Зміст
Введення
Глава 1. Психолого-педагогічні проблеми змісту освіти
1.1 Сучасні моделі концепції змісту освіти
1.2 Особистісний підхід в освітній технології
Глава 2. Використання технології особистісно-орієнтованого навчання в навчальному процесі
2.1 Результати дослідження успішності при традиційному навчанні
2.2 Організація навчального процесу із використанням технології особистісно-орієнтованого навчання
2.3 Аналіз ефективності використання технології особистісно-орієнтованого навчання
Висновок
Список використаних джерел
Додаток А. Особистісно-орієнтований план учня
Додаток Б. Тест
Додаток Б. Физхвилинка
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою стоїть завдання всебічного розвитку особистості учня. При цьому навчання має забезпечувати духовне та інтелектуальне розвитку учнів. Нові типи і види навчальних установ надають значні можливості в роботі педагогів. Сучасна школа, де здійснюються сучасні підходи до навчання, ставить своєю метою не тільки навчання дітей з різними здібностями, але й розвиток створення на уроках творчої обстановки, спрямованої на особистісно орієнтовану модель навчання, яка стверджує цінність особистості дитини. Принцип поваги до особистості вихованця та обліку в змісті освіти його духовного потенціалу реалізується шляхом прилучення до світової культурі, розглянутої в аспекті соціального досвіду. При цьому сутністю освітнього процесу, тобто процесу навчання, виховання і розвитку, стає цілеспрямоване перетворення соціального досвіду в досвід особистісний, прилучення учнів до всього багатства людської культури.
В даний час всі більше провідні педагоги і психологи дотримуються цієї точки зору. Серед великого числа новацій, застосовуваних у системі освіти, особливу увагу приділяється таким технологіям, де вчитель виступає не джерелом навчальної інформації, а є організатором і координатором творчої творчого навчального процесу, спрямовує діяльність учнів у потрібне русло, при цьому враховуючи індивідуальні здібності кожного учня. Серед подібних технологій найбільш відома технологія особистісно зорієнтованого навчання. Дана технологія стоїть на одному з перших місць по значимості і пов'язаними з нею очікуваннями щодо підвищення якості освіти.
Дослідження в області технології особистісно-орієнтованого навчання проводили такі вчені як Г.Г. Кравцова, Т.А. Матіс, Ю.А. Полуянова, В.В. Рубцова, Г.А. Цукерман, І.С. Якиманська.
Усі дослідники підкреслюють необхідність індивідуального підходу до навчання дітей, значення єдиної освітньої стратегії середньої школи як основної умови успішної роботи з дітьми. Тим не менш, поки ще немає узагальнюючих науково-педагогічних робіт, цілісно розкривають процес використання технології особистісно-орієнтованого навчання. Соціальна значущість розвитку учнів і аналіз стану наукової розробленості цього процесу зумовили вибір проблеми даного дослідження, яка полягає у визначенні способів використання технологій особистісно-орієнтованого навчання в умовах загальноосвітньої школи.
Мета дослідження визначається необхідністю виявлення умов застосування технології особистісно-орієнтованого навчання в умовах сучасної загальноосвітньої школи.
Об'єктом дослідження виступає процес навчання і розвитку учнів в середній загальноосвітній школі.
Предметом дослідження виступає процес використання в навчанні технології особистісно-орієнтованого навчання.
У відповідності з метою дослідження були визначені наступні завдання:
1) вивчити концептуальні основи різних підходів до дослідженню технології особистісно-орієнтованого навчання;
2) виділити показники технології особистісно-орієнтованого навчання;
3) виявити та обгрунтувати сукупність умов, що забезпечують застосування технології особистісно-орієнтованого навчання в умовах загальноосвітньої школи.
У дослідженні ми виходимо з наступної гіпотези: якщо процес навчання має спрямованість на освіту і виховання учня через створення психологічно комфортних умов, спрямованих на розвиток його особистості, то технологія навчання заснована на принципах особистісно-орієнтованого навчання.
Провідна ідея дослідження полягає в тому, що процес здійснення індивідуального підходу до навчання дітей, значення єдиної освітньої стратегії середньої школи як основної умови успішної роботи з дітьми є складовими технології особистісно-орієнтованого навчання.
Методологічну та теоретичну базу дослідження становлять принципи загального зв'язку явищ і процесів, цілісності та системності, єдності форми і змісту, єдності логічного та історичного, взаємозв'язку теорії і практики.
Джерелами дослідження є дані і аналізу психологічної, педагогічної, методичної літератури та періодичної преси. Крім того, роботі враховувалися основні положення теоретичних концепцій про застосування сучасних педагогічних технологій у процесі навчання.
У роботі використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз документів і офіційних матеріалів, науково-педагогічної літератури, навчальних програм і посібників; порівняльний аналіз досвіду роботи з дітьми; дослідно - Експериментальна робота по впровадженню технології особистісно-орієнтованого навчання.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що:
- викладені елементи основних теорій здійснення особистісної орієнтованості в педагогічному процесі;
- розкрито основні компоненти технології особистісно-орієнтованого навчання;
- виділено основні характеристики технології особистісно-орієнтованого навчання.
Практична значимість полягає в тому, що, отримані матеріали можуть використовуватися для складання системи уроків з різних предметів для учнів загальноосвітніх шкіл, а також інших типів навчальних закладів.
ГЛАВА 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗМІСТУ ОСВІТИ
1.1 Сучасні моделі концепції змісту освіти
Результатом гуманістичної спрямованості освіти має з'явитися становлення як особистості людини, здатної до співпереживання, готового до вільного гуманістично орієнтованого вибору і індивідуальному інтелектуальному зусиллю, поважає себе і інших, терпимого до представників інших культур і національностей, незалежного в судженнях та відкритого для сприйняття іншого думки і несподіваної думки.
Виникає необхідність звернення до наявних концепціям змісту для того, щоб визначити їх відповідність цілям особистісно орієнтованої освіти.
Сьогодні в нашій країні існують різні концепції змісту освіти, коріння яких відходять у минуле. В основі кожної з них лежать певні уявлення про місце і функціях людини в світі і в суспільстві. Витоки протистояння демократії і гуманізму, з одного боку, і авторитарних позицій з іншого, в кінцевому рахунку, сходять до різного розуміння цих функцій. Людина - Мета чи засіб, держава для нього або він для держави? Навіть тимчасова поступка, теоретична або практична, у бік розуміння людини як засобу, а не цілі суспільного розвитку з неминучістю веде від гуманізму. У зв'язку з цим розглянемо три концепції змісту освіти, які з'явилися в нашій країні в різний час, з точки зору їх відповідності сучасними уявленнями про людину та її становленні.
Згідно однією з концепцій, що має досить давнє походження, зміст освіти визначається як педагогічно адаптовані основи наук, досліджувані в школі. Таке розуміння змісту освіти націлює школу на формування у школярів основ наукових знань і долучення їх до виробництва. Людина, що опанувала такою сумою знань, у ряді засобів виробництва виступає як В«продуктивна силаВ». Освіта, реалізує такий зміст, може бути охарактеризоване як технократичне або сцієнтистської. (Сцієнтизм - світогляд...
