Курсова робота
Тема: Логіко-математичні ігри в роботі зі старшими дошкільниками як засіб формування логічного мислення
Зміст
Введення
Глава 1 Психолого-педагогічні особливості дітей старшого дошкільного віку
1.1 Вікові особливості дітей старшого дошкільного віку
1.2 Формування і розвиток логічної сфери дітей старшого дошкільного віку
Глава 2 Розвиток логічного мислення у дошкільнят засобами логіко-математичних ігор
2.1 Навчання математики в старшій групі дитячого саду
2.2 Педагогічні можливості гри в розвитку логічного мислення
2.3 Логіко-математичні ігри як засіб активізації навчання математики
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальність. Логічне мислення формується на основі образного і є вищою стадією розвитку мислення. Досягнення цієї стадії - тривалий і складний процес, оскільки повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої активності розумової діяльності, але і узагальнених знань про загальні і істотних ознаках предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах. Не слід чекати, коли дитині виповниться 14 років, і він досягне стадії формально - логічних операцій, коли його мислення набуває риси, характерні для розумової діяльності дорослих. Починати розвиток логічного мислення слід в дошкільному дитинстві.
Але навіщо логіка маленькій дитині, дошкільнику? Справа в тому, що на кожному віковому етапі створюється як би визначений В«поверхВ», на якому формуються психічні функції, важливі для переходу наступного етапу. Таким чином, навички, вміння, набуті в дошкільний період, будуть служити фундаментом для отримання знань і розвитку здібностей у більш старшому віці - в школі. І найважливішим серед цих навичок є навичка логічного мислення, здатність В«діяти в уміВ». Дитині, не оволодів прийомами логічного мислення, важче буде даватися навчання - рішення задач, виконання вправ зажадають великих витрат часу і сил. У результаті може постраждати здоров'я дитини, ослабне, а то й зовсім згасне інтерес до навчання.
З метою розвитку логічного мислення потрібно пропонувати старшому дошкільнику самостійно проводити аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, узагальнення, будувати індуктивні і дедуктивні умовиводи.
Оволодівши логічними операціями, старший дошкільник стане більш уважним, навчиться мислити ясно і чітко, зуміє в потрібний момент сконцентруватися на суті проблеми, переконати інших у своїй правоті. Вчитися стане легше, а значить, і процес навчання, і сама шкільне життя будуть приносити радість і задоволення.
Мета дослідження - розглянути логіко-математичні ігри в роботі зі старшими дошкільниками.
Завдання дослідження:
1. Конкретизувати уявлення про вікові особливості дітей старшого дошкільного віку.
2. Вивчити формування і розвиток логічної сфери дітей старшого дошкільного віку.
3. Розглянути логіко-математичні ігри як засіб активізації навчання математики.
Об'єкт дослідження - мислення дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження - логіко-математичні ігри як засіб розвитку логічного мислення дошкільнят.
Теоретичною основою даної роботи послужили роботи таких авторів, як: Сичова Г.Є., Носова Е.А., Непомняща Р.Л. та інших.
Методи дослідження: аналіз літератури.
Структура роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновку і списку використаної літератури.
Глава 1 Психолого-педагогічні особливості дітей старшого дошкільного віку
1.1 Вікові особливості дітей старшого дошкільного віку
У старшому дошкільному віці відбувається інтенсивний розвиток інтелектуальної, морально-вольової та емоційної сфер особистості. Розвиток особистості та діяльності характеризується появою нових якостей і потреб: розширюються знання про предмети і явища, які дитина не спостерігав безпосередньо. Дітей цікавлять зв'язки, що існують між предметами і явищами. Проникнення дитини в ці зв'язки багато в чому визначає його розвиток. Перехід в старшу групу пов'язаний зі зміною психологічної позиції дітей: вони вперше починають відчувати себе самими старшими серед інших дітей в дитячому садку. Вихователь допомагає дошкільнятам зрозуміти це нове положення. Він підтримує в дітях відчуття В«дорослостіВ» і на його основі викликає у них прагнення до вирішення нових, більш складних завдань пізнання, спілкування, діяльності.
Спираючись на характерну для старших дошкільнят потреба в самоствердженні та визнанні їх можливостей з боку дорослих, вихователь забезпечує умови для розвитку дитячої самостійності, ініціативи, творчості. Він постійно створює ситуації, які спонукають дітей активно застосовувати свої знання та вміння, ставить перед ними все більш складні завдання, розвиває їх волю, підтримує бажання долати труднощі, доводити розпочату справу до кінця, націлює на пошук нових, творчих рішень. Важливо надавати дітям можливість самостійного вирішення поставлених завдань, націлювати їх на пошук кількох варіантів вирішення однієї задачі, підтримувати дитячу ініціативу і творчість, показувати дітям зростання їх досягнень, викликати у них почуття радості і гордості від успішних самостійних дій.
Розвитку самостійності сприяє освоєння дітьми умінь поставити мету (або прийняти її від вихователя), обміркувати шлях до її досягнення, здійснити свій задум, оцінити отриманий результат з позиції мети. Завдання розвитку даних умінь ставиться вихователем широко, створює основу для активного оволодіння дітьми всіма видами діяльності.
Вищою формою самостійності дітей є творчість. Завдання вихователя - пробудити інтерес до творчості. Цьому сприяє створення творчих ситуацій в ігровій, театральної, художньо-образотворчої діяльності, в ручній праці, словесна творчість. Все це - обов'язкові елементи способу життя старших дошкільників в дитячому садку. Саме в захоплюючої творчої діяльності перед дошкільником виникає проблема самостійного визначення задуму, способів і форм його втілення. Вихователь підтримує творчі ініціативи дітей, створює в групі атмосферу колективної творчої діяльності за інтересами.
Серйозну увагу приділяє вихователь розвитку пізнавальної активності та інтересів старших дошкільників. Цьому повинна сприяти вся атмосфера життя дітей. Обов'язковим елементом способу життя старших дошкільників є участь у вирішенні проблемних ситуацій, у проведенні елементарних дослідів (з водою, снігом, повітрям, магнітами, збільшувальними стеклами і пр.), в розвиваючих іграх, головоломках, у виготовленні іграшок-саморобок, найпростіших механізмів та моделей. Вихователь своїм прикладом спонукає дітей до самостійного пошуку відповідей на виникаючі питання: він звертає увагу на нові, незвичайні риси об'єкта, будує здогади, звертається до дітей за допомогою, націлює на експериментування, міркування, припущення.
Старші дошкільнята починають виявляти цікавість до майбутнього шкільного навчання. Перспектива шкільного навчання створює особливий настрій у групі старших дошкільників. Інтерес до школи розвивається природним шляхом в спілкуванні з вихователем, через зустрічі з учителем, спільні справи зі школярами, відвідування школи, сюжетно-рольові ігри на шкільну тему. Головне - зв'язати розвивається інтерес дітей до нової соціальної позиції (В«Хочу стати школярем В») з відчуттям зростання своїх досягнень, з потребою пізнання і освоєння нового. Вихователь прагне розвинути увагу і пам'ять дітей, формує елементарний самоконтроль, здатність до саморегуляції своїх дій. Цьому допомагають різноманітні ігри, що вимагають від дітей порівняння об'єктів по кількома ознаками, пошуку помилок, запам'ятовування, застосування загального правила, виконання дій з умовами. Такі ігри щоденно проводяться з дитиною або з підгрупою старших дошкільників.
Органі...
