МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Установа освіти
В«Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна В»
Математичний факультет
Кафедра інформатики та прикладної математики
Курсова робота
Навчання вирішенню завдань з розділу В«Основи алгоритмізації та програмуванняВ»
Брест 2010
Зміст
Введення
1. Вибір технології програмування для навчального процесу
2. Можливості методичного забезпечення структурного програмування в школі
2.1 Принципи структурної алгоритмізації
2.2 Вибір підходу до викладанню структурного програмування
2.3 Базовий набір структур і побудова алгоритмів на їх основі
3. Особливості мови програмування Pascal ABC
3.2 Типи даних у мові Pascal ABC
3.3 Структурний тип даних масив
4. Розробка методичного забезпечення для роботи зі структурним типом даних масив
3.1 Основні етапи розробки рішення задачі
3.2 Реалізація навчальних задач по роботі з масивами
3.3 Опис ігрових моментів при вирішенні завдань
Висновок
Список використаних джерел
Додаток
Введення
Рішення завдання на комп'ютері неможливо без створення алгоритму. Вміння вирішувати завдання, розробляти стратегію її вирішення, висувати і доводити гіпотези досвідченим шляхом, прогнозувати результати своєї діяльності, аналізувати і знаходити раціональні способи вирішення завдання шляхом оптимізації, деталізації створеного алгоритму дозволяють судити про рівень розвитку алгоритмічного мислення школярів. Тому необхідно особливу увагу приділяти алгоритмическому мисленню підростаючого покоління.
Оскільки алгоритмічне мислення протягом життя розвивається під впливом зовнішніх факторів, то в процесі додаткового впливу можливе підвищення рівня його розвитку. Необхідність пошуку нових ефективних засобів розвитку алгоритмічного мислення у школярів зумовлена ​​його значущістю для подальшої самореалізації особистості в інформаційному суспільстві.
В методичній літературі з інформатики відзначені різні способи формування алгоритмічного мислення школярів: проведення систематичного і цілеспрямованого застосування ідей структурного підходу, підвищення рівня мотивованості завдань, постійна розумова робота.
Ефективним способом формування алгоритмічного мислення школярів старших класів у курсі В«Основи алгоритмізації та програмуванняВ» є навчання побудові алгоритмів та їх використанню при вирішенні великого класу задач.
Метою роботи є розробка елементів методичного забезпечення для навчання рішенню завдань з розділу В«Основи алгоритмізації та програмуванняВ», зокрема створення цікавих методів побудови та використання алгоритмів на прикладі навчальних завдань по роботі зі структурного типом даних масив.
Об'єктом дослідження є процес навчання рішенню завдань.
Предметом дослідження є формування алгоритмічного мислення школярів при навчанні рішенню завдань з розділу В«Основи алгоритмізації та програмуванняВ».
Курсова робота умовно складається з двох частин. У першій частині розкриваються теоретичні відомості про технології програмування в школі, принципах структурної алгоритмізації та виборі підходу до викладання програмування. Друга частина даної роботи присвячена розробці різних ігрових моментів, які можна використовувати при вивченні структурного типу даних масив.
Таким чином, різні форми роботи і підготовлене методичне забезпечення дозволить підвищити ефективність роботи учнів і рівень умінь при вирішенні алгоритмічних задач. При цьому поєднання традиційних форм роботи і нових підходів у використанні стандартних завдань розширює цілеспрямованість і ефективність уроку.
1. Вибір технології програмування для навчального процесу
Вибираючи стратегію викладання інформатики в школі, необхідно враховувати, що завдання загальноосвітнього курсу - це у великій мірі вироблення певного стилю мислення, формування найбільш загальних навичок, умінь і уявлень, ніж освоєння тих чи інших конкретних мов і технічних засобів програмування.
У той же час такий курс повинен служити базою для подальшого професійного вивчення програмування у вищій школі або старших класах середньої школи (у рамках професійного навчання).
В даний час існують три найбільш поширених підходу до викладання програмування [10]:
1) викладання програмування як теоретичної дисципліни взагалі, без освоєння конкретних мов і систем;
2) викладання на основі спеціально розробленої мови, орієнтованого на навчання основним навичкам програмування;
3) вивчення одного або декількох мов програмування, широко використовуваних при вирішенні наукових і господарських завдань.
Перший підхід представляється найбільш логічним. Однак його практична реалізація наштовхується на серйозні труднощі, так як з відмовою від мови програмування не тільки втрачається можливість використовувати відповідний інструментарій, а й часто стає важко обгрунтувати необхідність його використання.
Другий підхід часто використовується при викладанні основ програмування в молодших класах середньої школи. Розроблені і спеціалізовані мови для цих цілей. У їх числі можна назвати Школяр, Рапіра (СРСР), SMR (Великобританія), LOGO (США). Вони гранично спрощені і розраховані на можливості молодшого школяра в області програмування. Такий підхід гарний при поглибленому вивченні інформатики в спеціалізованих класах при початковому етапі навчання.
Противники третього підходу стверджують, що він непридатний перш за все тому, що жоден з існуючих стандартних мов не відображає в досить чистому вигляді сучасний концептуальний запас програмування. Таке положення, взагалі кажучи, природно, так як всі ці мови розроблялися зі своїми цілями і кожен з них орієнтований на певну, більш-менш вузьку область застосування. Крім того, більшість реалізацій стандартних мов завантажене великою кількістю технічних деталей і складні у вивченні.
Найбільш прийнятним для загальноосвітньої школи є поєднання першого і третього підходів - навчання теоретичним основам програмування на базі стандартної мови. При цьому не обов'язково вдаватися в глибини мови. Учні, яких він зацікавить, можуть зробити це і самі. Найбільшу увагу слід приділити переходу від алгоритмічних структур до їх програмної реалізації на мові програмування.
У кожної мови є свої прихильники і противники, і кінцевий вибір визначається наявністю апаратних засобів і особистими нахилами викладача. Варто відзначити, що Паскаль спочатку створювався як навчальний мову, але з часом набув широкого поширення в якості стандартної мови.
З існуючих технологій програмування найбільш популярною і широко використовуваною є технологія структурного програмування "зверху - вниз". Її перевагою є те, що вона дозволяє сформувати в учнів алгоритмічний стиль мислення, необхідний при вивченні практично всього курсу інформатики. Отже, вибираючи мову програмування для шкільного курсу, потрібно орієнтуватися на один із структурних мов.
2. Можливості методичного забезпечення структурного програмування в школі
2.1 Принципи структурної алгоритмізації
На сьогоднішній день найпопулярнішою методикою програмування є структурне програмування "зверху - вниз". Ця технологія програмування являє собою процес покроково розбиття алгоритму на все більш дрібні частини з метою отримати такі елементи, для яких можна легко написати конкретні приписи [5].
Структурна алгоритмізація грунтується на двох принципах:
< p> 1) послідовна деталізація "зверху - вниз";
2) обмеженість базового набору структур для побудови алгоритмів будь ступеня складності.
З принципів випливають вимоги структурного програмування:
