МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Рязанська ЗАОЧНИЙ ІНСТИТУТ (філія)
федеральних державних установ ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ
В«МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ і МИСТЕЦТВ В»
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Випускна кваліфікаційна (дипломна) робота
ІГРОВІ МЕТОДИ розвиток комунікативних навичок ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Студентки:
Група: 1916а факультету організації та управління
Спеціальність: 053100 Соціально-культурна діяльність
Спеціалізація: Педагогіка соціокультурної сфери
Рязань 2004р.
Зміст
Введення
Глава 1 Психолого-педагогічні основи ігрового спілкування
1.1 Соціально-психологічна характеристика гри
1.2 Роль ігрового спілкування в житті дітей дошкільного віку
1.3 Гра як психолого-педагогічний метод розвитку комунікативних навичок дошкільника
Глава 2 Характеристика ігрових методів розвитку комунікативних навичок дітей дошкільного віку в д/с № 142
2.1 Характеристика і аналіз діяльності д/с № 142 по розвитку комунікативних навичок дітей
2.2 Діагностика комунікативних навичок дітей відвідують ДОП № 142, м. Рязані
Висновок
Бібліографія
Введення
Актуальність
Останнім час дуже багато педагогічні та освітні видання часто публікують інформацію про перевагу ігрового спілкування перед навчальним. І це не дивно, адже особистість дитини розкривається більш спонтанно саме в грі, завдяки тому, що в процесі ігрової діяльності знімається напруга, діти ведуть себе більш легко, розкуто.
У ряді досліджень переконливо показано, що в дошкільному віці відбувається явна диференціація дітей по їх положенню в групі: одні діти вже в 4-5 років стають більш воліють для більшості однолітків, інші - не користуються особливою популярністю - або відкидаються, або залишаються непоміченими. Досвід перших контактів з однолітками стає тим фундаментом, на якому надбудовується подальший соціальний і моральний розвиток дитини. Тому питання про те, що впливає на положення дитини в групі однолітків, має виняткове значення. Аналізуючи якості та здатності найбільш комунікабельних дітей, можна зрозуміти, що привертає дошкільнят один в одному і що дозволяє дитині завоювати прихильність однолітків. Адже саме ті діти, які впевнені в собі, вільно можуть спілкуватися з оточуючими їх людьми.
Гра, як відомо є провідною діяльністю дошкільника, так чому б ні використовувати цю обставину, щоб шляхом ненав'язливої вЂ‹вЂ‹гри прищепити дитині всі необхідні йому знання, вміння, навички, в тому числі і комунікативні навички, уміння правильно виражати свої думки, почуття і т. д.
Якщо втручатися в гру дитини ненав'язливо, спонукати його діяти по визначеному сюжетом, пограти на очах у дитини з його іграшками, відтворюючи ряд дій, а потім назвати роль, наприклад, "я доктор". Дитина, спостерігаючи за дорослим, буде сам грати так само, вносячи свої зміни, доповнюючи ці дії.
Потрібно заохочувати самостійну вигадку, ініціативу дитини. Для трьох - чотирирічних дітей створювати різноманітні ігрові ситуації: "Мишка захворів", "Поїдемо на дачу" та ін Просити дитини не виїжджати в гараж, бо треба допомогти в будівництві, викликати "швидку допомогу" для хворої ляльки.
Важливо направляти гру дітей, не руйнуючи її, зберігати самодіяльний і творчий характер гри, безпосередність переживань, віру в правду гри. Часом гра, спеціально створена дорослим, здатна навіть запобігти сімейні конфлікти, наприклад, можна налаштувати дитину на сон, звернувшись до нього в грі: "Доктор, вашим хворим потрібен спокій, і їм пора спати ", або запропонувати відправити машини в гараж, який закривається на ніч.
