Ознайомлення дошкільнят з природою з використанням словесних методів » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Ознайомлення дошкільнят з природою з використанням словесних методів

Реферат Ознайомлення дошкільнят з природою з використанням словесних методів

Категория: Педагогика

ЗМІСТ:

1. Словесні методи, їх роль у формуванні екологічних знань, екологічної культури дошкільника

2. Методика проведення природознавчій бесіди, види бесід

3. Розповідь вихователя і дітей про природу, його особливості

4. Читання пізнавальної природознавчій художньої літератури про природу

5. Використання малих форм фольклору в ознайомлення з природою (вірші, загадки, прислів'я, приказки, народні прикмети) і формуванні екологічних знань

6. Бібліографія

7. Додаток.


1. Словесні методи, їх роль у формуванні екологічних знань, екологічної культури дошкільника

При ознайомленні дітей з природою використовують розповідь вихователя, читання художньої природознавчій книги, бесіду. Словесними методами вирішується ряд завдань. Конкретизуються, поповнюються, уточнюються знання про відомі дітям явища природи і фактах з життя тварин і рослин, отриманих в процесі спостережень і праці в природі. Діти отримують знання про нові явищах і предметах природи (наприклад, про повінь, про спосіб життя звірів в лісі і т. д.). Словесні методи необхідно поєднувати з наочними, використовувати картини, діа-і кінофільми. Слово допомагає поглибити, усвідомити зв'язки і залежності, що існують у природі. Словесні методи дають можливість сформувати знання, що виходять за межі досвіду дітей. За допомогою словесних методів систематизують і узагальнюють знання дітей про природу, формують природознавчі поняття.

При використанні словесних методів вихователь враховує здатність дітей до розуміння мови, тривалому довільної уваги і зосередження на змісті, переданому словом, а також наявність у них яскравих конкретних уявлень про те чи інше явище або факті, які будуть предметом обговорення, уточнення, систематизації.

-->> У молодшому дошкільному віці діти в спільній діяльності є більше спостерігачами, ніж виконавцями, і тим не менше саме в цьому віці зразок взаємодії з природою має вирішальне значення: діти чують і вбирають ласкавий розмова дорослого з тваринами і рослинами, спокійні і ясні пояснення про те, що і як треба робити, бачать дії вихователя і охоче приймають у них участь. Наприклад, запросивши двох трьох хлопців брати участь в поливі кімнатних рослин, вихователь говорить приблизно таке: В«Ходімо зі мною до вікна, подивимося на наше рослина, поговоримо з ними і поллємо їх. (підходить до вікну). Привіт квіточки! Як ви себе почуваєте? Не замерзли, не засохли? Ні, все в порядку - ви зелені, красиві. Подивіться, які гарні у нас рослини, як приємно на них дивитися? (чіпає землю в горщику). Суха земля. А адже їм потрібна вода - вони живі, без води засохнуть! Поллємо їх В». Вихователь дає кожній дитині в руки леечку, в якій налито трохи води, поливає все сам, примовляючи: В«Ми наллємо в горщик води, пий квіточку скільки хочеш і рости далі - ми будемо тобою милуватися! В»Участь дітей в цій спільній діяльності полягає в тому, що вони слухають мова вихователя, спостерігають його дії, тримають лійки, разом наповнюють їх водою і ставлять на місце. Вихователь на очах у дітей і разом з ними піклується про рослину - це і є зразок взаємодії з природою.

З самого початку року вихователь і в першій, і в другій молодших групах багаторазово розповідає і розігрує з ляльками бі-ба-бо казки, починаючи з ріпки. Дід, який виростив у своєму городі хорошу ріпку, В«приходитьВ» на заняття з В«Фруктово-овочевийВ» тематикою (в його городі росте не тільки ріпа, а в саду ростуть яблука і різні ягоди), знайомить дітей з різними плодами, бере участь в їх обстеженні, дає спробувати і до дітей в цілому відноситься доброзичливо. Тему домашніх тварин легко уявити за допомогою баби і діда з В«Курочки рябиВ», у яких, крім курей, живуть корова, коза, кінь та інші тварини. На заняття приходить або дід, або баба, розповідають то про корові з телям, то про козі з козенятами, показують, як вони їх годують травою, сіном, напувають водою. Вихователь, дає можливість дітям на правах помічників взяти участь у цих операціях - вони годують сіном іграшкових корів і кіз, пасуть їх, будують для них сараї, самі наслідують їх діям і звукам. Така гра дозволяє малюкам пізнавати сільську дійсність, розвиває їх ігрові вміння, уяву, закріплює знання казок.


