Міністерство освіти і науки України
Донецький національний технічний університет
Реферат
за курсом В«Психологія та педагогіка В»
на тему:
Методична система і
інтенсивні технології навчання
Донецьк - 2009
зміст
вступ
1 МЕТОДИЧНА СИСТЕМА: ПОНЯТТЯ І ВИДИ
2 ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ: ПОНЯТТЯ І ЗАВДАННЯ
3 ІНТЕНСИФІКАЦІЯ НАВЧАННЯ: СУТНІСТЬ
І ЗМІСТ
висновок
література
ВСТУП
Криза системи професійного та загальної освіти свідчить про розрив між різко зміненими умовами життя і освітньою системою, її цілями, видами, змістом і технологіями навчання. До найважливіших причин, що породила кризу, відносяться: збільшений попит на якість освіти; нові вимоги до викладацької діяльності; консерватизм сфери освіти і недостатня її адаптованість до мінливих потреб суспільства; необхідність формування професійного мислення, активності, самодіяльності майбутніх фахівців та інші; недостатня розробленість технологій професійного навчання.
Завдання навчання багатозначні. Їх вирішення неможливе за допомогою якогось універсального методу. Різні вимоги навчання роблять необхідним використання в навчальному процесі різноманіття методів, їх численних комбінацій. У дидактиці описано більше 400 методів, ще більше їх описано в приватних методиках [6, c. 125-126]. Незважаючи на це, до цих пір не створена загальноприйнята класифікація методів навчання, недостатньо розроблені і повільно впроваджуються інтенсивні технології навчання.
Актуальність теми роботи підтверджує наявність досить великої кількості публікацій та досліджень в галузі вивчення класифікації методичних систем і методів навчання, співвідношення різних методів навчання в рамках тих чи інших методичних систем, розмежування сутності понять В«технологіяВ», В«методикаВ», В«дидактикаВ», пошуку шляхів інтенсифікації та оптимізації процесів навчання, розробки нових технологій навчання. Дані питання розглядаються в роботах Дж. Керрола, Б. Блума, І.Я. Лернера, В.П. Беспалько, А.М. Новікова, А.А. Вербицького, В.І. Боголюбова, В.В. Гузєєва, М.М. Суртаевой, В.М. Косаріна, Т.С. Назарової, Г.К. Селевко, М.А. Данилова, Б.П. Єсипова, М.Н. Снаткіна, Ю.К. Бабанського, Т.А. Ільїна, Г.І. Щукіна, М.І. Махмутова, Г.В. Лаврентьєва, Н.Б. Лаврентьєвої, В.А. Якуніна та інших фахівців.
У зв'язку з цим метою роботи є вивчити сутність та існуючі види методичних систем навчання та сформулювати розуміння В«інтенсивні технології навчанняВ».
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1. Розглянути поняття методичної системи навчання, її місце серед інших компонентів педагогічної системи, а також види методичних систем.
2. Розкрити поняття і завдання технології навчання.
3. Розглянути сутність та зміст процесу інтенсифікації навчання.
1 МЕТОДИЧНА СИСТЕМА: ПОНЯТТЯ І ВИДИ
Технологія навчання часто ототожнюється з методикою викладання. Однак ряд авторів розмежовують ці поняття. Найчастіше В«Під терміномВ« методика В»в літературі прийнято розуміти сукупність способів викладання В». Однак в В«даний час склалися два поняття методики викладання: у вузькому сенсі - як сукупність прийомів проведення занять, у широкому - як наука про закономірності організації масового процесу навчання. Як і дидактика, методика викладання є дослідно-експериментальною наукою В» [1].