В«Якщо дорослий допоможе дитині опанувати способами рольової поведінки, то він включиться в більш різноманітну ігрову діяльність, освоюючи і інші ролі. Можна, включаючись в гру, переорієнтувати малюка, наприклад, якщо дитина весь час грає в солдата, який вбиває, то дорослий може взяти на себе роль командира-прикордонника, і тоді солдат буде змушений підкорятися дорослому, захищаючи, а не нападаючи В». [1]
В«Сюжетно-рольова гра обов'язково сама прийде в життя вашої дитини. Але те, наскільки вона буде багатою і різноманітною, і як багато складних життєвих колізій переборе ваш малюк, граючись, - у значній мірі залежить від вас. Не забувайте, що сюжетно-рольова гра - дуже потужний засіб успішної соціалізації й оволодіння навичками рішення самих непередбачених ситуацій. Недарма ж найкращі менеджери світу вдаються в своїй роботі до аналогу дитячої сюжетно-рольової гри, по-дорослому іменованої ними "ділової" В».
Предмет: - ігрові методи розвитку комунікативних навичок дітей дошкільного віку.
Об'єкт: - гра - як соціально-психологічне явище.
Мета : на основі теоретичного аналізу проблеми провести діагностичне дослідження, на основі якого зробити висновок про успішність освітньої програми д/о № 142 у сфері розвитку комунікативних навичок дошкільнят.
Завдання : 1) дати характеристику гри - як соціально-психологічного феномена;
2) проаналізувати й узагальнити ігрові методи розвитку комунікативних навичок дітей дошкільного віку;
3) провести соціально-психологічне дослідження по оцінці комунікативних навичок дітей дошкільного віку д/с № 142 г.Рязані;
Ступінь розробленості:
Чим же визначається популярність і успішна комунікації дитини в групі дошкільнят?
Питання про популярності дітей дошкільного віку вирішувалося переважно у зв'язку з ігровими здібностями дітей. Характер соціальної активності та ініціативності дошкільників в сюжетно-рольових іграх обговорювалося в роботах Т. А. Рєпіної, А. А. Рояк, В. С. Мухіної, Т. В. Антонової, О. М. Гостюхін та інших. Дослідження цих авторів показують, що становище дітей у рольовій грі неоднаково - одні виступають у ролі ведучих, інші - в ролі ведених. Переваги дітей і їх популярність в групі багато в чому залежать від їх здатності придумати і організувати спільну гру.
В дослідженні Т. А. Рєпіної позиція і положення дитини в групі вивчалися в зв'язку з успішністю дитини в конструктивній діяльності. Було показано, що підвищення успішності в цій діяльності збільшує число позитивних форм взаємодії і підвищує соціометричний статус дитини. Успішність в діяльності позитивно впливає на активність дитини в спілкуванні і на положення дитини в групі однолітків.
Однак при оцінці успішності в якій-небудь діяльності важливий не стільки її об'єктивний результат, скільки визнання цієї успішності з боку оточуючих. Якщо успіхи дитини визнаються оточуючими, то покращується ставлення до нього з боку однолітків. Як вважає В. С. Мухіна, успішність у діяльності підвищує активність дітей у спілкуванні: вони починають реалізовувати свої домагання, прагнуть бути визнаними. Визнання інших людей підвищує активність дітей у спілкуванні, невизнання, навпаки, знижує її: діти стають пасивними, перестають спілкуватися з дорослими й однолітками. Все це позначається на положенні дитини в групі.
Отже, в основі успішної комунікації дошкільнят лежить їхня діяльність - або здатність до організації спільної ігрової діяльності, або успішність продуктивної діяльності.
Існує і інший напрямок робіт, в яких аналізується феномен дитячої популярності з точки зору потреби дітей у спілкуванні і ступеня задоволення цієї потреби. Ці роботи базуються на положенні М. І. Лісіна про те, що в основі формування міжособистісних відносин і прихильностей лежить задоволення комунікативних потреб. Якщо зміст спілкування не відповідає рівню комунікативної потреби суб'єкта, то приваб...
