ВСТУП
Розумові операції є інструментом пізнання людиною навколишньої дійсності, тому, розвиток розумових операцій є важливим чинником становлення всебічно розвиненої особистості.
Здатність чітко, логічно мислити, чітко висловлювати свої думки в даний час потрібно кожному. У цих якостях потребують лікар і керівник підприємства, інженер і робітник, продавець і юрист, і багато інших. Логічне мислення формується до старшого дошкільного віку.
Саме в цьому віці необхідно приділяти більше часу для роботи з дітьми з розвитку у них розумових операцій. Ось чому питання розвитку розумових операцій є основними в підготовці дошкільнят до школи.
Однак, в даний час в більшості своїй діти, які у школу, не підготовлені у цьому плані, у них слабо сформовані розумові операції, необхідні для успішного засвоєння знань у школі. Мислення таких дітей перебуває на низькому рівні, а конкретних програм для розвитку розумових операцій досить мало.
Вирішення цієї проблеми здійснюється в пошуку нових шляхів, методів і форм організації процесу виховання дітей в дошкільних установах.
І тут на перший план виходять логічні ігри та вправи, як основний вид діяльності дітей дошкільного віку. Саме за допомогою методу використання логічних завдань і вправ можна підвищити ефективність розвитку розумових операцій у дошкільника.
У зв'язку з цим, логічні задачі та вправи набувають особливого значення у розвитку розумових операцій дошкільнят.
Тому проблемою нашого дослідження стало питання: яким чином логічні задачі та вправи впливають на розвиток розумових операцій у старших дошкільнят.
Відповідно були виділені об'єкт - процес розвитку розумових операцій у старших дошкільників при вирішенні логічних завдань і вправ та предмет дослідження - логічні задачі та вправи, як засобу розвитку розумових операцій у старших дошкільників.
З урахуванням об'єкта і предмета дослідження була сформульована мета - визначення умов ефективного використання логічних завдань і вправ у розвитку розумових операцій у дітей старшого дошкільного віку.
Була висунута наступна гіпотеза : ми припустили, що логічні задачі та вправи будуть сприяти розвитку розумових операцій у старших дошкільників при дотриманні наступних умов:
- якщо логічні завдання та вправи будуть відібрані адекватно віку дітей;
- якщо логічні завдання та вправи будуть використовуватися не тільки на спеціальних заняттях з математики, але і в повсякденній діяльності дітей.
Мета і гіпотеза визначили завдання дослідження:
В· вивчити теоретичні основи розвитку мислення дошкільників;
В· виявити особливості розвитку розумових операцій у старших дошкільників;
В· розкрити особливості інтелектуального розвитку дошкільників;
В· розробити та апробувати програму з розвитку розумових операцій у дітей старшого дошкільного віку в процесі використання логічних завдань і вправ.
Для здійснення дослідницької роботи нами були визначені наступні методи:
Г? теоретичний аналіз педагогічної, психологічної літератури, пов'язаної з колом проблем, позначених завданнями дослідження;
Г? спостереження за процесом розвитку розумових операцій у старших дошкільників;
Г? психолого-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний);
Г? тестування;
Г? статистичні методи обробки матеріалів
Проблемі розвитку розумових операцій у дітей дошкільного віку та ролі в ньому логічних ігор і вправ приділяли свою увагу багато вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологи. Серед них можна відзначити таких як Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, Н.П. Анікєєва, М.М. Поддьяков, Ж. Піаже, Міхалово З.А. і багато інших.
1. Теоретичні основи розвитку мислення дошкільників у процесі вирішення логічних завдань і вправи
1.1 Особливості інтелектуального розвитку дошкільників
Розвиток дитини особливо ефективно, коли воно починається в ранньому віці. Дітям властиві величезна пізнавальна активність, унікальна здатність до сприйняття нового. Але якщо ці якості вчасно не розвивати і не затребувати, вони можуть бути згодом безповоротно загублені. Інтелектуальний розвиток дитини не визначено заздалегідь; це процес, який можна зупинити, уповільнити або прискорити залежно від обставин.
Інтелект (від латинського слова intellectus - розуміння, розуміння, осягнення) в психологічній науці розглядається як В«відносно стійка структура розумових здібностей індивіда В»[18, с.114].
Під інтелектом як об'єктом вимірювання розуміється загальна вроджена здатність, визначальна успішність виконання будь-яких завдань.
Вивченням інтелекту і інтелектуальних можливостей людини давно займаються вчені різних спеціалізацій. Одне з основних питань, що стоять перед психологією - це питання чи є інтелект вродженим або формується в залежності від навколишнього середовища. Це питання, мабуть, стосується не тільки інтелекту, але тут він особливо актуальний, оскільки інтелект і креативність (нестандартність рішень) набувають особливу цінність у наше століття загальної швидкісної комп'ютеризації.
Інтелект виступає як загальний фактор розумової енергії. Психолог Спирмен показав, що успіх будь інтелектуальної діяльності залежить від якогось загального фактора, загальної здатності.
З точки зору когнітивної психології розвиток інтелекту - це зміна когнітивних структур, процесів і здібностей протягом всього життя. Можна визначити інтелект тим напрямком, на яке орієнтоване його розвиток, і не думати при цьому про межі інтелекту.
Основною теорією розвитку інтелекту в когнітивної психології можна назвати теорію стадій Піаже, який зробив свої висновки, спостерігаючи за дітьми різного віку. Дитина з'явився на світ, і йому нічого не залишається робити, як адаптуватися до цього світу. Асиміляція (тлумачення події в розрізі існуючих знань) і акомодація (пристосування до нової інформації) - два процеси адаптації.
Перша стадія - Сенсомоторна стадія. З'являються перші рефлекси і перші навички. Потім дитина, старше 12 місяців, починає озиратися в пошуках зниклого з його поля зору предмета, до цього він таких спроб не робив. Він егоцентрист і судить про світ зі своєю В«дзвіниціВ», але тепер уже він починає розуміти, що предмети навколо нього існують насправді, і вони не зникають, коли він їх не бачить. Таким чином, у дитини виникає сталість об'єкта, з'являються перші уявлення про зовнішній світ. У нього з'являється мета, якої він намагається досягти, це чи не перші ознаки інтелекту.
Друга стадія - Попередня операціям. До 7 років у дітей розвивається інтуїтивне символічне мислення, але вони залишаються егоцентричним. Вони вже можуть конструювати вирішення якихось проблем, не втілюючи їх у життя. Світ навколо них розширюється, включаючи поки прості поняття про зовнішнє середовище.
Третя стадія - Конкретних операцій. У віці 7-12 років діти можуть оперувати своїми внутрішніми репрезентаціями якихось об'єктів, у них формуються, конкретні операції, тобто операціональні угрупування мислення, що відносяться до об'єктів, якими можна маніпулювати або які можна схоплювати в інтуїції.
Четверта стадія - Формальних операцій. Після 12 років у дітей з'являється абстрактне мислення, і протягом всього юнацького періоду виробляється формальне мислення, угруповання якого характеризують зрілий рефлексивний інтелект, формується внутрішня модель зовнішнього світу, відбувається збагачення інформацією. Важливо, тільки щоб не відбулося зубожіння душі при збагаченні інформацією, як говорив А.Н. Леонтьєв.
Піаже зазначав, що оскільки людина з народження оточений соціальним середовищем, то природно, що вона...
