Зміст
Введення
Глава I Лінгвістичні основи формування писемного мовлення в зв'язку з розвитком мовлення учнів 5-6 класів дагестанської національної школи
1.1 Лінгвістичний аспект формування писемного мовлення в процесі навчання російській мові
1.2 Взаємозв'язок усної і писемного мовлення в умовах дагестанському-російської двомовності як основа аналізу писемного мовлення учнів
Висновки
Глава II Знання, вміння і навички учнів-дагестанців по російської письмової мови
2.1 Аналіз навчально-програмної літератури
2.2 Помилки учнів - дагестанців в письмових роботах і їх причини
Висновки
Глава III Методика формування та розвитку російської писемного мовлення учнів дагестанців
3.1 Дидактичні основи формування умінь і навичок у області російського листи
3.2 Основні методи та прийоми розвитку письмової мови
3.3 Система вправ з розвитку письмової мови
3.4 Основні принципи організації роботи над помилками в писемного мовлення учнів-дагестанців
Висновки
Введення
Актуальність дослідження. Проблема подолання та попередження помилок у письмовій мові учнів-дагестанців до досі залишається актуальною. Актуальність її полягає в тому, що усна і письмова мова учнів-дагестанців рясніє мовними недоліками, подолати які вкрай складно. Актуальність ще полягає в тому, що з цією проблемою співвідноситься цілий ряд важких методичних питань, таких як: питання про класифікації помилок, про їх причини, стійкості, типовості, про необхідність подолання міжмовної інтерференції в різних областях мови і т.д.
Навчання правопису в національній школі повинно сприяти прищеплювання учням умінь і навичок правильного використання теоретичних знань як при побудові своєї письмової мови, так і при виконанні різного роду навчальних завдань і вправ. Навчання писемного мовлення в дагестанському школі пов'язано з багатьма труднощами. Труднощі в навчанні правопису обумовлені специфічними особливостями фонетичного, граматичного та лексико-семантичного ладу рідної мови і міжмовної інтерференцією.
У зв'язку з цим при навчанні правопису необхідно спиратися на системну цінність мови і вивчати ті чи інші явища в зв'язку з усіма мовними рівнями, а також у зіставленні з фактами рідної мови.
Таким чином, актуальність питання про подолання та попередження помилок у письмовій мові учнів дагестанців, а також нерозробленість системи вправ з розвитку правописних умінь і навичок послужили підставою вибору теми дипломного дослідження "Лінгводідактіческіе основи формування навичок письмовій мовлення учнів 5-6 класів в умовах дагестанському-російської двомовності ".
Об'єктом дослідження є російська усна і письмова мова учнів.
Мета дослідження. На основі проведеного аналізу спеціальної літератури з досліджуваної нами проблеми, а також даних констатуючого експерименту розробити методичні рекомендації і створити спеціальний комплекс вправ, що сприяють розвитку письмовій мовлення учнів.
Мета дослідження зумовила вирішення наступних завдань:
1) встановити ступінь розробленості різних аспектів досліджуваної проблеми в науково-методичній літературі;
2) проаналізувати діючі підручники і програми з російської мови для національних шкіл з точки зору навчання писемного мовлення та її взаємозв'язку з усною;
3) виявити типові помилки учнів-дагестанців в письмових роботах і встановити їх причини;
4) розробити систему вправ, сприяють розвитку писемного мовлення учнів.
В ході дослідження даної проблеми використані наступні методи
1) соціолого-педагогічний (аналіз навчального комплексу з російської мови для 5-6 класів національних шкіл);
2) констатуючий експеримент (з метою виявлення помилок у письмовій мові);
3) статистичний (якісна і кількісна обробка результатів експериментальних робіт).
Глава I Лінгвістичні основи формування письмовій мови у зв'язку з розвитком мовлення учнів 5-6 класів дагестанської національної школи
1.1 Лінгвістичний аспект формування писемного мовлення в процесі навчання російській мові
Методика викладання російської мови тісно пов'язана з наукою про російською мовою - з мовознавством.
Зміст і характер досліджуваного в школі з російської мови в цілому визначається, перш за все, мовознавством.
Ось чому і методика викладання російської мови в школі не може ні існувати, розвиватися безвідносно до лінгвістичній науці в її досконалому стані.
Для методики викладання російської мови як в російській, так і в неросійської (національної) школі першорядне значення мають вихідні положення мовознавства про мову як суспільному явищі, як у засобі спілкування, як про певну систему, що включає в свій склад звуки, слова, словосполучення, речення, з яких складається мова.
Все це знаходить відображення в шкільному курсі у вигляді мовних зразків, посильних для учнів опису звукової системи, граматичної будови, лексичних, орфографічних та інших норм сучасної російської літературної мови.
Ступінь повноти відомостей по російській мові, що даються учням, залежить від етапів навчання, від характеру навчального матеріалу.
Наука про мову розвивається, вдосконалюється, що робить вплив і на розвиток методики навчання російській мові, в тому числі методики викладання російської мови в національній школі.
Вплив досягнень науки про мову особливо помітно в даний час. У цьому відношенні характерно, що в програмах і підручниках російської мови дається не тільки матеріал з фонетики і граматиці, як це було деякий час назад, але і по лексиці, синтаксисі, а орфографія і пунктуація вивчаються в тісному зв'язку з граматикою; в шкільному курсі як особлива тема виділяється словосполучення; більш чітко дається поняття про частини мови; посилено увагу до питань словотвору і т.д.
Перераховані факти, відображаючи досягнення мовознавства, повніше розкривають завдання розвитку мовлення учнів, а тому велике значення і для національної школи. У сучасному мовознавстві серйозну увагу звертається диференціацію мови і мовлення. Це знаходить пряме відображення в методиці викладання російської мови в національній школі, де під главу кута ставиться завдання вироблення мовних умінь. Вирішенню цього завдання підпорядковується відбір мовного матеріалу (зразків речень, слів і т.д.), прийоми його подачі, співвідношення мовної теорії і мовної практики, характер вправ.
У практичній реалізації вихідних положень мовознавства стосовно навчання російській мові в національній школі особливої вЂ‹вЂ‹актуальності набуває завдання встановлення взаємозв'язки між явищами мови на різних його рівнях (фонетичному, лексичному, граматичному) при неослабною увагою до кожного з них в окремо.
1.2 Взаємозв'язок усної та письмової мови в умовах Дагестанський-російської двомовності як основа аналізу писемного мовлення учнів
Усна і письмова мова - це два рівнозначних способу вираження засобами мови одного і того ж змісту.
Усне мовлення є важливим і необхідною умовою загальної мовної культури учня.
"Письмова мова - це графічна передача усного мовлення (її звукового потоку) і разом з цим смислоінтонаціонного змісту, укладеного в ній. "( Шанський, 1988, С.159-165).
Усна і письмова мовлення тісно між собою пов'язані, але кожна з них має ряд відмінностей.
Знання цих відмінностей, як і знання стилістичних засобів, якими розвивається мова усна й письмова практичних навичок у використанні багатств російської мови.
Усна мова являє собою звукове оформлення слів і залежить від мовця.
Усна мова експресивна, в неї велику роль відіграють такі чинники, як інтонація, тон, темп.
В усному мовленні широко вживаються приєднувальні і встав...
