План
Введення
1. Типи, серії картин. Основні вимоги, що висуваються методикою до картини і роботі з нею
2. Методика навчання розповідання по картині. Структура заняття. Проблеми навчання
3. Скласти конспект заняття по темі
Висновок
Список літератури
Введення
Для успішного освоєння програми навчання в школі у випускника дитячого саду повинні бути сформовані вміння зв'язно висловлювати свої думки, будувати діалог і складати невелику розповідь на певну тему. Але щоб цього навчити, необхідно розвивати й інші сторони мови: розширювати словниковий запас, виховувати звукову культуру мовлення та формувати граматичний лад.
Проблема розвитку зв'язного мовлення дітей добре відома широкому колу педагогічних працівників: вихователям, вузьким фахівцям, психологам.
Давно встановлено, що до старшого дошкільного віку проявляються істотні відмінності в рівні мови дітей. Головним завданням розвитку зв'язного мовлення дитини в даному віці є вдосконалення монологічного мовлення. Ця задача вирішується через різні види мовної діяльності: переказ літературних творів, складання описових розповідей про предмети, об'єкти і явища природи, створення різних видів творчих розповідей, освоєння форм мови-міркування (пояснювальна мова, мова-доказ, мова-планування), а також твір розповідей по картині, і серії сюжетних картинок.
Мета контрольної роботи - розглянути теоретичні та практичні засади навчання дітей розповідання по картині.
1 . Типи, серії картин. Основні вимоги, що висуваються методикою до картини і роботі з нею
Підбираючи сюжетні картинки для розповідання, необхідно враховувати, щоб їх зміст був доступно дітям, пов'язане з життям дитячого садка, з навколишньою дійсністю.
Для колективних розповідей вибираються картини з достатнім за обсягом матеріалом: багатофігурні, на яких зображено кілька сценок в рамках одного сюжету. У серіях, виданих для дитячих садків, до таких картин належать В«Зимові розвагиВ», В«Влітку в паркуВ» та ін
При навчанні розповідання використовується різноманітний образотворчий матеріал. Так, на заняттях знаходять застосування картини, представлені серіями, - з зображенням триваючого дії. Широко використовуються картини із серій В«Ми граємоВ» (Автор Є. Батурина), В«Наша ТаняВ» (автор О. І. Соловйова) В«Картини для розвитку мовлення і розширення уявлень дітей другого і третього року життя В»(автори Є. І. Радіна і В. А. Езікеева) та ін
Діти, спираючись на послідовно демонструються картини, вчаться будувати логічно закінчені частині розповіді, з яких у підсумку складається цілісне оповідання. Для вправ також використовується роздатковий матеріал, наприклад предметні картинки, які отримує на занятті кожен дитина.
Для більшої систематизації знань і уявлень рекомендується групувати картинки по об'єктам зображення, наприклад: дикі і домашні тварини, овочі, фрукти, ягоди, посуд, меблі, одяг і т. п.
Загальні вимоги до організації роботи з картиною:
1. Роботи з навчання дітей творчому розповідання по картині рекомендується проводити, починаючи зі 2-й молодшої групи дитячого саду.
2. При підборі сюжету необхідно враховувати кількість намальованих об'єктів: чим молодші діти, тим менше об'єктів повинно бути зображено на картині.
3. Після першої гри картина залишається в групі на весь час занять з нею (два-три тижні) і постійно перебуває в полі зору дітей.
4. Ігри можуть проводитися з підгрупою або індивідуально. При цьому не обов'язково, щоб всі діти пройшли через кожну гру з даної картиною.
5. Кожен етап роботи (Серія ігор) слід розглядати як проміжний. Результат етапу: розповідь дитини з використанням конкретного розумового прийому.
6. Підсумковим можна вважати розгорнуту розповідь дошкільника, побудований ним самостійно за допомогою засвоєних прийомів.
Заняття по картині мають важливе значення в системі навчання розповідання.
У дитячому садку проводяться два види таких занять: розгляд картин з бесідою про них і складання дітьми розповідей на матеріалі картин.
На перших дошкільнята опановують переважно діалогічної промовою: вчаться вислуховувати питання педагога, відповідати на них, запитують, другі сприяють розвитку монологічного мовлення: діти набувають навичок складання розповіді, в якому всі частини контекстно пов'язані один з одним, логічно і синтаксично об'єднані.
Відповідно до В«Програмою виховання в дитячому садкуВ» заняття по розгляданню картин проводяться у всіх вікових групах. Але якщо діти молодшого і середнього віку вчаться описувати картини, спираючись на запитання педагога, то в старшій і підготовчій до школи групах основна увага приділяється самостійному розповідання.
Дитина дошкільного віку любить розглядати картини і розповідає про них жваво і зацікавлено. Велике його бажання поділитися своїми враженнями з оточуючими про те, що він бачить.
Розглядаючи картину, маленька дитина весь час говорить. Педагог повинен підтримувати цей дитячий розмова, повинен сам говорити з дітьми, шляхом навідних запитань керувати їх увагою і мовою В».
Таким чином, розглядання картини спонукає дитину до мовної активності, обумовлює тему і зміст оповідань, їх моральну спрямованість.
Ступінь зв'язності, точності, повноти розповідей багато в чому залежить від того, наскільки правильно дитина сприйняв, осмислив і пережив зображене, наскільки ясними і емоційно значимими стали для нього сюжет і образи картини.
Передаючи в оповіданні зображене на картині, дитина з допомогою вихователя вчиться співвідносити слово зі зорово сприйманих матеріалом. Він починає зосереджувати увагу на відборі слів, на практиці засвоює, як важливо точне слово-позначення і т. п.
У навчанні дітей розповідання по картині прийнято виділяти декілька етапів. У молодшому віці здійснюється підготовчий етап, який має своєю метою збагатити словник, активізувати мову дітей, навчити їх розглядати картину і відповідати на питання вихователя.
У середньому дошкільному віці дітей вчать складати описові розповіді за предметними і сюжетними картинкам, спочатку з питань вихователя, а потім самостійно.
Старший дошкільний вік характеризується збільшеною мовної і мисленнєвої активністю дітей. Тому дитина може самостійно або з невеликою допомогою педагога складати не тільки описові, але і розповідні розповіді, придумувати початок і кінець сюжету картини.
2. Методика навчання розповідання за картиною. Структура заняття. Проблеми навчання
Розповідання по картині є особливо складним видом мовленнєвої діяльності для дитини. Проблема організації такого заняття в тому, що діти повинні вислуховувати розповіді по одній картині спочатку вихователя (зразок), а потім своїх товаришів. Зміст розповідей майже однакове. Варіюються лише кількість пропозицій і їх розгорнутість. Дитячі розповіді страждають мізерністю (підмет - присудок), наявністю слів-повторів, тривалими паузами між реченнями. Але головним негативом є те, що дитина не будує свою розповідь сам, а повторює попередній з дуже незначною інтерпретацією. Протягом одного заняття педагог встигає опитати тільки 4-6 дітей, інші при цьому є пасивними слухачами.
Тим не менш, важко посперечатися з тим, що дитина повинна до школи вміти розповідати по картині. Тому такий вид роботи повинен проводитися і давати позитивні результати.
Виникла суперечність можна вирішити, використовуючи ігрові методи навчання розповідання за картиною, в тому числі метод складання загадок А.А. Нестеренко, а також адаптовані методи розвитку уяви та елементи теорії розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). При такому підході результат є досить гарантованим: вміння складати творчий розповідь по картині н...
