ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Теоретичні основи дослідження ігрових технологій як засобу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів
1.1 Поняття В«Пізнавальний інтересВ» в психолого-педагогічній літературі
1.2 Особливості розвитку пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці
1.3 Ігрові технології як засіб розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку
Глава 2. Експериментальне дослідження ігрових технологій як засобу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів
2.1 Діагностика рівнів сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів
2.2 Організація роботи з розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів через застосування ігрових технологій
2.3 Аналіз реалізованих заходів по розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів
Висновок
Бібліографія
Додатка
Введення
В даний час школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних інноваційних навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей та ін Іншими словами, школа надзвичайно зацікавлена ​​в знанні про особливості психічного розвитку кожного конкретної дитини. І не випадково все більшою мірою зростає роль практичних знань у професійній підготовці педагогічних кадрів.
Рівень навчання і виховання в школі значною мірою визначається тим, наскільки педагогічний процес орієнтований на психологію вікового та індивідуального розвитку дитини. Це передбачає психолого-педагогічне вивчення школярів протягом усього періоду навчання з метою виявлення індивідуальних варіантів розвитку, творчих здібностей кожної дитини, зміцнення його власної позитивної активності, розкриття неповторності його особистості, своєчасної допомоги при відставанні у навчанні або незадовільному поведінці. Особливо важливо це в молодших класах школи, коли тільки починається цілеспрямоване навчання людини, коли навчання стає провідною діяльністю, в лоні якої формуються психічні властивості та якості дитини, перш за все пізнавальні процеси і ставлення до себе як суб'єкту пізнання (Пізнавальні мотиви, самооцінка, здатність до співпраці та ін.)
Гра як феноменальне людське явище найбільш докладно розглядається в таких галузях знання як психологія і філософія. У педагогіці і методиці викладання більше уваги приділяється іграм дошкільників (Н.А. Короткова, Н.Я. Михайленко, А.І. Сорокіна, Н.Р. Ейгес та ін) і молодших школярів (Ф.К. Блехер, А.С. Ібрагімова, Н.М. Конишева, М.Т. Саліхова та ін.) Це пов'язано з тим, що педагоги розглядають гру як важливий метод навчання для дітей саме дошкільного та молодшого шкільного віку. Ряд спеціальних досліджень по ігровій діяльності дошкільників здійснили видатні педагоги нашого часу (П.П. Блонський, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін.) Аспекти ігрової діяльності в загальноосвітній школі розглядалися С.В. Арутюняном, О.С. Газманов, В.М. Григор'євим, О.А. Дьячкова, Ф.І. Фрадкін, Г.П. Щедровицький та ін
У перебудовний період відбувся різкий стрибок інтересу до навчальної грі (В.В. Петрусінскій, П.І. Підкасистий, Ж.С. Хайдаров, С.А. Шмаков, М.В. Кларін, А.С. Прутченков та ін.) У сучасній школі виникає нагальна потреба у розширенні методичного потенціалу в Загалом, і в активних формах навчання зокрема. До таких активних форм навчання, недостатньо освітленим в методиці викладання початкової школи, відносяться ігрові технології.
Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення російської мови. Цікавість умовного світу гри робить позитивно емоційно забарвленої монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєнню інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини. Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань в новій ситуації, т.о. засвоюваний учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес в навчальний процес.
Все це і зумовило актуальність теми дослідження .
При вивченні психолого-педагогічної літератури нами було виявлено протиріччя між необхідністю розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи та малою кількістю розробок з ігровим технологіям як засобі розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку. Виявлене протиріччя дозволило позначити проблему дослідження : вивчення можливостей ігрових технологій у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Дана проблема дозволила сформулювати тему дослідження : В«Ігрові технології як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів В».
Об'єкт дослідження : процес розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Предмет дослідження : ігрові технології як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Мета дослідження : теоретично визначити і експериментально перевірити можливість ігрових технологій як засобу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Вивчення психолого-педагогічної літератури з теми дослідження дозволило висунути наступну гіпотезу: передбачається, що розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів буде проходити більш успішно, якщо на уроках застосовувати ігрові технології.
У відповідності з метою і гіпотезою дослідження були визначені наступні завдання :
1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.
2. Розглянути поняття В«пізнавальний інтересВ» і визначити особливості розвитку пізнавальних інтересів у дітей молодшого шкільного віку.
3. Виявити можливості ігрових технологій як засобу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
4. Експериментальним шляхом перевірити ефективність використання ігрових технологій як засобу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.
Теоретико-методологічна основа дослідження : методичні та наукові дослідження розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у працях С.В. Арутюняна, О.С. Газман, В.М. Григор'єва, О.А. Дьячкова, Ф.І. Фрадкін, Г.П. Щедровицького та інших, концептуальні положення використання ігрових технологій у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у психолого-педагогічному комплексі В.В. Петрусінского, П.І. Пидкасистого, Ж.С. Хайдарова, С.А. Шмакова, М.В. Кларін, А.С. Прутченкова та інших.
Проблемі пізнавальних інтересів, способів і методів активізації навчальної діяльності були присвячені дослідження Л.І. Божович, А.А. Вербицького, Л.С. Виготського, П.І. Гальперіна, В.В. Давидова, В.С. Ільїна, О.М. Леонтьєва, А.К. Маркової, А.М. Матюшкіна, А.В. Петровського, Н.Ф. Тализіної, Г.А. Цукерман, Л.М Фрідмана, Т.І. Шамовой, Г.М. Щукіної, Д.Б. Ельконіна, І.С. Якиманская.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження : теоретичний аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, спостереження за навчально-виховним процесом, педагогічний експеримент, метод аналізу педагогічного експерименту, статистичні методи обробки даних.
Дослідно-експериментальна база дослідження : МОУ СЗШ д.Ільіново Ялуторовськ району Тюменської області. В експерименті брали участь учні 4 класу.
Дослідження проводилося в три етапи.
Перший етап - постановочний (01.02.10 - 01.03.10) - вибір і осмислення теми. Вивчення психолого-педагогічної літератури, постановка проблеми, формулювання мети, предмета, об'єкта, завдань дослідження, постан...
