ВИКОРИСТАННЯ ГРИ І РІЗНИХ ТИПІВ ІГРОВИХ НАВЧАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ В Екологічна освіта
Зміст
Введення
Цілі та завдання екологічного виховання дошкільників
Ігри з правилами та їх роль в екологічному вихованні дітей
Використання сюжетно-рольової гри в екологічному вихованні. Ігрова навчальна ситуація
Ігрові навчальні ситуації з іграшками-аналогами
Ігрові навчальні ситуації з літературними персонажами
Ігрові навчальні ситуації типу подорожей
Висновок
Література
Додаток 1 Дидактичні ігри
Додаток 2 Рухливі імітаційно-наслідувальні ігри
Введення
Ще років двадцять тому про екології та екологічній освіті дошкільнят мова не йшла. У теперішній же час воно стало одним з важливих напрямків дошкільної педагогіки і реалізується у багатьох дошкільних закладах країни. Практично всі сучасні комплексні, базисні програми виділяють розділи по екологічному вихованню дошкільнят, існує ряд додаткових програм. Проводяться всеукраїнські, регіональні, міські конференції з екологічної проблематики, спеціальні курси викладаються в педагогічних вузах і коледжах, у ряді дошкільних установ з'явилися педагоги-екологи.
Дошкільна установа вже сьогодні покликане виявити наполегливість у вихованні нового покоління, якому властиво особливе бачення світу як об'єкта його постійної турботи. Формування екологічної свідомості - найважливіше завдання дошкільної установи в даний час. Зараз дуже багато екологічних проблем. І не тільки в Росії, але і у всьому світі. Це відбувається тому, що дитячий садок завжди мало приділяв увагу екологічному вихованню. Нинішня екологічна ситуація така, що більше не можна обійтися без радикальних і всебічних змін практично всіх аспектів суспільного життя [1].
Досягненням перших семи років є становлення самосвідомості: дитина виділяє себе з предметного світу, починає розуміти своє місце в колі близьких і знайомих людей, усвідомлено орієнтуватися в навколишньому предметно-природному світі, виокремлювати його цінності [8].
У цей період закладаються основи взаємодії з природою, за допомогою дорослих дитина починає усвідомлювати її як загальну цінність для всіх людей [3].
Задовольнити дитячу допитливість, залучити дитину в активне освоєння навколишнього світу, допомогти йому оволодіти способами пізнання зв'язків між предметами і явищами дозволить саме гра. Відображаючи враження від життєвих явищ в образах гри, діти відчувають естетичні і моральні почуття. Гра сприяє поглибленому переживанню дітей, розширенню їхніх уявлень про світ.
Останнім часом йде інтенсивний творчий процес у регіонах Росії. Педагоги, екологи розробляють програми екологічної освіти дітей з урахуванням місцевих природних і соціальних умов, національних традицій (у Петербурзі і області, в Якутії, Пермі, Єкатеринбурзі, Тюмені, Нижньому Новгороді, на Далекому Сході, в Липецьку, Сочі) [1].
Цілі та завдання екологічного виховання дошкільників
Автори програм, посібників пропонують різноманітні формулювання цілей і завдань екологічного виховання дошкільників: В«виховання почав екологічної культуриВ» (С.Н. Миколаєва), В«Формування певного рівня усвідомленого ставлення, вираженого в поведінці, ставленні до природи, людям, собі, місця в житті В»(Н.А. Соломонового), виховання відповідального ставлення до природи (А.В. Корольова), виховання у дитини потреби у збереженні та покращенні природи, розвиток його творчого потенціалу (Н.Є. Орліхіна), В«формування у дітей відповідного цій проблеми свідомості В»(Г.Філіппова). Е.Ф. Терентьєва припускає, що В«Екологічне виховання дошкільнят можна розглядати як процес формування усвідомлено-правильного ставлення до навколишньої природи В»[1].
С.Н. Миколаєва вважає, що формування почав екологічної культури - В«це становлення усвідомлено-правильного ставлення до природи в усьому її різноманітті, до людей, що охороняє і творящим її на основі її багатства матеріальні та духовні цінності В»[4].
