Федеральне агентство з освіти
Державне освітня установа
вищого професійної освіти Саратовський державний університет імені Н.Г. Чернишевського
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ
І ПОЧАТКОВОГО ОСВІТИ
Кафедра педагогіки початкової та дошкільної освіти
особистісно-орієнтованої ПІДХІД ЯК ВАЖЛИВЕ УМОВА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
Дипломна робота
Студента ____________
Науковий керівник
Зав. кафедрою
Саратов 2008
содерженіе
Введення
1. Теоретичні основи особистісно-орієнтованого навчання
1.1. Історія В«особистісної компонентиВ» освіти в вітчизняній педагогіці
1.2. Моделі особистісно-орієнтованої педагогіки
1.3. Поняття особистісно-орієнтованого навчання
2. Реалізація особистісно-орієнтованого підходу в навчанні молодших школярів
2.1. Особливості особистісно-орієнтованих технологій
2.2. Особистісно-орієнтований урок: технологія проведення.
3. Дослідно-експериментальна робота по застосуванню особистісно-орієнтованого підходу в навчанні молодших школярів
3.1.Условія формування досвіду
3.2. Діагностика особистісних особливостей учнів (Констатуючий етап дослідно-експериментальної роботи)
3.3.Апробація експериментальної моделі впливу особистісно-орієнтованого підходу на ефективність процесу навчання (Формуючий етап)
3.4. Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи
<
p> Висновок
Список використаної літератури
Додаток А. Оцінка рівня шкільної мотивації
Додаток Б. Діагностика розумового розвитку
Додаток В. Діагностика пізнавальних процесів
Додаток Г. Діагностичне дослідження особистості учня
Додаток Д. Презентація уроку В«Корисні копалини. Нафта В»
Додаток Е. Конспект уроку В«Другорядний член пропозиції - визначення В»
ВСТУП
Науковими підставами сучасної концепції освіти виступають класичні та сучасні педагогічні та психологічні підходи - гуманістичний, розвиваючий, компетентнісний, вікової, індивідуальний, діяльний, особистісно-орієнтований.
Перші три підходи відповідають на питання, яка мета освіти. Нинішнє загальне (шкільне) освіта обслуговує в основному прилучення зростаючої людини до знань і вельми слабо орієнтоване на життєве і професійне самовизначення зростаючої особистості. Необхідно, щоб оволодіння знаннями, уміннями і навичками виступало не метою освіти, а засобом реалізації його основних - розвиваючих цілей, щоб зміст освіти давало адекватну світоглядну картину, озброювала необхідною інформацією для побудови життєвих та професійних планів. Ці положення відповідають гуманістичного підходу, що ставить в центр освіти людини. Однією з провідних цілей освіти є формування компетентності особистості - готовності до самореалізації та виконанню соціально-затребуваної діяльності та спілкування.
Особистісний та індивідуальний підходи конкретизують гуманістичний, відповідаючи на запитання, що розвивати. Варіант відповіді на це питання можна сформулювати так: слід розвивати і формувати не єдиний, орієнтований на державні інтереси набір якостей, що становить абстрактну В«модель випускникаВ», а виявляти і розвивати індивідуальні здібності і схильності учня. У цьому випадку завдання школи - створення умов, сприятливих для можливо більш повного розкриття і розвитку індивідуальності. Це ідеал, але необхідно пам'ятати, що освіта повинна враховувати як індивідуальні здібності і схильності, так і соціальне замовлення на виробництво фахівців і громадян. Тому завдання школи доцільніше сформулювати так: розвиток індивідуальності з урахуванням соціальних вимог і запитів до розвитку її якостей, що припускає по суті соціально-особистісну, а точніше, культурно-особистісну модель орієнтації освіти.
Відповідно до особистісно-орієнтованим підходом успішність реалізації цієї моделі забезпечується через вироблення й освоєння індивідуального стилю діяльності, формованого на базі індивідуальних особливостей.
Діяльний підхід відповідає на питання, як розвивати. Суть його полягає в тому, що здібності виявляються і розвиваються в діяльності. При цьому згідно особистісно-орієнтованого підходу найбільший внесок у розвиток людини вносить та діяльність, яка відповідає його здібностям і схильностям, з одного боку, а з іншого - згідно віковою і діяльнісного підходів, найбільший внесок у розвиток людини в кожному віці вносить його включення в провідний вид діяльності, свій для кожного вікового періоду.
У нормативних та концептуальних федеральних документах закріплені зазначені вище наукові підстави і закладені організаційні принципи їх реалізації. Реалізацією цих ідей слугує особистісно-орієнтована освіта і, зокрема, профілізація старшої ланки школи, як спосіб конкретизації даного підходу.
У концепції модернізації російської освіти на період до 2010 року (затверджена Наказом Міністерства освіти Російської Федерації від 11.02.2024 № 393) підкреслюється, що повинна відпрацьовуватися система спеціалізованої підготовки (Профільного навчання) у старших класах загальноосвітньої школи, орієнтована на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учнів. Підкреслюється необхідність відпрацювати та ввести гнучку систему профілів навчання в старшій школі, у тому числі шляхом кооперації старшій ступені школи з установами початкової, середньої та вищої професійної освіти. Висувається вимога гнучкості програм і їх адаптованості до схильностям і здібностям учнів.
Потреба сучасного суспільства в гармонійно розвинутих, активних, самостійних, творчих людях визначає сучасний перехід до нової, особистісно-орієнтованої освітньої пагадігме.
Особистісно-орієнтоване освіту є тим форматом освіти на сьогоднішній день, який дозволить розглядати освіту як ресурс і механізм суспільного розвитку.
Разом з тим говорити про орієнтацію на особистість учня в сучасній практиці масової школи можна лише в рідкісних випадках. Сутність особистісно-орієнтованого підходу все ще є предметом суперечок теоретиків і практиків. Протиріччя між необхідністю застосування особистісно-орієнтованого навчання в початковій школі і недостатньою розробкою її теоретичних основ у школі, зумовили актуальність нашого дослідження і визначили вибір теми.
Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є особистісно-орієнтоване навчання.
Предметом дослідження виступає теорія і практика організації особистісно-орієнтованого підходу в навчанні молодших школярів.
Гіпотеза - особистісно-орієнтований підхід у процесі навчання буде ефективним, якщо:
- буде виявлений і використаний суб'єктний досвід учнів;
- будуть створені умови для здійснення диференціації навчання;
- буде здійснено педагогічний аналіз і оцінка процесуальної сторони роботи учня поряд з результативною через виявлення індивідуальних здібностей навчальної роботи як стійких особистісних утворень;
- спілкування вчителя і учня буде мати діалогічний характер, являти собою обмін досвідом пізнання і творчості при відсутності жорсткого і прямого управління пізнавальною діяльністю учнів;
- в процес навчання будуть включені всі суб'єкти освіти;
- буде здійснюватися систематичний розвиток в учнів умінь рефлексувати свою діяльність.
Мета дослідження - виявити особливості особистісно-орієнтованого підходу в теорії і реалізація його в практиці.
У відповідності з поставленою метою дослідження і для перевірки висунутої гіпотези були виділені наступні завдання:
- вивчити теоретичну літературу з проблеми дослідження;
- дати визначення поняттям В«Особистісно-орієнтований підхідВ», В«особистістьВ», В«індивідуальністьВ», В«свободаВ», В«СамостійністьВ», В«розвитокВ», В«творчістьВ»;
<...
