МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УР
ГОУ СПО В«Удмуртська республіканський
соціально-педагогічний коледж В»
Контрольна робота за методикою екологічного виховання
Тема: Використання дидактичних ігор у процесі ознайомлення дітей старшої групи з рослинами
Спеціальність: 050704
"дошкільний освіту В».
Курс 4, група 34 В«АВ»,
Сазонова Любов Анатоліївна.
Форма навчання: заочна.
Викладач: Городскова Е.А.
Іжевськ, 2009
Зміст
1. Значення дидактичних ігор в різнобічному розвитку дитини.
2. Види дидактичних ігор, використовуваних у старшій групі.
3. Методика організації дидактичних ігор, використовуваних в старшій групі.
4. Висновок.
Література.
Введення
Розвиток особистості в старшому дошкільному віці характеризується освоєнням нових знань, появою нових якостей, потреб. У цьому віці формуються всі сторони особистості дитини: інтелектуальна, моральна, емоційно-вольова.
Розвиток старших дошкільників здійснюється в процесі різноманітної діяльності дитини з дорослими і в колективі однолітків. Особлива роль у зв'язку з цим відводиться ігрової діяльності, зокрема дидактичним іграм.
На думку ряду авторів, основна особливість дидактичних ігор визначена їх назвою: це ігри навчальні. Вони сприяють розвитку пізнавальної діяльності, інтелектуальних операцій, що представляють собою основу навчання. Але дитину залучає в грі не навчальна задача, яка в ній закладена, а можливість проявити активність, виконати ігрове дію, домогтися результату, виграти. Однак якщо учасник гри не опанує знаннями, розумовими операціями, які визначені навчальною завданням, він не зможе успішно виконати ігрові дії. Можливість навчати маленьких дітей за допомогою активної цікавою для них діяльності - відмітна особливість дидактичних ігор.
У дітей старшого дошкільного віку розвивається здатність до аналітико-синтетичної діяльності. Діти шостого року життя не обмежуються впізнаванням окремих конкретних фактів, зовнішніх властивостей явищ, а прагнуть проникнути в суть, зрозуміти причини явищ. З урахуванням цього в старшій групі ускладнюються завдання і програма ознайомлення з природою. У дітей формують систему уявлень і найпростіших понять про предмети і явищах неживої природи: вони дізнаються причину зміни тривалості дня і ночі, особливості опадів, погоди в різні сезони; вчаться розрізняти і правильно називати рослини, засвоюють правила догляду; вчаться бачити основні стадії росту і розвитку рослин; розуміти основні зміни в стані рослин по сезонам; дізнаються про деякі особливості догляду за рослинами; вчаться розрізняти своєрідність зовнішньої будови та звички тварин отримують знання про розвиток деяких видів, про способи захисту тварин від ворогів, опановують основними навичками догляду за мешканцями куточка природи.
У старшій групі необхідно формувати вміння узагальнювати і класифікувати об'єкти природи за яскравим і суттєвим ознаках і зв'язках. Важливим завданням залишається виховання у дітей бережливого, дбайливого ставлення та любові до природи, естетичного сприйняття природи. Ознайомлення дітей з природою здійснюється як на заняттях, так і в повсякденному житті - в куточку природи і на ділянці. Заняття з ознайомлення з природою проводяться щотижня. Особливе місце займають екскурсії, а також заняття, пов'язані з узагальненням знань дітей. Вихователь широко використовує праця, спостереження, досліди на ділянці, в куточку природи з тим, щоб накопичити конкретні уявлення про навколишню природу, поглибити знання, отримані на заняттях. Вперше організовуються чергування в куточку природи.