Від формулювань зазначених авторів дещо відрізняється точка зору Т.В. Потапової. Даний автор перераховує цілий комплекс цілей освіти дитини в області навколишнього середовища, серед яких вказує розвиток у дитини впевненості по відношенню до свого середовища проживання; елементарні знання про відмінності між живою і неживою природою і уявленнями про роль розумової та фізичної праці людини в перетворенні живої і неживої природи; елементарні навички неруйнівного спілкування з дикою природою і витворами розуму і рук людини; формування ціннісних установок, основ для подальшого навчання правам людини та етичної відповідальності. У колективній роботі під керівництвом цього ж автора в якості мети програми вказується підготовка дітей до необхідного для повноцінного життя в XXI столітті еколого-усвідомленому сприйняттю явищ навколишнього світу і екологічно грамотному поводженню в ньому [1].
Отже, ми з'ясували, що в якості цілей і завдань екологічної освіти автори найчастіше розуміють формування екологічної культури, екологічної свідомості, мотивації певної поведінки, дбайливого ставлення та любові до природи.
Ігри з правилами та їх роль в екологічному вихованні дітей
Дошкільний вік вважається класичним віком гри. У цей період виникає і набуває найбільш розвинену форму особливий вид дитячої гри, який в психології і педагогіці отримав назву сюжетно-рольової. У такій грі найбільш інтенсивно формуються всі психічні якості і особливості особистості дитини [2].
Ігрова діяльність впливає на формування довільності всіх психічних процесів - від елементарних до найскладніших. Так, у грі починають розвиватися довільна поведінка, довільна увага і пам'ять. В умовах гри діти краще зосереджуються і більше запам'ятовують, ніж за прямим завданням дорослих. Свідома мета - зосередитися, запам'ятати щось, стримати імпульсивна рух - раніше і легше всього виділяється дитиною в грі [8].
У формуванні у дітей емоційного ставлення до природи вихователь використовує багато видів ігор. З малюками проводить дуже прості за змістом рухливі ігри, так чи інакше засновані на уявленнях про природу. Ці ігри закріплюють перший крупиці знань, які діти отримують у спостереженнях [7].
Великі можливості у вихованні екологічних почуттів по відношенню до навколишнього світу закладені в іграх, перш всього дидактичних.
Чим різноманітніше за змістом ігрові дії, тим цікавіше й ефективніше ігрові прийоми. При вигадуванні їх вихователь орієнтується на знання дітьми життєвих ситуацій і особливостей поведінки людини, тварин. Ігрові прийоми навчання, як і інші педагогічні прийоми, спрямовані на вирішення дидактичних завдань і пов'язані з організацією гри на занятті. Педагог грає з дітьми, вчить їх ігровим діям і виконанню правил гри як керівник і як її учасник. Гра вимагає від дитини включеності в свої правила: він повинен бути уважним до развивающемуся у спільній грі з однолітками сюжетом, він повинен запам'ятати всі позначення, повинен швидко зметикувати, як поступити в несподівано виниклої ситуації, з якої треба правильно вийти. Однак весь складний комплекс практичних і розумових дій, виконуваних дитиною в грі, не усвідомлюється їм як процес навмисного навчання, - дитина вчиться граючи [6].
Проведення ігор в природних умовах має свої складності: діти легко відволікаються, перемикають свою увагу на сторонні предмети, на людей і т. д. Тому в таких іграх доцільно застосовувати наочний художньо оформлений матеріал, придумувати цікаві ігрові моменти, дії, зайняти всіх дітей рішенням єдиного завдання [3]. У своїй практиці вихователі вдавалися до допомоги казкового героя - Гриба-лісовика, в наряд якого переодягався педагог. За допомогою казкового героя можна провести будь-яку гру, наприклад "Грибна галявинка "," Осінній ліс "," Побудуй будиночок тварині ", "Приготуй ліки" і т. д....
