Зміст
Введення
1. Теоретичні основи особистісно-орієнтованого навчання історії в школі
1.1 Сучасні моделі концепції змісту освіти
1.2 Особистісний підхід у освітньої технології
2. Використання технологій особистісно-орієнтованого навчання історії в школі
2.1 Урок в особистісно-орієнтованому навчанні
2.2 Засоби особистісно-орієнтованого навчання історії
2.3 Методи особистісно-орієнтованого навчання історії
2.4 Форми особистісно-орієнтованого історичної освіти
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Ця курсова робота присвячена проблематиці особистісно-орієнтованого розвивального навчання. Розглядаються не тільки особливості даного навчання, але і його специфіка. На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою стоїть завдання всебічного розвитку особистості учня. При цьому навчання має забезпечувати духовне і інтелектуальне розвитку учнів. Нові типи і види навчальних установ надають значні можливості в роботі педагогів. Сучасна школа, де здійснюються сучасні підходи до навчання, ставить своєю метою не тільки навчання дітей з різними здібностями, але й розвиток створення на уроках творчої обстановки, спрямованої на особистісно орієнтовану модель навчання, яка стверджує цінність особистості дитини. Принцип поваги до особистості вихованця та обліку в змісті освіти його духовного потенціалу реалізується шляхом прилучення до світової культури, розглянутої в аспекті соціального досвіду. При цьому сутністю освітнього процесу, тобто процесу навчання, виховання і розвитку, стає цілеспрямоване перетворення соціального досвіду в досвід особистісний, прилучення учнів до всього багатства людської культури [3, c.48].
-->>
В даний час всі більше провідні педагоги і психологи дотримуються цієї точки зору. Серед великого числа новацій, застосовуваних у системі освіти, особливу увагу приділяється таким технологіям, де вчитель виступає не джерелом навчальної інформації, а є організатором і координатором творчої творчого навчального процесу, спрямовує діяльність учнів у потрібне русло, при цьому враховуючи індивідуальні здібності кожного учня. Серед подібних технологій найбільш відома технологія особистісно зорієнтованого навчання. Дана технологія стоїть на одному з перших місць по значимості і пов'язаними з нею очікуваннями по підвищенню якості освіти.
Дослідження в області технології особистісно-орієнтованого навчання проводили такі вчені як Г. Г. Кравцова, Т. А. Матіс, Ю. А. Полуянова, В.В. Рубцова, Г. А. Цукерман, І. С. Якиманська.
Усі дослідники підкреслюють необхідність індивідуального підходу до навчання дітей, значення єдиної освітньої стратегії середньої школи як основної умови успішної роботи з дітьми. Тим не менш, поки ще немає узагальнюючих науково-педагогічних робіт, цілісно розкривають процес використання технології особистісно-орієнтованого навчання. Соціальна значущість розвитку учнів і аналіз стану наукової розробленості цього процесу зумовили вибір проблеми даного дослідження, яка полягає у визначенні способів використання технологій особистісно-орієнтованого навчання історії в умовах загальноосвітньої школи.
Одне з основних завдань навчання історії та виховання історією - формування моральності та соціальної активності людей. Розкриття ролі особистості являє собою шлях усвідомлення історичної місії людини, його місця в сьогоднішньому і завтрашньому Світ. Перебудова навчання в сучасній школі пов'язана з реалізацією принципу гуманізації, який закріплений як один з головних в законодавстві про освіту.
Об'єкт даного дослідження - історична освіта.
Предмет дослідження - основні концепції особистісно-орієнтованого навчання, особливості особистісно зорієнтованого уроку історії, його організація.
Мета дослідження - виявлення умов застосування технології особистісно-орієнтованого навчання історії в умовах сучасної загальноосвітньої школи.
У відповідності з метою дослідження були реалізовані наступні завдання:
1) вивчені концептуальні основи різних підходів до дослідження технології особистісно-орієнтованого навчання історії;
2) виділені особливості технології особистісно-орієнтованого навчання історії в школі;
3) виявлено та обгрунтовано умови, що забезпечують застосування технології особистісно-орієнтованого навчання історії в умовах сучасної загальноосвітньої школи.
Слід зазначити актуальність даної тематики, оскільки особистісно-орієнтоване навчання використовується вчителями історії в педагогічній практиці нашого часу досить часто. І будь педагогу необхідно знати основи особистісно-орієнтованого розвиваючого навчання.
1. Теоретичні основи особистісно-орієнтованого навчання в школі
1.1 Сучасні моделі концепції змісту освіти
Результатом гуманістичної спрямованості освіти має з'явитися становлення як особистості людини, здатної до співпереживання, готового до вільного гуманістично орієнтованого вибору і індивідуальному інтелектуальному зусиллю, поважає себе і інших, терпимого до представників інших культур і національностей, незалежного в судженнях та відкритого для сприйняття іншого думки і несподіваної думки.
Виникає необхідність звернення до наявних концепціям змісту для того, щоб визначити їх відповідність цілям особистісно орієнтованої освіти.
Особистісний розвиток людини залежить від його індивідуальних особливостей. З ними пов'язаний характер діяльності людини, особливості мислення, коло інтересів і запитів, а також його поведінку в соціумі. Саме тому індивідуальні особливості необхідно враховувати в процесі навчання і виховання. Крім того, кожному віку властиві певні особливості в розвитку. Відомо, що розвиток пам'яті і розумових здібностей найбільш активно відбувається в дитячому та підлітковому віці. Якщо в цей період використовувати дані особливості не в повною мірою, то пізніше буде складно надолужити згаяне. Разом з тим, спроби занадто забігати вперед, не враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учня, можуть не дати очікуваного педагогом ефекту [13, c.77].
Облік вікових і індивідуальних особливостей послужив основою для все більш активного застосування в рамках навчання нової особистісно - орієнтованої освітньої парадигми.
Теорія і практика особистісно-орієнтованої технології навчання розроблялася: А. В. Петровським, В. І. Слободчикова, Г. А. Цукерман, І. С. Якиманская та іншими. Всі педагоги - дослідники вважають, що при особистісно-орієнтованому освіті на перший план виходить розвиток особистості. Таким чином, здійснення особистісно-орієнтованого підходу в освіті можливо при дотриманні наступних умов:
- здійснення виховання саморегулюючого поведінки особистості;
- формування і розвиток мислення;
- облік рівня здібностей і можливостей кожного учня в процесі навчання;
- адаптація навчального процесу до особливостей груп учнів.
Особистісно-орієнтоване навчання передбачає поетапний характер процесу навчання: від вивчення особистості учня через усвідомлення та корекцію особистості, і грунтується, в основі своєї, на когнітивних аспектах.
Особистісно-орієнтоване навчання грунтується на понятті того, що особистість являє собою сукупність всіх її психічних властивостей, які складають її індивідуальність. Технологія особистісно-орієнтованого навчання заснована на принципі індивідуального підходу, при якому враховуються індивідуальні особливості кожного учня, що, дозволяє сприяти розвитку особистості учня [4, c.74].
У дитячому віці часто спостерігається емоційна вразливість, нестійкість самооцінки. Подібні особливості частіше помітні на усних предметах: учні ухиляються від відповідей, не проявляють ініціативи. ...