Діти починають вести календар природи, в якому фіксують істотні основні явища в неживій природі, в житті рослин, тварин в кожен сезон, особливості сезонного праці дорослих і дітей, розваги на повітрі. У календарі обов'язково відображаються колективні спостереження. Одному або декільком дітям доручають зобразити певні явища природи, а потім вибирають разом з ними малюнок, який найбільш повно відображає побачене. Можна доручити цю справу черговому або тому, хто перший помітив цікаве явище. Форма ведення календаря різна: у вигляді настінного панно, альбому, ширми. Календарі використовуються в підсумкових бесідах про той чи інший пори року. Вони допомагають підвести дітей до найпростішим формам узагальнення.
Закріпленню та систематизації знань дітей про природу протягом року допомагають настільки-друковані ігри: лото В«Пори року В»,В« Ботанічний лото В», В«Зоологічне лотоВ» та ін
Значення дидактичних ігор в різнобічному розвитку дитини
Потреба сучасного суспільства в гармонійному розвитку особистості пред'являє нові вимоги до системи освіти. Сучасні умови характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особи дитяти, розвитку кращих його якостей. Реалізація цього завдання об'єктивно вимагає якісно нового підходу до навчання і вихованню дітей. Навчання повинно бути розвиваючим, збагачувати дитину знаннями і способами розумової діяльності, формувати здібності. Перед теоретиками і практиками поставлено завдання вдосконалення учення школярів як провідного виду їх діяльності, дидактичних засобів в цілях підвищення активності дітей в учбовому процесі. Особливо це важливо на початковому етапі навчання, де повинні зазнати змін засобу, методи навчання та виховання дітей.
У зв'язку з цим особливу значення набувають ігрові форми навчання та виховання, особлива роль відводиться дидактичній грі. Її особлива значущість полягає в тому, що дидактична гра впливає на формування математичних уявлень, сприяє формуванню такої якості розуму як його рухливість і гнучкість, здатного розвивати увагу, уяву, формує волю дітей. У грі відбувається розвиток найважливіших психічних новоутворень дитяти: засвоєння мотивів значущою суспільної діяльності, становлення елементів довільної поведінки. Дидактична гра сприяє розвитку таких якостей особистості, як індивідуальність, комунікативність, емоційність.
Основні положення теорії ігрової діяльності були сформульовані і розроблені класиками російської та радянській педагогіці К. Д. Ушинським, Н. К. Крупської, А. С. Макаренко, А. С. Виготським, А. Н. Леонтьєвим та іншими. Велике значення надають грі сучасні дидакти і психологи. Дитячі ігри розглядаються ними як абсолютно необхідне явище в житті дитини. Гра - прояв його природної потреби в діяльності, в якій він пізнає навколишнє дійсність, розмиваючи одночасно властиві йому здібності. Для дитини гра є вільною і мимовільною творчою діяльністю, повною реальних і життєво важливих переживань.
Гра не вичерпує своїх можливостей у розвитку дитини періодом дошкільного дитинства. Але гра не панацея від усіх бід: дитя розвивається, і дидактичні ігри не є постійними для дітей різного віку, при їх відборі вчитель враховує, як дитина засвоює нові знання. Інші вчителі в своїй педагогічній діяльності не використовують в повній мірі дидактичні ігри.
Народна мудрість створила дидактичну ігор, яка є для дитини найбільш підходящою формою навчання. Дидактичні ігри й заняття дають гарний результат лише в тому випадку, якщо ясно уявляєш, які завдання можуть бути вирішені в процесі їхнього проведення й у чому особливості проведення цих занять на щаблі раннього дитинства. Психологами доведено, що знання, засвоєні без інтересу, не забарвлені власним позитивним відношенням, емоціями, не стають корисними - мертвий вантаж. Дитина пише, читає, відповідає на питання, але ця робота не зачіпає його думок, не викликає інтересу. Він пасивний. Звичайно, щось він засвоює, але пасивне сприйняття й засвоєння не можуть бути опорою міцних знань. Діти запам'ятовують слабко, тому що навчання не захоплює їх. Цікавість може бути завдання несподіваною для дітей постановкою або ...
