Анотація
Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновку, 3 додатків, 4 таблиць, 3 рисунків, 34 джерела літератури.
Корекція, порушення, поведінка, діти молодшого шкільного віку.
Об'єктом дослідження є порушення поведінки дітей молодшого шкільного віку
Предметом дослідження є корекція порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку.
У даній роботі пророблена дослідно-експериментальна робота з корекції порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку, яка передбачає корекцію порушення поведінки дітей. В результаті дослідження зроблені висновки і висновки, дана оцінка ефективності пропонованої програми. Гіпотеза знайшла своє підтвердження. Визначена практична значимість дослідження.
Зміст
Введення
1. Основні теоретико-методологічні підходи до проблеми порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
1.1 Психолого-педагогічна характеристика порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
1.2 Вікові особливості дітей молодшого шкільного віку
1.3 Методи і форми корекції порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
2. Корекція порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
2.1 Підготовчий етап корекції порушень поведінки дітей молодшого віку
2.2 Констатуючий етап педагогічного експерименту
2.3 Формуючий етап - розробка і реалізація програми корекції порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
2.3 Оцінка результативності проведеної програми порушень корекції поведінки дітей молодшого шкільного віку
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
Зміни, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, висунули цілий ряд проблем, однією з яких є проблема корекції порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку. Причини порушення поведінки виникають як результат політичної, соціально-економічної та екологічної нестабільності суспільства, посилення впливу псевдокультури, несприятливих сімейно-побутових відносин, відсутності контролю над поведінкою, надмірну зайнятість батьків, епідемій розлучень.
Тривожним симптомом є зростання числа дітей з порушенням у поведінці, що проявляється в асоціальних, конфліктних і агресивних вчинках, деструктивних діях, відсутності інтересу до навчання, адиктивних тенденціях і т. д.
Неузгодженість дій батьків і вчителів призводить до зростання безпритульності, наркоманії, хуліганства, і це факт, факт сучасного життя. Наслідком неправильного підходу до виховання дітей, є порушення поведінки дітей.
Тривалий час у педагогіці на перший, і часто єдиний, план висувалося завдання корекції пізнавальної сфери дитини, в недостатній мірі досліджені особливості порушень поведінки дітей. Разом з тим успішність соціальної адаптації та інтеграції в суспільство дітей визначається не тільки глибиною порушень пізнавальної сфери, але й порушеннями поведінки дітей.
Загальним в походженні порушень поведінки дітей головним чином є агресивність в різних формах її прояву, а також негативізм у поведінці, що призводять до соціальної та психологічної дезадаптації. В основі порушень, що супроводжуються агресивною поведінкою та негативізмом, як правило, лежать психологічні та соціально-психологічні фактори. До перших відносяться порушення в мотиваційної, емоційної, вольової та моральної сферах особистості, до других - негармонійне сімейне виховання.
В даний час все більшу увагу привертають проблеми вивчення психологічних причин порушень поведінки дітей різних віків, розробки програм психопрофілактики і корекції. За останні роки було виконано психологами і педагогами ряд досліджень по вивченню, діагностиці і корекції порушень поведінки. Цьому присвячені роботи Беличева С.А., Дубровиной І.В., Кона І.С., Кондрашенко В.Т., Личко А.Є. та ін
Віддаючи належне зробленому дослідниками даної проблеми, слід визнати слабку розробленість деяких важливих теоретико-методологічних аспектів, пов'язаних з порушенням поведінки учнів: немає єдності думок у визначенні поняття порушення поведінки і у виділенні критеріїв порушення поведінки; відсутня загальноприйнята систематика порушення поведінки, а також комплексний аналіз проблеми порушення поведінки учнів; велика частина досліджень орієнтована на підлітковий вік, в той час як дезадаітівние прояви відзначаються ще в молодшому шкільному віці, і профілактика і корекція порушення поведінки може змішатися на цей віковий період; переважає фрагментарне уявлення про шляхи корекції порушення поведінки досліджуваного контингенту дітей та дітей. У численних роботах, присвячених проблемі порушення поведінки дітей та його корекції, вказується на необхідність вирішення цієї проблеми, але технологія корекції порушення поведінки в навчально-виховному процесі, побудована з урахуванням даних психолого-педагогічних досліджень, не розроблена.
Актуальність дослідження визначається потребою в глибокому психолого-педагогічному аналізі змісту, структури і динаміки порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку, у визначенні засобів своєчасної корекції порушень поведінки, так як порушення поведінки дітей молодшого шкільного віку впливають на установку їх особистості. Нерозробленість проблеми, її теоретична та практична актуальність і визначили вибір напрямки та тематику дипломної роботи.
Мета: на основі теоретичного і практичного дослідження виявити ефективні методи і способи корекції порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
Об'єкт: порушення поведінки дітей молодшого шкільного віку
Предмет: корекція порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
Завдання:
1) вивчити основні теоретико-методологічні підходи до проблеми порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку;
2) визначити вікові та психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку;
3) виявити причини порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
4) розробити програму корекції порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку та визначити її результативність.
Гіпотеза дослідження: корекція порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку дасть позитивні результати, якщо будуть підібрані індивідуальні або групові методи і форми корекції порушень поведінки дітей і при цьому будуть враховані:
- вікові та психолого-педагогічні особливостей дітей молодшого шкільного віку;
- причини та фактори порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку.
У дослідженні використовувалися наступні методи:
- аналіз наукової та навчально-методичної літератури;
- спостереження;
- тестування;
- опитування;
- педагогічний експеримент;
- математична обробка та інтерпретація результатів
База дослідження:
МОУ середньої школи № 4 г.Завітінска. В дослідженні брали участь 15 дітей молодшого шкільного віку. Дослідження проводилося анонімно і з повної згоди випробовуваних.
Практична значимість даного дослідження полягає в тому, що матеріали можна використовувати при складанні методичних вказівок, програм в роботі педагогів і психологів з профілактики та корекції порушень поведінки дітей не тільки дітей молодшого шкільного віку, а й підлітків.
1. Основні теоретико-методологічні підходи до проблеми порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
1.1 Психолого-педагогічна характеристика порушень поведінки дітей молодшого шкільного віку
Психолого-педагогічні дослідження показують, що у більшості дітей зустрічаються різного роду проблеми і труднощі, серед яких порушення поведінки займають одне з провідних місць/4, с.142 /. Разом з тим в психолого-педагогічній літературі не вдалося виявити визначення поняття та типологію порушень поведінки дітей.
Згідно довідкової психіатричній літературі/25...
