Реферат Міжособистісні відносини в дитячій групі

Зміст Введення Глава 1. Теоретичні аспекти вивчення міжособистісних відносин у психолого-педагогічній науці 1.1 Проблема міжособистісних відносин в дитячій групі та її розвиток у психологічній науці 1.2 Динаміка і умови розвитку міжособистісних відносин в дитячій групі Глава 2. Ціннісні орієнтації педагога як умова розвитку міжособистісних відносин дітей в групі 2.1 Поняття В«ЦінностіВ» і В«ціннісних орієнтаційВ» педагога 2.2 Вплив ціннісних орієнтацій педагога на розвиток міжособистісних відносин дітей у групі дитячого садка Глава 3. Експериментальне дослідження впливу ціннісних орієнтацій вихователів на розвиток міжособистісних відносин дітей у групі дитячого садка Висновок Список літератури Додаток
Введення

Ставлення до іншим людям складає основну тканину людського життя. За словами С.Л. Рубінштейна, серце людини все виткане з його відносин до інших людей; з ними пов'язано головний зміст психічної, внутрішнього життя людини [44, 3]. Саме ці відносини народжують найбільш сильні переживання і вчинки. Ставлення до іншого є центром духовно-морального становлення особистості та під чому визначає моральну цінність людини.

Відносини з іншими людьми зароджуються і найбільш інтенсивно розвиваються в дошкільному віці. Проблемою на сьогоднішній день є той факт, що вже з півтора років дитина перебуває в середовищі однолітків, тому від того, наскільки сприятливо складаються стосунки між дітьми залежить психічне здоров'я дитини. У цей же період і закладаються основи особистості малюка, тому до майстерності, особистості, рівнем духовного розвитку педагога в дитячому садку пред'являються підвищені вимоги. Багатство особистості вихователя - неодмінна умова ефективності впливу на дитину і багатогранності його світовідчувань.

Тому в дошкільної педагогіці формується і все більш розширює свої позиції погляд на роботу дошкільних установ не стільки в плані навчання, скільки в плані залучення дітей до загальнолюдських цінностей і розвитку уміння спілкуватися і контактувати з іншими людьми.

Діти, відвідують дошкільні освітні установи, протягом дня перебувають під спостереженням педагога, який будує свою роботу відповідно до програми даної установи, професійними вміннями та навичками, ломлячи їх крізь свої особистісні особливості. Звідси випливає, що професійна діяльність вихователя - процес безперервного спілкування з дошкільниками, від ефективності якого залежать результати виховно-освітньої роботи в дитячому саду. Постійна включеність у спілкування з дітьми протягом робочого дня вимагає від вихователя великих нервово-психічних витрат, емоційної стійкості, терпіння, контролю за зовнішніми формами поведінки. Процес виховання здійснюється постійно в прямому контакті з дітьми як безперервний вибір і обгрунтування педагогом своєї шкали цінностей, своїх переконань, поглядів, настроїв. Це спонукає звернутися до розгляду теми нашого дослідження , яка звучить наступним чином: Вплив ціннісних орієнтацій педагога на розвиток міжособистісних відносин в дитячій групі.

На наш погляд, актуальність дослідження полягає у зростанні необхідності гуманізації впливу вихователів на розвиток особистості дошкільників, на формування соціально прийнятних навичок, придбаних дітьми в середовищі однолітків під керівництвом педагога. Процес спілкування з оточуючими, встановлення доброзичливих відносин залежить від багатьох факторів, одним з яких є нервово-психічний стан особистості в процесі життєдіяльності і в момент взаємодії з оточуючими. Враховуючи особливі відносини вихователів з дітьми дошкільного віку, а саме наслідування поведінки дорослих, бажання демонструвати схвалювані педагогом вчинки, ми звертаємо увагу на особистісні особливості вихователів, їх ціннісні орієнтації.

Проблему педагогічного спілкування вивчали Б.Г. Ананьєв, А.Л. Бодальов, Я.Л. Коломінський, М.І. Лісіна, А.А. Леонтьєв, Т.А. Рєпіна та інші видатні вітчизняні психологи. Особливу увагу до цієї проблеми пов'язано з усвідомленням виняткової ролі процесу педагогічного спілкування у соціально - психологічному становленні особистості дитини.

Дослідження, проведені Л.Н. Башлаковой (1986), Д.Б. Годовікова (1980), Р. І. Дерев'янко (1983), Т. І. Комісаренко (1979), С.В. Корніцкой (1974), М.І. Лісіна (1974), Г.П. Лаврентьєвої (1977), Л.Б. Мітєва (1984), А. Б. Ніколаєвої (1985) та іншими, розкривають різні аспекти взаємовпливу вихователів і дітей в умовах дошкільного установи.

При виборі віку дітей ми виходили з соціально-психологічних даних, отриманих в роботах Я.Л. Коломинского і Т.А. Рєпіної, що свідчать про те, що до старшого дошкільного віку (у порівнянні з молодшим та середнім) взаємини дітей здобувають відносну стійкість, диференційованість і все більшу роль у формуванні особистості дитини починає грати емоційне благополуччя в системі відносин соціального оточення.

Об'єкт вивчення : розвиток міжособистісних відносин у групі дітей. Предмет дослідження: вплив ціннісних орієнтацій педагога на розвиток міжособистісних відносин в дитячій групі. Метою дослідження з'явилося : Вивчення впливу ціннісних орієнтацій педагога дитячого садка на розвиток міжособистісних відносин дітей у групі. Завдання нашого дослідження: 1. Розглянути поняття В«міжособистісних відносинВ» в дошкільному віці; 2. Визначити динаміку міжособистісних відносин і умови їх розвитку в дошкільному віці; 3. Вивчити поняття ціннісних орієнтацій педагога; 4. Організувати експериментальне дослідження по вивченню впливу ціннісних орієнтацій педагога дитячого садка на розвиток міжособистісних відносин дітей у групі на прикладі старшого дошкільного віку; 5. Привести аналіз результатів, отриманих в ході дослідження. На підставі аналізу літератури нами була сформульована наступна гіпотеза дослідження: Домінування певних ціннісних орієнтацій педагога впливає на характер міжособистісних відносин в дитячій групі, тобто: - на стабільність статусних відносин певних категорій дітей; - на визначення мотивів свого ставлення до однолітка; - на розвиток просоціальних дій та емоційної причетності до сверстнику; - на стабільність і стійкість об'єднань дітей.
Глава 1. Теоретичні аспекти вивчення міжособистісних відносин і їх розвиток в психолого-педагогічній науці 1.1 Проблема міжособистісних відносин в дитячій групі в психолого-педагогічній науці Ставлення до іншої людини, до людей складає основну тканину людського життя, її серцевину. За словами С. Л. Рубінштейна, серце людини все виткане з його людських відносин до людей; з ними пов'язано головне зміст психічної, внутрішнього життя людини [44, 3]. Саме ці відносини народжують найбільш сильні переживання і головні людські вчинки. Відносини людини з людьми - це та...