Міністерство освіти РФ
Омський державний педагогічний університет
Історичний факультет
Кафедра психології
Курсова робота
Тема:
Дослідження особливостей мислення школярів підліткового і раннього юнацького віку
Виконала
студентка 2 курсу
групи Ю-22
факультет: Історичний
Моісеєнко Настасія Олександрівна
Перевірив
Науковий керівник
Дєєва Н.А.
Омськ-2004
План:
Введення
Глава I. Основні положення в вивченні мислення
1.2 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ МИСЛЕННЯ
1.3 ПСИХОЛОГІЯ Розумові процеси І ЙОГО ФАЗИ
1.4 ВИДИ МИСЛЕННЯ
Глава 2. Вікові особливості мислення
2.2 ЗАГАЛЬНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ Про ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
2.3 пізнавальних процесів - МИСЛЕННЯ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
2.4 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
2.5 ЗАГАЛЬНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ Про ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
2.6.ПОЗНАВАТЕЛЬНИЙ ПРОЦЕС - МИСЛЕННЯ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ
Глава 3. Дослідження особливостей мислення школярів підліткового та раннього юнацького віку
3.1. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА досліджуваних груп
3.2 МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.3 АНАЛІЗ І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Висновки
ЛІТЕРАТУРА
Введення.
В«Мислення - знаряддя вищої орієнтування людини в навколишньому світі і в собі самому В».
І.П. Павлов
Психічні процеси є базовою основою людської психіки.
Три різновиди психічних процесів - Пізнавальні, емоційні і
вольові - утворюють у своїй сукупності психічну діяльність людини.
Психічні процеси, за допомогою яких формуються образи навколишнього середовища, а також образи самого організму і його внутрішнього середовища, називаються пізнавальними психічними процесами. Пізнавальні процеси - відчуття, сприйняття, мислення, уява, пам'ять - формують інформаційну базу, орієнтовну основу психіки. Саме пізнавальні психічні процеси забезпечують отримання людиною знань про навколишній світ і про саму себе. Сама діяльність людини набуває цілеспрямований, упорядкований характер, завдяки знанню про кінцевий її Внаслідок як про мету, існуючої у свідомості, формі подання про якусь конкретної речі або формі абстрактної ідеї.
Пізнаючи і перетворюючи світ, людина виявляє стійкі, закономірні зв'язки між явищами. Помічаючи зв'язки між явищами, встановлюючи загальний характер цих зв'язків, людина діяльно освоює світ, раціонально організовує свою взаємодію з ним, він здійснює розумову діяльність - узагальнену орієнтацію у світі.
Мислення формує структуру індивідуальної свідомості, класифікаційно-оціночні еталони індивіда, його узагальнені оцінки, характерну для нього інтерпретацію явищ. Розвиток і діагностика мислення найбільш актуальна тема в суспільстві в силу того, що від правильності перебігу розвитку мислення та своєчасної його діагностики залежить в майбутньому здібності людини, крім того, розвиток програм мислення призвели до того, що в даний час розробляється програма В«штучного інтелекту В». Але зіставляючи аналіз мислення людини і машини, наприклад комп'ютер для гри в шахи, виділяються ряд відмінностей:
1. переважно алгоритмічне мислення комп'ютера з точно певними ситуаціями і цілями
2. відсутність в його діяльності всього широко спектру емоційних станів - від сумнівів до граничної мобілізації психічної активності, званої натхненням
3. відсутність мотивації різного рівня і сили
4. відсутність усіх суб'єктивних чинників, що допомагають знайти рішення
якщо розглядати штучний інтелект як підсилювач людського, так як він сам - знаряддя людської діяльності, то природно припущення і про можливе ослаблення людського інтелекту, так японські психологи неодноразово відзначали зниження розумової активності у дітей, занадто часто що звертаються за допомогою до комп'ютера. [3]
Про мисленні дитини можна говорити з того часу, коли він починає відбивати деякі найпростіші зв'язки між предметами і явищами і правильно діяти у відповідності з ними.
У процесі навчання в школі удосконалюється, і здатність школярів формулювати судження і виробляти умовиводи. Судження школяра розвиваються поступово від простих форм до складних, у міру оволодіння знаннями і більш складними граматичними формами мови. Актуальність даної теми полягає в тому, що лише в підлітковому віці під впливом навчання учень починає відзначати ймовірність чи можливість наявності або відсутність якого-небудь ознаки, тієї чи іншої причини, явища, що пов'язане з розумінням того, що факти, події і дії можуть бути наслідком не однієї, а декількох причин.
До підліткам приходить вміння правильно міркувати, обгрунтовувати і доводити те або інше положення більш- менш упевнено і правильно. І особливо інтенсивно спроможність до міркуванню і доказу, абстрактне мислення починають розвиватися з вивченням широкого кола загальноосвітніх предметів також в підлітковому віці, тому дана тема представляє особливий інтерес для дослідження. [8]
Мета курсової роботи: виявити основні закономірності розвитку та діагностики мислення в підлітковому і юнацькому віці.
При цьому поставлені наступні завдання:
1. Узагальнити матеріал з проблеми мислення в психології.
2. Розглянути вікові особливості мислення у підлітків та юнаків.
3. Дослідити особливості операцій мислення в підлітковому і юнацькому віці.
При написанні роботи були використані наступні методи науково-педагогічного дослідження.
1. Метод наукового пізнання - спосіб добування, виявлення достовірних, переконливих фактів про реальну дійсність, знань між існуючих між явищами зв'язках і залежностях, про закономірні тенденції їх розвитку, спосіб узагальнення добутих відомостей і їх оцінки.
2. Спостереження - Це метод психологічного дослідження, розрахований на безпосереднє отримання потрібної інформації через органи чуття.
3. Методи тестування і статистичної обробки отриманих даних.
4. Теоретичне дослідження та його методи - аналіз оцінка, приведення в систему емпіричного узагальненого матеріалу з позицій певного світогляду.
5. Узагальнення передової практики - вичленення найбільш істотних рис, особливостей передового або новаторського досвіду.
Предмет даної роботи - безпосереднє вивчення особливостей мислення підлітків і школярів юнацького віку. Об'єкт роботи - сам процес мислення в підлітковому і юнацькому віці як структурна одиниця психічних процесів людини.
Глава I.
1.2 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ МИСЛЕННЯ
Психологія мислення, як напрям, з'явилася лише в 20 столітті. До цього панувала асоціативна теорія, яка зводила зміст думки до чуттєвих елементів відчуттів, а закономірності протікання мислення - до асоціативних законів.
Проблеми мислення стали усвідомлюватися, починаючи з 17 століття. Концепція сенсуалізму полягала в розумінні ПІЗНАННЯ як споглядання. Сенсуалісти висунули принцип: "Немає нічого в розумі, чого не було б у відчуттях ". На цій основі розвивалися концепції в сенсуалісткой асоціативної теорії, згідно з якою всі розумові процеси грунтуються на репродукції чуттєвих даних тобто накопиченого сенсорного досвіду. Ця репродукція відбувається за принципом асоціації. Для пояснення спрямованого характеру мислення з'явилося поняття персервації - тенденції уявлень утримуват...
