ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Сучасні форми організації неурочной діяльності
1.1Аналіз організації неурочной навчальної діяльності учнів
1.2 Взаємозв'язок неурочной діяльності з іншими формами організації навчання
1.3 Неурочні форми в процесі навчання музиці
Висновки по Главі 1
Глава 2. Застосування неурочний форм в процесі навчання музиці
2.1 Програма занять
2.2 Результати дослідження
Висновки по Главі 2
Висновок
Список використовуваних джерел
Додатка
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасна школа - базову ланку освіти, в якому в першу чергу здійснюються процеси реформування. Сучасна школа повинна формувати цілісну систему універсальних знань, навичок, умінь, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто ключові компетенції, що визначають сучасну якість змісту освіти.
Однією з цілей перетворень визнається підвищення рівня організації навчального процесу.
На цьому тлі актуальної стає педагогічна проблема, пов'язана з пошуком нових організаційних форм навчальної діяльності, які були б адекватні сучасним соціокультурним умовам.
Рішення даних проблем можливо в системі неурочной навчальної діяльності учнів, що об'єднала різноманітні форми і методи організації і дозволяє надати нову динаміку освітньому процесу при збереженні і еволюційному розвитку найбільш перспективних форм, методів і структур у традиційній класно-урочній системі освіти.
Різноманіття форм навчання неурочний форм організації навчання породжує багатство умов для різноманітних видів діяльності, дозволяючи включати в роботу весь комплекс психічних процесів учня, що обумовлює не тільки розширення діапазону базової освіти, але й одержання спеціальних наукових і професійних знань, навичок і вмінь.
Розвиток системи неурочной навчальної діяльності надає процесу освіти творчий характер, обумовлює його цілісність і багатомірність, органічно вкладаючись в концепцію безперервності освіти.
Проведений аналіз стану організації неурочний форм навчальної діяльності учнів виявив неповноту дослідження подібної організаційної форми навчальної діяльності. Це дозволяє стверджувати, що, незважаючи на визнану всіма значимість цього явища в педагогічній практиці, воно не реалізувало своїх об'єктивних можливостей у повній мірі, по наступних причин:
-органи освіти, освітні установи не використовують можливості неурочний форм для підвищення ефективності навчання і виховання дітей;
-більшість педагогів не готове до роботи в пошуковому режимі, виявленню дітей, схильних до такої діяльності;
-програмно-методичне забезпечення пошуково-дослідницької роботи з учнями розроблено недостатньо;
-виявлення і розвиток В«ТворчогоВ» дитини проходить шляхом стихійного відбору, а не на основі сучасних уявлень про природу обдарованості, психолого-педагогічних засобів підтримки і допомоги таким дітям.
Актуальність проблеми визначається необхідністю
дозволу зазначених протиріч, а також необхідністю цілісного теоретичного осмислення сутності, структури та особливостей системи неурочной форми організації навчальної діяльності учнів, що дозволяє розширити діапазон базової освіти, створити оптимальні умови для саморозвитку особистості;
З урахуванням названих протиріч проблема дослідження полягатимуть у вивченні процесу вдосконалення організації системи неурочной форми організації навчальної діяльності в умовах зміни сучасної загальноосвітньої школи.
Об'єкт дослідження - неурочний форми організації навчальної діяльність у загальноосвітній школі.
Предмет дослідження - організація системи застосування неурочний форм навчальної діяльності в освітньому просторі сучасної школи та педагогічні умови її вдосконалення.
В основу дослідження була покладена гіпотеза, згідно з якою вдосконалення організації системи неурочний форм організації навчального процесу дозволяє більш ефективно організувати процес навчання.
Мета дослідження - підвищення ефективності навчальної діяльності в загальноосвітній школі за рахунок пошуку і використання наявних резервів вдосконалення організації системи неурочний форм в умовах освітнього простору.
Завдання дослідження:
1) розглянути різноманіття неурочний форм організації навчання;
2) розробити технологію дослідно-експериментальної роботи по впровадженню організації системи неурочной навчальної діяльності в рамках навчання музиці.
Експериментальна база дослідження. Місцем проведення дослідно-експериментальної роботи стала ЗОШ № 9 м. Павлодару. Дослідженнями були охоплені учні 5-6 класів.
Структура роботи. Дана робота складається з двох розділів, вступу, висновків та додатків. У першій розділі наводяться теоретичні аспекти вивчення неурочний форм організації навчання. Друга глава містить відомості про практичному впровадженні сучасних неурочний форм навчання в процесі викладання музики в загальноосвітній школі, а також результати психологічного дослідження.
Глава1. СУЧАСНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ неурочний ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Аналіз організації неурочной навчальної діяльності учнів
Освітній процес сучасної школи характеризується плюралізмом різноманітних способів організації та форм навчання [1].
Під формою навчання розуміється цілеспрямована, чітко організована, змістовно насичена і методично оснащена система пізнавального та виховного спілкування, взаємодії, відносин вчителя і учнів [2]. Форма - встановлена ​​сукупність властивостей, рис, показників, зовнішніх відмітних ознак, порядок їх розташування в цілому; склалася система, що володіє специфічними властивостями; встановлений зразок чого-небудь [3].
Форма навчання реалізується як єдність цілеспрямованої організації змісту, навчальних засобів і методів. У методиках викладання різних предметів на Протягом багатьох десятиліть історично встановилися різноманітні форми навчальної роботи. На додаток до основної форми викладання предметів навчального плану - уроку - в практиці шкіл складалися інші форми навчальної роботи з учнями, реалізовані в системі неурочной навчальної діяльності.
Створення в сучасній школі самостійної структури, що реалізує все різноманіття неурочной навчальної діяльності, забезпечує зближення основного і неурочний освіти. Сьогодні неурочний форми організації навчання - це важлива частина освітнього процесу сучасної школи.
Включення неурочний форм в освітній процес сучасної школи змістовно враховує перетворення, що відбулися в ньому, пов'язані зі зміною парадигми шкільної освіти Повнота освіти в умовах сучасного соціуму не може бути забезпечена лише однією з форм навчання, тому концепція взаємодоповнюваності як розширення освітніх ресурсів може забезпечити повноцінний розвиток базових здібностей зростаючої людини [4].
Виниклі спочатку як необов'язкові позакласні та позашкільні заняття й екскурсії поступово стали включатися в якості неодмінних компонентів навчально-виховного процесу при певному тяжінні їх до уроку як центру.
Н.М. Верзилин і В.М. Корсунська говорять про В«системі форм викладанняВ», підкреслюючи, що В«викладання ... успішно тільки в тому випадку, якщо робота вчителя з учнями у всіх її формах являє цілеспрямовану систему навчання та виховання, розвиваючу в єдності ... поняття, діалектико-матеріалістичне світогляд, мислення та навички самостійної практичної роботи В»[5]. За думку цих дослідників, форма викладання - це організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, відповідна різних умов її проведення (у класі, в природі і т.п.). Автори вважають, що в методично правильно організованому процесі викладання всі форми навчання взаємозв'язані з основною формою - уроком, ...
