Федерального агентства з культури І КІНЕМАТОГРАФІЇ
Федеральне державне освітня установа вищої професійної освіти
В«Челябінська державна академія
культури і мистецтв В»
Випускна кваліфікаційна робота
Гра як засіб розвитку пізнавальних процесів
молодших школярів
(На прикладі роботи гуртка Будинку дитячої творчості міста Катав-Іванівська)
Виконав студент: заочного відділення 5 курсу
Групи 502/УК-04Спеціальность В«Соціально-культурна діяльністьВ»
Хохлова Олена Борисівна.
Науковий керівник:
доцент кафедри Соціально-культурна діяльність,
кандидат педагогічних наук Богдан Світлана Володимирівна.
Рецензент:
Директор МОУ ДОД В«Будинок дитячої творчості В»міста Катав-Іванівська
Ренова Наталія Борисівна.
Випускна кваліфікаційна робота захищена
«» ____________2008г.
Оценка_______________
Голова ДАК: ___________/П.І. Ченців
Челябінськ, 2008
ЗМІСТ
Введення
Глава I Теоретичні аспекти розвитку пізнавальних процесів молодших школярів в грі
Характеристика пізнавальних процесів
Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці
Вплив гри на розвиток пізнавальних процесів молодших школярів
Висновки по першому розділі
Глава II Дослідження впливу гри на розвиток пізнавальних процесів молодших школярів
2.1 Констатуючий етап
2.2 Формуючий етап
2.3 Узагальнюючий етап
Висновки по другому розділі
Висновок
Література
Додатка
Гра - Це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, запалююча вогонь допитливості і допитливості.
В. А. Сухомлинський Про розумовому вихованні. /Сост. М. І. Мухін - К.: Рад. Школа, 1983. - С.193.
ВСТУП
Актуальність дослідження . Проблема пізнавального інтересу - одна з найбільш важких в педагогіці, так як, будучи індивідуально-психологічної характеристикою людини, відображає дуже складні взаємодії психофізіологічних, біологічних та соціальних умов розвитку. Її розробці присвятили свої праці багато вчених: Л.І. Божович, Л.А. Вегнер, Е.Н. Кабанова-Меллер, А.А. Люблінська, Г.М. Чуткіна та ін
Численні спостереження педагогів, дослідження психологів переконливо показали, що дитина, не навчився вчитися, не опанувала прийомами розумової діяльності в початкових класах школи, в середніх зазвичай переходить в розряд невстигаючих. Одним з важливих напрямків у вирішенні цієї задачі виступає створення в початкових класах умов, що забезпечують повноцінне розумовий розвиток дітей, пов'язане з формуванням стійких пізнавальних інтересів, умінь і навичок розумової діяльності, якостей розуму, творчої ініціативи і самостійності в пошуках способів вирішення завдань. Такі умови забезпечуються в початковому навчанні поки не в повній мірі, оскільки все ще Найпоширенішим прийомом в практиці викладання є організація вчителем дій учнів за зразком. Зайве часто вчителі пропонують дітям вправи тренувального типу, засновані на наслідуванні та не вимагають прояви вигадки та ініціативи.
В результаті такого навчання у дітей недостатньо розвиваються якості мислення: глибина, критичність, гнучкість, які визначають його самостійність. Розвиток самостійного, творчого, пошукового, дослідницького мислення є одним з основних завдань шкільного навчання взагалі і в початкових класах у зокрема. Самостійність мислення проявляється в своєрідному баченні дитиною проблемної ситуації, вимагає індивідуального підходу, який враховував б особливості розумової діяльності кожного учня.
Як показує досвід, умови, необхідні для організації систематичної роботи з цілеспрямованому розвитку пізнавальних процесів, дуже важко забезпечити на уроках, насичених навчальним матеріалом. Цьому може служити спеціальна організація регулярних факультативних занять, заняття в установах додаткової освіти на яких діти за допомогою гри вирішують нестандартні завдання.
Дитина завжди грає, він є істота граюче, але гра його має великий сенс. Вона точно відповідає його віком та інтересам і включає в себе такі елементи, які ведуть до вироблення потрібних навичок і вмінь.
Гра виступає як засіб всебічного виховання особистості дитини. Правильно побудована гра сприяє розвитку пізнавальних процесів молодших школярів.
На основі вивчення педагогічного досвіду, аналізу наукової літератури була сформульована проблема дослідження, яка визначається протиріччям між об'єктивно існуючою потребою суспільства в інтелектуально розвиненої особистості і недостатньою розробленістю теоретичних і практичних підходів до формування пізнавальних процесів молодших школярів.
Мета дослідження - виявити та обгрунтувати педагогічні умови, за яких гра стають більш ефективним засобом у розвитку пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку.
Об'єкт дослідження - розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку за допомогою гри.
Предмет дослідження - гра як засіб розвитку пізнавальних процесів дітей у молодшому шкільному віці.
Гіпотеза дослідження : гра буде більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів дітей в молодшому шкільному віці якщо:
Г? організувати систематичний процес ігрової діяльності, що сприяє інтелектуальному розвитку кожної дитини;
Г? сприяти знайомству з навколишнім світом;
Г? педагогічне взаємодія: однолітки - педагог - соціум - середа;
Г? з'єднати навчальну, виховну, розвиваючу, тренувальну і змагальну діяльності.
В Відповідно до метою, об'єктом, предметом, гіпотезою були поставлені наступні завдання :
Г? дати характеристику пізнавальних процесів;
Г? виявити особливості розвитку пізнавальних процесів дітей у молодшому шкільному віці засобами гри;
Г? визначити зміст ігор, що забезпечують розвиток пізнавальної активності молодших школярів;
Г? розробити програму і провести дослідно-експериментальне дослідження з розвитку пізнавальних процесів молодших школярів в грі.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
1. Розкрито характеристика пізнавальних процесів молодших школярів в грі.
2. Визначено зміст і психолого-педагогічні особливості розвитку пізнавальних процесів молодших школярів в грі, що припускають вільний вибір діяльності, створення сприятливого мікросередовища, організацію взаємодії виховуваних, педагогів та соціальної середовища, організацію діяльності у відповідності з поставленими цілями, реалізацію установки на розвиток пізнавальних процесів.
3. Виявлено умови, при яких гра є більш ефективним засобом у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів:
Г? врахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів у процесі розвитку пізнавальних процесів;
Г? педагог-носій інтелектуальних цінностей;
Г? зміст занять буде наповнено ігровими моментами, у вирішенні яких школяр займає суб'єктну позицію під В«взаємодії системи відносин школяр - однолітки - педагог - соціум - середа.
Теоретична значимість дослідження полягає:
Г? в розкритті понять В«Розвиток пізнавальних процесівВ», В«граВ»;
Г? у виділенні психолого-педагогічних особливостей розвитку пізнавальних процесів молодших школярів в грі;
Г? у визначенні змісту ігор, що сприяють розвитку пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку.
Практична значимість дослідження...
