Зміст
Введення
Глава 1. Лінгвістичні основи вивчення багатозначних слів у школі
1.1Лексіка російської мови як система
1.2. Сочетаемостние можливості слова. Мотивовані та невмотивовані слова
1.3. Методика роботи над багатозначними словами
Глава 2. Психолго-педагогічні основи розвитку мовлення молодших школярів
2.1.Язик (мова) і мислення
2.2. Мова як діяльність
Глава 3. Методика роботи над багатозначними словами у початкових класах
3.1. Основні напрямки та умови успішного розвитку мовлення молодших школярів
3.3 Аналіз програм та підручників з російської мови в аспекті активізації мовлення учнів багатозначних слів
3.4.Основние напрямки словникової роботи в початковій школі
3.5.Работа над багатозначними словами
Висновок
Література
Введення
З багатозначністю слів (полісемією) школярі стикаються постійно, але далеко не завжди усвідомлюють її. До розуміння багатозначності вони приходять від іносказання, від переносного значення слів. Однак на перших порах наявність у слова кількох значень вражає дитини. Нерідко можна почути такий, наприклад, питання: В«Чому ти кажеш: годинник стоять, вони не варті, а висять на стіні В».
Програма з російської мови приділяє велику увагу розвитку мовлення учнів. Одним з напрямків розвитку мовлення є збагачення словникового запасу. У зв'язку з цим великий інтерес представляє робота над багатозначністю слова. Зазвичай у методичній літературі у практичній роботі вчителів збагачення словника учнів велося за рахунок кількісного накопичення нових слів, значення яких повинні були засвоїти учні. В даний час у зв'язку із збільшеними вимогами до культури мови учнів необхідно працювати не тільки над кількісним, по і над якісним збагаченням словникового запасу школярів. Ця робота повинна піти не по дорозі накопичення нових лексичних одиниць, а в напрямку розкриття і засвоєння багатозначності вже відомих слів.
Проблема вивчення багатозначності слова розглядається в методичній літературі в декількох аспектах:
1) розробляються матеріали до уроків в класі за темою В«Однозначні і багатозначні словаВ», даються конкретні рекомендації, вправи до даних уроків
2) робляться спроби класифікувати помилки учнів і зв'язку з використанням у мовленні багатозначних слів.
Численні помилки учнів, пов'язані з використанням у мовленні багатозначних слів, свідчать про необхідність серйозної і систематичної роботи над багатозначністю і - ширше - над значенням слова взагалі. Школярі не знають, а часто і не вміють використовувати різні значення полісемантичного слів, дуже поширеними є й помилки, пов'язані з вживанням у мові слів з переносним значенням. Їх типи дуже різноманітні і не зводяться тільки до вживання слова в невластивому йому значенні. Загальні елементи смислових помилок учнів виділені в статті Д. І. Арбатского. В«Помилки в тлумаченні значень слів та шляхи їх усуненняВ» У ній міститься також, на наш погляд, дуже істотна думка, яку необхідно врахувати при роботі над багатозначністю слова: для розмежування значень слова вирішальну роль відіграє контекст, конкретне слововживання.
Але чимале значення мають і семантичні визначення, тому при вивченні багатозначності необхідні і вправи, спрямовані на аналіз визначень різних значень у тлумачному словнику, а також вправи на самостійне знаходження відмінностей між значеннями одного слова. Помилки учнів часто виходять і з незнання способів тлумачення лексичного значення слова, невміння будувати семантичні визначення та їх застосовувати, а вироблення вміння будувати семантичні визначення - один з елементів розвитку мовлення учнів.
Мета цієї роботи - узагальнити методичний матеріал та запропонувати деякі висновки із спостережень над ступенем розуміння учням молодших школярів багатозначності слів і запропонувати ряд вправ, які можуть бути використані на уроках російської мови.
З поставленої мети випливають наступні завдання:
-на основі аналізу лінгвістичної та психолого - педагогічної літератури з проблеми визначити ступінь дослідженості обраної теми;
-визначити методичну забезпеченість словникової роботи, проаналізувавши програми з російської мови та навчальні посібники для учнів початкових класів;
- виявити основні методичні прийоми по роботі з багатозначними словами в початковій школі.
Для вирішення поставлених завдань використані наступні науково - дослідницькі методи:
а) лінгвістичні (описовий, функціональний)
б) методичні (соціально педагогічний - спостереження за навчальним процесом, вивчення і узагальнення досвіду роботи, експериментальний метод).
Теоретичну основу роботи склали праці вчених з теорії лічостно-діяльнісного підходу до навчання (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, І.А. Зимова, С.Л. Рубінштейн), з теорії методів навчання (І.Я. Лернер, М.С. Скаткін), праці з лексіколгіі (Н.М.Шанский, Д.Н Шмельов), дослідження з методики викладання російської мови (Н.Н. Алгазина, В.В. Бабайцева, А.В. Текучев, М.Р.Львов).
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, літератури.
Глава 1. Лінгвістичні основи вивчення багатозначних слів у школі
1.1Лексіка російської мови як система
Російська мова, як і інші мови світу, є мовою слів, з яких будуються словосполучення та речення. Слова представляють мінімальні самостійні одиниці, що вживаються окремо і мають, на відміну від фонем, власне значення (предметності, ознаки, дії і т. д.).
Слова - найважливіша, центральна категорія мови. Їх постійно вживають в процесі спілкування всі люди незалежно від професій, соціального походження, освіти і переконань. В«Слово, - пише відомий радянський письменник М. М. Алексєєв, - може містити в собі два полярно протилежних заряду: воно може бути руйнівником і творцем. Воно може покалічити душу людини й підняти його В»[1,78].
Сукупність усіх слів у мові складає його словниковий склад або лексику
Розділ науки про мову, який вивчає лексику, називається лексикологією.
Лексикологія підрозділяється на історичну і сучасну. Історична лексикологія вивчає історію слів, формування та розвиток словникового складу на різних етапах розвитку російської мови. Сучасна, або синхронического лексикологія досліджує в різних аспектах словниковий склад сучасної російської мови.
Слово є центральною структурною одиницею мови, що виконує різноманітні мовні функції, серед яких основною є номінативна функція, або функція найменування.
Важливою ознакою слова є його фонетична і граматична оформленість, при цьому кожному слову властива довільність зв'язку його звукового комплексу з певним лексичним і граматичним значенням. Виходячи з цього, можна дати таке робоче визначення слова: слово - це найменша смислова одиниця мови, характеризується фонетичної і граматичної оформленностью і вільної відтворюваністю, в процесі спілкування людей один з одним.
Слова російської мови підрозділяються на знаменні та службові. Головною ознакою знаменних слів є те, що вони завжди мають реальний сенс, називають ті чи інші предмети, явища, ознаки, дії, стани, що спостерігаються в об'єктивній дійсності. Найважливіша особливість знаменних слів полягає в їх узагальнюючому характері. Виконуючи номінативну функцію, слово називає не тільки конкретний предмет, ознака, певне явище і т. д., але і цілий клас однорідних предметів, явищ, ознак. Так, наприклад, слово будинок позначає не тільки якийсь конкретний будинок, але і всяку іншу житлову споруду незалежно від її ознак (висоти, якості матеріалу, з якого вона побудована, житловою площі і т. д.).
Знаменні слова завжди називають те чи інше явище об'єктивної дійсності: предмети, ознаки, дії, стану і т. д. Їм властиве лексичне ...
