План
Введення
1. Обладнання уроку малювання з натури. Підготовка вчителя до уроку
2. Загальні відомості про перспективі
Висновок
Список літератури
Введення
В освітній системі нашої країни велика увага приділяється естетичному вихованню учнів. Одним із головних завдань ставиться значне поліпшення художнього освіти та естетичного виховання учнів.
Одне з важливих місць в художньому та естетичному вихованні учнів займає малювання з натури. Цією проблемою займаються фахівці багатьох професій: педагоги, художники, мистецтвознавці, психологи. Однак, незважаючи на безліч досліджень, ряд питань все ще залишається відкритим і вимагає подальших спостережень і уточнень.
Зокрема, необхідно встановити оптимальний вік, коли слід приступати до навчання дітей малювання з натури, з'ясувати, який предмет повинен бути вибраний для пред'явлення в якості моделі і яка роль педагога при цьому. Вирішення цих питань, безумовно, буде сприяти більш ефективному і цілеспрямованому навчання малюванню.
Дітей навчають малювати з натури вже в дитячому садку. У школі цей вид малювання займає значне місце.
Мета контрольної роботи - розглянути підготовку вчителя до уроку малювання з натури і вивчити загальні відомості про перспективу.
1. Обладнання уроку малювання з натури. Підготовка вчителя до уроку
Цілеспрямоване малювання з натури сприяє формуванню світогляду учнів, привчає їх до свідомого сприйняття явищ і предметів навколишньої дійсності, виховує їх художній смак.
Малювання з натури обов'язково передує спостереження зображуваного об'єкта, визначення його форми, будови, кольору і розмірів окремих деталей і їх взаємного розташування. Після всебічного вивчення предмета учні передають його в малюнку так, як бачать зі свого місця.
Велике значення на цих уроках має правильний добір відповідного обладнання та моделей.
Учитель повинен вміло вибрати об'єкти зображення, розташовувати їх таким чином, щоб вони допомагали учням бачити і розуміти закономірності будови форми і засвоювати основні правила побудови зображення на площині.
Основне завдання навчання малювання з натури в молодших класах - навчити дітей малювати, передаючи в малюнку співвідношення ширини і висоти, частин і цілого, а також конструкцію предметів.
Малюючи з натури, учень уважно розглядає предмет малювання, старається відзначити його характерні особливості, зрозуміти структуру предмета. При малюванні з натури поняття, судження і умовиводи про предмет зображення стають все більш конкретними і ясними, бо знаходиться перед очима натура доступна зору, дотику, вимірюванню і порівнянню. На основі ясних уявленнях про предмети, образної пам'яті в учня розвивається і здатність уяви. Під час малювання з натури розвивається і абстрактне мислення. Дати конструктивний аналіз форми предмета, не вдаючись до абстрактного мислення неможливо, а в малюнку постійно доводиться мати справу з конструктивним аналізом. Причому треба відзначити, що малювання з натури як ніякий інший вид вивчення форми предмета, дає можливість розвивати усі моменти процесу абстрактного мислення.
На заняттях з малювання з натури дуже важливо виробити в учнів потребу постійно порівнювати свій малюнок з натурою і окремі деталі малюнка між собою. Істотне значення для цього має розвиток у дітей уміння застосовувати середню (осьову) лінію, а також користуватися найпростішими допоміжними (додатковими) лініями для перевірки правильності малюнка.
Розглянемо докладніше підготовку до уроку малювання з натури і складання плану-конспекту уроку.
1. Вид занять. Перш все, ми вказуємо в конспекті, якого виду занять буде присвячений урок: малювання з натури (малюнку чи живопису).
Якщо робота чекає дуже складна, наприклад малюнок гіпсової вази в шостому класі, то можна запланувати кілька уроків, але не більше двох, так як годинник на уроки малювання в школі вкрай обмежені.
2. Тема занять. Тут ми вказуємо зміст навчальної роботи. Наприклад - В«Малюнок гіпсової вазиВ».
3. Мета уроку. Після того як були вказані вид і тема занять, необхідно розкрити освітні та виховні завдання уроку, які диктуються навчальною програмою.
По темі В«Малюнок гіпсової вази В»наша мета - вчити дітей зображати предмети складної форми, розуміти особливості конструктивної будови форми, розвивати просторове і образне мислення, вчити користуватися образотворчими засобами малюнка і живопису.
4. Устаткування. Перелічимо устаткування, яке повинне бути підготовлене до уроків.
Для вчителя: три гіпсові вази, три натурних столика, три драпірування для фонів, які будуть повішені за вазою; таблиці, що розкривають методичну послідовність роботи над малюнком. У конспекті можна намітити і схему розташування натурних постановок в класі.
Устаткування для учнів: альбом або цупкий аркуш паперу, олівці, гумка.
5. Використання класної дошки. Класна дошка входить в обладнання уроку, але специфіка нашої роботи вимагає особливої вЂ‹вЂ‹методики її використання. Тому дане питання ми виділяємо особливо.
Перш за все, треба продумати, як раціональніше використовувати класну дошку, як композиційно розмістити на її площині дидактичний матеріал.
Часто доводиться займати класну дошку репродукціями, таблицями методичної послідовності побудови зображення і тут же давати педагогічний малюнок. Іноді виявляється можливим прибрати таблицю або репродукцію, звільнивши місце для побудови малюнка на класній дошці, а іноді цього зробити не можна. У такому випадку вчителю треба заздалегідь передбачити на класній дошці чисте поле для крейдяного малюнка і так композиційно розмістити всі на класній дошці, щоб одне не заважало іншому, а доповнювало його.
Коли ж вчитель припускає повністю використовувати класну дошку під педагогічний малюнок, потрібно заздалегідь продумати композицію: де розмістити основний малюнок і де допоміжні, якого розміру має бути основний малюнок і якого пояснювальні, як все це виглядатиме видали. Особливу увагу треба приділити пояснювальним малюнкам, наприклад показу закономірностей побудови зображень кола в перспективі, вираження в малюнку конструкції форми, правил передачі обсягу предмета засобами світлотіні. Початківці педагоги, як правило, дають малюнок дуже маленького розміру, і з задніх парт він погано помітний, допоміжні лінії побудови не видно, а отже, пояснення вчителя не підкріплюються наочним зображенням.
Всі ці моменти треба заздалегідь передбачити в конспекті уроку і зробити для себе ряд ескізів композиційного використання класної дошки.
Звернемо увагу ще на один момент - на емоційну силу впливу педагогічного малюнка. Коли вчитель швидко і впевнено малює на класній дошці, діти приходять в захват, їх захоплює майстерність учителя. Це не тільки активізує їх роботу, але й підвищує інтерес до мистецтва. Щоб домогтися такого ефекту, можна скористатися наступним методом: готуючи класну дошку до уроку, вчитель намічає точками габарити і пропорції майбутнього зображення, а потім, вже під час уроку, по цим орієнтирам швидко відтворює малюнок. Можна намітити і осьові лінії, навколо яких потім буде виникати зображення.
Особливо ретельна підготовка класної дошки потрібно перед уроками, пов'язаними із заняттями по композиції, де потрібні дуже переконливі і виразні малюнки, схеми композиційного побудови, багатство композиційних варіантів.
В загальноосвітній школі, де діти ще не підготовлені до самостійної творчої роботи, вчителю треба з особливою ретельністю продумувати кожен етап уроку, і класна дошка є тут незамінним підмогою.
6. План і хід уроку. Для кращої організації та проведення занять з образотворчого мистецтва в конспекті треба розкрити зміст уроку. Зміст дається у вигляді методичної записки: який матеріал буде висвітл...