Як вказують Лаврентьєв Г.В. і Лаврентьєва Н.Б., поняття методика (методична система) ширше поняття В«технологіяВ», так як вона відповідає на питання В«чому, навіщо і як навчати?В», а технологія - В«як вчити результативно і як управляти раціонально процесом навчання? В». Якщо для методики важливі цільовий, змістовний і процесуальний аспекти, то для технології переважніше процесуальна сторона навчання, її етапність, інструментальність, спосіб конкретизації цілей, питання керування процесом. Методика включає в себе питання освітньої політики, в тому числі і вибір технології для досягнення цих політичних (в освітньому сенсі) цілей, виявляє критерії застосовності тієї чи іншої технології. Поняття В«технологіяВ» примикає також і до поняття В«дидактикаВ». Традиційно В«дидактика ставить своєю основною метою створення теорії навчання, спрямованої на розробку методичних прийомів, а також організаційних форм і методів навчання, які оптимізують процес засвоєння учнями знань, умінь, навичок навчальної діяльності В»[1]. На думку Суртаевой М.М., завдання дидактики полягають у тому, щоб описувати і пояснювати процес навчання й умови його реалізації; розробляти досконалішу організацію процесу навчання, нові навчальні системи і технології. Таким чином, дидактика є ще більш загальної дисципліною, що включає в себе поряд з технологіями і приватними методиками питання методології, філософії та історії освіти. Завдання технології навчання зводиться до того, щоб розроблені в дидактиці закони і принципи перетворити в ефективні та оптимальні методи викладання і вчення, а також створити необхідні умови для їх найкращого застосування. Співвідношення технології з іншими компонентами педагогічної системи представлено на рис. 1 [1].
Рисунок 1 - Співвідношення компонентів педагогічної системи
А.М. Новіков під методичною системою навчання розуміє В«загальну спрямованість навчанняВ» [2]. Якщо, наприклад, метою навчання є засвоєння фактів чи опис явищ, то провідним психологічним механізмом буде асоціація, а основними видами діяльності - сприйняття, осмислення, запам'ятовування і відтворення. Відповідними методами навчання виступають виклад, читання, відтворююча бесіда, перегляд ілюстрацій. У сукупності виходить методична система пояснювально-ілюстративного, відтворюючого навчання. Якщо провідною метою навчання визначено розвиток творчості, самостійності учня, то основними психологічними механізмами навчання стають механізми творчої діяльності (передбачення, прогнозування, висування і перевірка гіпотез, перебір альтернатив, уявне моделювання, інтуїтивне обгрунтування та ін.) Засобами такого навчання служать висунення і аналіз проблем, аналіз нестандартних завдань і ситуацій, творча дискусія і т.п. Виникає зовсім інша система - методична система проблемного, пошукового навчання.
У методичній системі методи виступають способами реалізації цілей і змісту, втіленням психологічних механізмів навчання і учіння. Перевага орієнтації на методичні системи в тому, що відкривається можливість спростити процедуру вибору конкретних методів і зробити її більш цілісної, гармонійної [2].
Новіковим А.М. розглянуті наступні методичні системи в їхній історичній послідовності:
1. Репродуктивне навчання відноситься до традиційного типу організаційної культури - історично перший вид навчання, що проводиться по формулі В«роби, як яВ» і пов'язаного з відтворенням, репродукування зразків діяльності. Його елементи, засновані на наслідуванні, відіграють певну роль у розвитку пам'яті, розвитку здатність до відтворення, особливо в ранньому віці - в дошкільному і в початковій школі. Сюди ж, до цієї системи можна віднести і метод привчання - як метод формування звичок, в першу чергу, у дітей раннього віку: гігієнічних, правил спілкування з людьми і т.д. Але репродуктивне навчання має місце і в більш старших віках в тих випадках, коли необхідно освоїти якісь конкретні дії, які не потребують В«ніякої наукиВ». Наприклад, відомо, що цвяхи забивають молотком протягом всієї історії з тих пір, як з'явилися цвях і молоток.
2. Догматичне навчання відповідає ремісничому типом організаційної культури. Сформований в середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування і дослівне відтворення тексту. В даний час дог...
