Федеральне агентство з освіти державного освітнього закладу вищої професійної освіти
Вятському ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Педагогічний факультет
Кафедра педагогіки
Контрольна робота з навчальної дисципліни "Дитяча психологіяВ»
Тема В«Моделювання у навчальній діяльності дошкільникаВ»
Роботу виконала студентка
2 курсу факультету педагогіки
групи ПП-23
очної форми навчання
Перевірила
Кіров, 2009
Зміст
3
Глава 1. Метод моделювання як засіб розвитку мислення дошкільників 4
1.1 Історія моделювання як методу пізнання. Класифікація моделей та видів 4
1.2 Розвиток образного мислення дошкільника ......................................... 6
1.3 Моделювання в навчальній діяльності дошкільників ........................ 8
Глава 2. Використання методу моделювання в роботі з дошкільниками 10
2.1 Обгрунтування вибору програми і методики експериментального дослідження 10
2.2 Аналіз отриманих результатів дослідження .................................... 11
2.3 Методичні рекомендації з використання методу моделювання у навчальній роботі з 12
15
Список 16
Додаток 1 ................................................. .............................
.................. 17
Введення
Народжений дитина потрапляє не тільки в реальний, речове певний світ, в якому кожен елемент є саме цим, а не яким-небудь іншим, але одночасно і в світ умовностей, знаків, символів. Будучи втягнутим активним освоєнням світу в обидві ці дійсності, дитина поставлений перед об'єктивною необхідністю в різних формах своєї життєдіяльності будувати засоби їх пізнання. У спільному бутті з дорослим дитина вчиться розуміти знаки, оперувати знаковими системами, використовувати їх у власній діяльності, і ця специфічна активність є істотним чинником розвитку, В«олюдненняВ» психіки дитини.
Моделювання як пізнавальний прийом невіддільний від розвитку знання. Практично у всіх науках про природу, живої і неживої, про суспільстві, побудова та використання моделей є потужним знаряддям пізнання. Реальні об'єкти і процеси бувають настільки багатогранні і складні, що кращим способом їх вивчення часто є побудова моделі, що відображає якусь межу реальності і тому багаторазово більш простий, ніж ця реальність, і дослідження спочатку цієї моделі.
Багатовіковий досвід розвитку науки довів на практиці плідність такого підходу.
Глава 1. Метод моделювання як засіб розвитку мислення дошкільнят
1.1 Моделювання як метод пізнання. Класифікація моделей і видів моделювання
Моделювання нині набуло загальнонаукових характер і застосовується в дослідженнях живої і неживої природи, в науках про людину і суспільстві.
Численні факти, що свідчать про широке застосуванні методу моделювання в дослідженнях, деякі протиріччя, які при цьому виникають, зажадали глибокого теоретичного осмислення даного методу пізнання, пошуків його місця в теорії пізнання.
Цим можна пояснити велику увагу, яка приділяється філософами різних країн цього питання у численних роботах.
А. Н. Аверьянов дає наступне визначення моделювання: В«Моделювання - це опосередкований практичне або теоретичне дослідження об'єкта, при якому безпосередньо вивчається не сам цікавий для нас об'єкт, а деяка допоміжна штучна або природна система:
1) знаходиться в деякому об'єктивному відповідно до пізнаваним об'єктом;
2) здатна заміщати його в певних відносинах;
3) дає при її дослідженні, в кінцевому рахунку, інформацію про сам моделюється об'єкті В»[1].
При подальшому розгляді моделей та процесу моделювання будемо виходити з того, що загальним властивістю всіх моделей є їх здатність, так чи інакше, відображати дійсність. В залежності від того, якими засобами, при яких умовах, по відношенню до яких об'єктів пізнання це їх загальна властивість реалізується, виникає велика різноманітність моделей, а разом з ним і проблема класифікації моделей.
Автор відзначає, що єдина класифікація видів моделювання скрутна чинності вже показаної багатозначності поняття В«МодельВ» в науці і техніці. Її можна проводити за різними підставами:
за характером моделей;
по характеру модельованих об'єктів;
за сферами додатка моделювання;
за рівнями моделювання.
У зв'язку з цим будь-яка класифікація методів моделювання приречена на неповноту, тим більше що термінологія в цій області спирається не стільки на В«строгіВ» правила, скільки на мовні, наукові та практичні традиції, а ще частіше визначається в рамках конкретного контексту і поза ним ніякого стандартного значення не має [1].
А. Н. Аверьянов розглядає найбільш відому класифікацію - за характером моделей. Згідно їй розрізняють наступні п'ять видів моделювання.
1. Предметне моделювання, при якому модель відтворює геометричні, фізичні, динамічні або функціональні характеристики об'єкта. Наприклад, модель моста, греблі, модель крила літака і т.д.
2. Аналогове моделювання, при якому модель і оригінал описуються єдиним математичним співвідношенням. Прикладом можуть служити електричні моделі, що використовуються для вивчення механічних, гідродинамічних і акустичних явищ.
3. Знакове моделювання, при якому в ролі моделей виступають схеми, креслення, формули.
4. Зі знаковим тісно пов'язане уявне моделювання, при якому моделі набувають мислення наочний характер. Прикладом може в даному випадку служити модель атома, запропонована свого часу Бором.
5. Нарешті, особливим видом моделювання є включення в експеримент не самого об'єкта, а його моделі, в силу чого останній набуває характеру модельного експерименту. Цей вид моделювання свідчить про те, що немає жорсткої межі між методами емпіричного і теоретичного пізнання [1].
Таким чином, можна розрізняти В«матеріальнеВ» (Предметне) і В«ідеальнеВ» моделювання. Перше можна трактувати як В«ЕкспериментальнеВ», друге - як В«теоретичнеВ» моделювання, хоча таке протиставлення, звичайно, вельми умовно не тільки в силу взаємозв'язку і обопільного впливу цих видів моделювання, а й наявності таких форм, як В«Уявний експериментВ».
1.2 Розвиток образного мислення дошкільника
Образне мислення - основний вид мислення дошкільника. В найпростіших формах воно проявляється вже в ранньому дитинстві, виявляючись у вирішенні вузького кола завдань, пов'язаних з предметною діяльністю дитини, з застосуванням найпростіших знарядь. На початку дошкільного віку діти вирішують у думці тільки такі завдання, в яких дію, виконувану рукою або знаряддям, прямо спрямоване на досягнення практичного результату, - переміщення предмета, його використання або зміна.
В. С. Мухіна відзначає, що в усложняющейся діяльності дитини з'являються завдання нового типу, де результат дії буде не прямим, а непрямим і його досягнення вимагає врахування зв'язку між двома або кількома явищами, що відбуваються одночасно або послідовно [2].
Автор підкреслює, що можливість переходити до вирішення завдань в розумі виникає завдяки тому, що образи, якими користується дитина, самі набувають узагальнений характер, відображають не всі особливості предмета, ситуації, а тільки ті, які істотні з точки зору вирішення тієї чи іншої завдання [2].
Г. А. Урунтаева звертає увагу на те, що в процесі гри, малювання, конструювання та інших видів діяльності відбувається розвиток знакової функції свідомості дитини, він починає опановувати побудовою особливого виду знаків - наочних просторових моделей, в яких відображаються зв'язки і відносини речей, що існують об'єктивно, незалежно від дій, бажань і намірів самої дитини. Дитина не створює ці зв'язки сам, як, наприклад, в гарматному дії, а виявляє і враховує їх при вирішенні...
