Зміст
Введення
Глава 1. Аналіз теоретичних підходів до проблеми усунення фонетико-фонематичного недорозвинення мови в дітей старшого дошкільного віку шляхом використання ігор та ігрових прийомів
1.1 Питання формування правильного мовлення у дітей в працях основоположників вітчизняної та зарубіжної педагогіки
1.2 Характеристика і особливості мовлення дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови
1.3 Роль гри в корекції фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку
Глава 2. Організація і методика обстеження стану мовлення дітей старшого дошкільного віку
2.1 Методика обстеження мовлення дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови
2.2 Результати обстеження мовлення дітей
Глава 3. Використання гри та ігрових прийомів у системі корекційної роботи з подолання фонетико-фонематичних порушень мовлення у дітей старшого дошкільного віку
3.1 Особливості використання гри в процесі проведення фронтальних корекційних занять з дітьми старшого дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні недорозвинення мови
3.2 Особливості розвитку творчої гри у дітей старшого дошкільного віку із ФФНР. Застосування гри та ігрових прийомів у роботі вихователів логопедичних груп ДОП "Усмішка"
3.3 Використання пластико-ритмічної гімнастики у вихованні дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови
Висновок
Список використаної літератури
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Введення
В сучасної логопедії в даний час все більше утверджується принцип усунення дефектів мовлення у дітей на найбільш ранньому періоді життя, оскільки будь-яке порушення мовлення в тій чи іншій мірі може відбитися на подальшому мовному розвитку, на поведінці і діяльності дитини.
Особливо важливе значення для розвитку мови має чисте вимова дитиною звуків у період навчання грамоті, так як письмова мова формується на основі усної, і недоліки вимови можуть призвести до неуспішності в школі. Загальновідомо, що мовні порушення легше і швидше долаються в дошкільному віці.
В літературі є чимало досліджень, присвячених фонетико-фонематичного недорозвинення мови і його корекції. Це пояснюється частотою виникнення цього розлади у дітей, різноманіттям корекційних методик, що враховують особливості прояву фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку. Дана проблема розглядається в роботах Г.В. Гуровец, С.І. Маєвської, І.І. Панченко, О.В. Правдиной, Е.Ф. Соботович, М.Ф. Фомичевой і багатьох інших. У своїх дослідженнях вони наводять дані про особливості стану і розвитку мови у дітей, про сучасний стан проблеми фонетико-фонематичного недорозвинення мови і про особливості мовлення у дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНР) старшого дошкільного віку.
У зв'язку з орієнтацією логопедії на навчання і виховання дітей з порушеннями мови термін психолого-педагогічної класифікації "Фонетико-фонематичні недорозвинення мови "визначається, як" порушення процесів формування произносительной боку рідної мови у дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття й вимови фонем " (Г.А. Каші, Р.Е. Левіна, А.В. Ястребова).
Аналіз літератури дозволяє зазначити, що ряд авторів виділяють кілька форм порушення звуковимови: фонетичне недорозвинення мови, фонематичні недорозвинення мови і фонетико-фонематичні недорозвинення мови (О.В. правдива, М.А. Александровська, Р.І. Мартинова). Специфіка логопедичної роботи в дитячому саду визначається структурним аналізом речезвукового дефекту дитини і повинна мати диференційований характер залежно від якості основного дефекту (О.В. Правдіна, І.І. Данченко).
В Нині у літературі про дошкільному вихованні опубліковано багато апробованих на практиці різноманітних ігор. У теж час слід визнати, що до теперішнього часу в літературі недостатньо висвітлені особливості впливу ігор та ігрових прийомів на розвиток мовлення старших дошкільників з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, проблема корекції фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей підготовчої до школи групи, їх мовних функцій, засобами ігрових прийомів залишається мало розробленої. Цим і визначається актуальність проведеного нами дослідження, присвяченого темі "Використання ігор та ігрових прийомів при формуванні мовлення у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови ".
Вибір теми даного дослідження зумовлений її важливістю для теорії і практики логопедії.
Відправною точкою при розробці теоретичних і практичних проблем ФФНР є уявлення про те, що так як в дошкільному віці у дітей ігрова діяльність є провідною, ймовірно при корекції порушень фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку використання ігор та ігрових прийомів має сприяти більш швидкому і ефективному подоланню мовних розладів.
Метою дипломного дослідження було виявлення особливостей впливу ігор та ігрових прийомів на розвиток мовлення дитини з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови.
Гіпотеза дослідження - ми можемо припустити, що включення в корекційну роботу з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови ігор та ігрових прийомів поліпшить стан мови цих дітей.
Об'єктом дипломного дослідження було стан мовлення дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення 6 - 7-річного віку, вихованців підготовчої до школи групи дитячого саду.
Предмет дослідження - особливості впливу ігор та ігрових прийомів на розвиток мовлення дітей.
Для розкриття мети дипломного дослідження були вирішені наступні завдання:
Вивчено теоретичний аспект по темі дослідження.
Проведено обстеження дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мови для виявлення їх мовного статусу.
Запропоновано ігри та ігрові прийоми, які можна використовувати в роботі з дітьми з ФФНР старшого дошкільного віку.
Практична значущість дипломного дослідження полягає в розробці корекційної системи з подолання мовних розладів у дітей старшого дошкільного віку з ФФНР і можливості застосування її в практиці роботи логопедів дитячих садів.
Глава 1. Аналіз теоретичних підходів до проблеми усунення фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання ігор та ігрових прийомів
1.1 Питання формування правильного мовлення в дітей у працях основоположників вітчизняної і зарубіжної педагогіки
Принцип історизму - найважливіший принцип розвитку будь-якої науки. Історичний підхід до вивчення педагогічного досвіду минулого дозволяє бачити досліджувані питання в процесі їх накопичення, розвитку і зміни. Спрямоване, з позицій сучасної логопедії, вивчення літературної спадщини основоположників загальної педагогіки допомагає виявити історично сформовані загальнопедагогічні основи логопедії.
Логопедія як частина психологічної та педагогічної науки (дефектології), що вивчає структуру мовних порушень та методи їх подолання спирається, перш за все, на психолого-педагогічні знання і уявлення про правильної мови та її формування у дітей. Ретроспективний аспект вивчення цих питань дозволяє побачити, з одного боку, як історично послідовно формувалися уявлення про необхідність і особливості розвитку правильного мовлення у дітей в системі їх гармонійного розвитку. З іншого боку - дозволяє простежити, як поступово накопичувалися і систематизувалися відомості про неправильної мови і прийомах її усунення. [31, 554]
Торкаючись різних проблем загального виховання і навчання підростаючого покоління, мислителі-гуманісти, енциклопедисти, просвітителі, педагоги і громадські діячі минулого часу (Т. Мор, Я.А. Коменський, Д. Локк, Ж.Ж. Руссо, К.А. Гельвецій, Д. Дідро, І.Г....