2. Методика проведення природознавчій бесіди, види бесід

Виходячи з дидактичних завдань виділяють 3 види бесід: попередню, супроводжуючу і підсумкову.

Попередня розмова використовується вихователем перед спостереженням, екскурсією. Мета такої розмови - уточнення досвіду дітей для того, щоб встановити зв'язок майбутнього спостереження з наявними знаннями.

Супровідний бесіда використовується вихователем під час діяльність дітей. Така бесіда спрямована на пояснення будь-якого досвіду дітей, знайомство дітей з новими, раніше невідомими назвами предметів або яких-небудь дій дітей.

Підсумкова бесіда спрямована на систематизацію та узагальнення отриманих фактів, їх конкретизацію, закріплення і уточнення.

Ці бесіди за змістом можуть бути різного рівня: одні бесіди проводяться після спостереження за вузьким колом спостережуваних об'єктів (наприклад, бесіда про перелітних птахів, про зимівлі звірів у лісі та ін), інші, що зачіпають більш широке коло явищ (Наприклад, бесіди про сезонах), для систематизації знань дітей про явища неживої природи, про життя рослин, про тварин, про працю людей.

Ефективність бесіди залежить від попередньої підготовки дітей.

Бесіда - це підсумок проведеної з ними роботи. Тому перед вихователем стоїть завдання накопичення у дітей уявлень через спостереження, трудову діяльність, ігри, читання природознавчій книги, розповіді. Розмовляти можна тільки про те, про що є у хлопців конкретні уявлення.

Вихователь повинен чітко представляти дидактичну мету бесіди: який зміст треба уточнити і конкретизувати, які суттєві зв'язки для узагальнення та систематизації слід виділити, до яких узагальнень і висновків необхідно підвести дітей в підсумку бесіди.

Бесіда починається з аналізу явищ, фактів, виділення їх особливостей, ознак, істотних зв'язків і залежностей між явищами. Такий аналіз забезпечує перехід до узагальнень, призводить в систему розрізнені факти.

У першій частині бесіди з метою підготовки дітей до узагальнення включаються також питання вихователя до дітям: В«Які птахи прилітають першими? Як ми дізналися граків? Де ми їх бачили? Що робили граки на поле? Чим живляться граки? В»Коли вихователь з дітьми з'ясує все це, він запитує: В«Чому граки прилітають раніше за інших птахів?В» (Аналогічно і про інших птахів - шпаки, ластівку і ін) У другій частині бесіди можна поставити питання, що вимагає узагальнення: В«Чому не всі птахи прилітають одночасно?В». Опора на досвід дітей і логічна послідовність питань забезпечують велику зацікавленість, активну розумову діяльність дітей, розуміння ними істотних зв'язків і залежностей. До питань вихователя в бесіді пред'являється ряд вимог. Питання пропонуються всій групі, так як в них завжди укладена розумова задача, яка повинна вирішуватися всіма дітьми. Вони повинні бути ясними за змістом, точними, короткими. У кожному питанні повинна міститися одна думка. Не можна ставити питання, що потребують односкладових відповідей: В«ТакВ», В«НіВ». Такі питання не забезпечують розвитку мислення, встановлення зв'язків. Вихователь під час бесіди піклується про те, щоб діти самі сформулювали висновки, узагальнення, а не повторювали готові.

Необхідно також використовувати різноманітний наочний матеріал, який допоможе дітям відновити знання, виділити істотні ознаки явищ: календарі природи, погоди, гербарії, ілюстрації. Крім того, корисні загадки, вірші, записи голосів птахів. Це викличе у дітей емоційне ставлення до обговорюваного матеріалу.

Бесіда як метод ознайомлення дітей з природою використовується при роботі ...


Страница 1 из 4Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок