Введення
огляду на те, що позиції англійської мови у світі як лідируючого засобу міжнародного спілкування все більш і більш посилюються, і не спостерігається ніяких вагомих тенденцій до зупинці чи уповільнення цього процесу, проблема створення ефективної методики викладання англійської мови представляється вкрай важливою. Як відомо, людський мозок найбільше активно сприймає і запам'ятовує інформацію та продуктивно працює протягом першої половини життя; таким чином, у випадку з англійською мовою, так само як і з величезним безліччю інших дисциплін, вкрай важливим є надання можливості освоєння мови на відносно ранньому етапі розвитку людської особистості. Дана робота присвячена огляду так званої комунікативної методики викладання англійської мови в середній школі, яка видається авторові найбільш ефективною і перспективною з усіх існуючих і застосовуються в даний час. Слід зауважити, що ефективність цієї методики підтверджується результатами її застосування в європейських країнах протягом останніх 15-20 років. Відрадно також те, що в останні роки спостерігаються хай і не повсюдні, але вже вагомі досліди інтеграції комунікативної методики в систему мовного освіти в Росії.
1. Комунікативний системно-діяльнісний підхід до навчання англійської мови
Розглянемо спочатку в загальних рисах комунікативний системно-діяльнісний підхід до навчання англійської мови. Цей підхід представляє собою реалізацію такого способу навчання, при якому здійснюється впорядковане, систематизоване і взаємоспіввіднесеність навчання англійській мові як засобу спілкування в умовах модельованої (відтворюваної) на навчальних заняттях мовленнєвої діяльності - невід'ємної і складової частини загальної (екстралінгвістичні) діяльності. Комунікативний системно-діяльнісний підхід припускає повну і оптимальну систематизацію взаємин між компонентами змісту навчений-ня. До них відносяться система загальної (наприклад, екстралінгвістичної, педагогічної) діяльності, система мовної діяльності, система мовного спілкування (комунікації, інтеракції та взаємної перцепції), система самого англійської мови, системне співвіднесення рідної та англійської мов (їх свідомо-порівняльний аналіз), система мовних механізмів (мовоутворення, речевоспріятіе, мовленнєвий взаємодія та ін), текст як система мовних продуктів, система структурно-мовних утворень (Діалог, монолог, монолог у діалозі, різні типи мовних висловлювань і повідомлень і т. п.), система (процес) оволодіння англійською мовою, система (структура) мовної поведінки людини. В результаті такого підходу в навчанні формується, реалізується та діє система володіння англійською мовою як засобом спілкування в широкому сенсі цього слова. Така си-стеми, з урахуванням використання її в цілях навчання англійській мові, повинна включати і взаємоспіввіднесеність общедеятельностних мотивів з мотивами і потребами пов'язаного з нею спілкування; предметного змісту і способів виконання діяльності; типових умов її протікання і характеру взаємодії її учасників (межиндивидуальних, групове), а також визначення характеру, змісту та форм взаємин і спілкування учасників, прийнятих в рамках даної діяльності: в єдності їх комунікативного, интеракционной і перцептивного аспектів, ролі, місця, сфер і ситуацій англомовного мовленнєвого спілкування.
Визначальним для навчання англійській мові є:
1) характер впливу спільної діяльності на зміст, відбір та організацію навчального мовного і мовленнєвого матеріалу;
2) моделювання в навчальному процесі ситуацій спілкування і способи формування мовних навичок і умінь в учнів;
3) способи і прийоми управління їх навчальною діяльністю на заняттях з викладачем і в самостійній роботі.
В навчальних цілях диференціюються варіанти спільної діяльності за умови її співвіднесеності з навчанням: реальна (навчальна), актуальна (внеучебная) і потенційна (майбутня).
Великий інтерес для створення общедеятельностной основи навчання англійської мови являє співвіднесення одиниць діяльності: операції, дії і власне діяльності. Для організації управління процесом оволодіння англійською мовою і практикою англомовного спілкування учнів особливе значення має діяльнісна концепція, в тому числі теорія П. К. Анохіна про акцептор дії, яка обгрунтовує взаємодію фаз планування, виконання і звірення в процесі виконання дій людиною. В цілому систематизація загальної діяльності та визначення її взаємодії з мовною діяльністю здійснюються на концептуальній основі, розробленої Л. С. Виготським, А. Н. Леонтьєвим, А. А. Леонтьєвим та іншими.
Мовленнєва діяльність в якості системи розглядається як невід'ємна і складова частина загальної діяльності. Систематизуючи мовну діяльність, слід зазначити, що для навчання англомовного спілкування значущим є як спеціальне, так і взаємопов'язане навчання видів мовленнєвої діяльності, обслуговуючим спілкування, в тому числі говорінню, аудіюванню, читанню і письмовій мові. Ієрархія одиниць мовленнєвої діяльності (мовленнєва операція, мовне дію і власне мовна діяльність) забезпечує процесу формування мовних навичок і умінь впорядкованість, систематичність, наступність і логічність. Використання теорії мовної діяльності дозволяє сформувати мотиви англомовного мовленнєвого спілкування в процесі навчання та забезпечити їх реалізацію в модельованих на навчальних заняттях ситуаціях.
Систематизація спілкування передбачає аналіз змісту, структури і взаємодії його комунікативного (інформаційного обміну між партнерами), интеракционной (взаємодії партнерів) і перцептивного (взаімовоспріятія і взаєморозуміння партнерами) аспектів. Великий інтерес для навчання англомовному спілкуванню представляє аналіз поєднання в мовному взаємодії носіїв мови мовних і немовних засобів спілкування (міміки, жестів, рухів тіла і т. п.) з урахуванням їх національно-культурної специфіки. Особливий сенс для навчання мають структурні форми спілкування (діалог, монолог, монолог у діалозі, діалог у монолозі, полілог), компоненти акту спілкування (цикл, період, макродіалог), мовні жанри спілкування (монолог-повідомлення, міркування, доказ і ін), діалог (бесіда, суперечка, питально-відповідний діалог, соразмишленіе та ін), прийняті в англійській мові мовний етикет і техніка спілкування в певних соціальних ситуаціях, а також рольовий репертуар мовних впливів і реакцій в різних ситуативно-й тематично зумовлених актах спілкування.
Систематизація мовного матеріалу з метою навчання англомовного спілкування припускає використання як власне системного опису фонетичного, лексичного та граматичного аспектів мови, так і дані комунікативної лінгвістики та прагмалінгвістики, функціональної граматики, контрастивної лінгвістики. Систематизація мови як засобу спілкування повинна відповідати трьом основним тре-бованіям:
1) створити лінгвістичні основи навчання англійській мові з урахуванням мовного досвіду учнів і володіння ними рідним мовою;
2) навчити їх певного (повного, усеченному або виборчому) варіанту системи англійської мови;
3) відповідати умовам реалізації в навчанні комунікативної функції англійської мови та оволодінні нею вимагаються.
У процесі відбору та організації мовного і мовленнєвого матеріалу й управління оволодінням їм в якості основних слід використовувати принцип оцінки їх комунікативної доцільності (В. Г. Костомаров) і принцип активної комунікативності (А. А. Леонтьєв). Поряд з навчанням різним одиницям англійської мови - фонетичним, граматичним, лексичним, інтонаційним (Просодическим) - в навчанні спілкуванню особливо значущими стають функціональні висловлювання, різні типи мовного взаємодії співрозмовників, функціональні надфразової єдності, варіанти мовної реалізації комунікативних намірів (інтенцій) співрозмовників, варіативні способи комунікативного реагування, техніка мовного спілкування (включаючи речовий етикет), зразки обумовлених рольовим поведінкою...
