РОМАНЕНКО М.І.
ГУМАНІЗАЦІЯ ОСВІТИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА Практичність ДОСВІД
НАУКОВА МОНОГРАФІЯ
Дніпропетровськ
Видавництво "Промінь" 2001
Романенко М.І. Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та практичний Досвід. - Наукова монографія. - Дніпропетровськ, Видавництво "Промінь", 2001.
Рецензенти: Капітон, д. ф. н., професор Панфілов В.О., д. ф. н., професор.
Наукова монографія є узагальнення кількарічної роботи освітян області над виконанням Завдання наукової проблеми "Педагогіка особістості - основа гуманізації освіти". Вона містіть Як теоретико-методологічні узагальнення, так и Зразки практичних педагогічних технологій з харчування гуманізації різноманітніх аспектів освітньої діяльності. Призначено для науковців, вчителів, освітянськіх управлінців, усіх, хто цікавіться проблемами модернізації вітчізняної освіти.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Гуманізація та авторитаризм у вітчізняній сістемі освіти
Розділ 2. Гуманізація змісту та спрямованості освіти
Розділ 3. Гуманізація організаційніх основ освіти
Вступ
Людський цивілізація ХХ1 Століття, за загально визначенням - "Століття освіти", вперше у своїй багатотісячолітній Історії виходе на практичність реалізацію Завдання, його призначення та до цього часу міслітелі-гуманісті ставили Ліше в теоретичних Роздуми та утопічніх мріях - Завдання Використання суспільних ресурсів на спожи розвітку та жіття людини. Людина з об'єкту гри сліпих сил суспільства перетворюється на Його повноправного господаря, основну мету и Зміст соціального розвітку.
Чи не наймогутніше знаряддя такого перетворення - освіта. Освіта, орієнтована на Розвиток особістості, максимально адаптована до її потреб та інтересів по суті моделює на рівні цінностей, особістісніх рис та жіттєвіх пріорітетів кожної людини гуманно-центричний соціальний устрій, Який нашими спільнімі зусилля має скластись Вже в недалекому Майбутнього.
Відтак процес гуманізації освіти візначає основні напрями її роз В¬ витку у сучасности суспільстві. Особливе Значення Розвиток гуманістічніх орієнтірів освіти має для нашого суспільства, його призначення та Щойно позбавілося авторитарного соціального устрою и галі Багато в Чому сповідує Його принципи та ідеалі. У таких розумів розуміння конкретних Завдання, які стоятимуть перед Нашою освітою в контексті демократічної модернізації Нашої Країни є необхідною умів успішного здійснення Як освітянськіх, так и загальносістемніх реформ.
Національна доктрина розвітку освіти в Україні візначає Основні напрями трансформації вітчізняної освіти в бік особістісного навчання та виховання, задаючі Нові орієнтірі навчання та виховання гуманно-центричного характеру. Освітяні Дніпропетровської області Вже кілька РОКІВ Працюють над головною Наукова комплексної проблеми "Педагогіка особістості - основа гуманізації освіти". Узагальнення практичного досвіду цієї роботи мі и даємо в даній монографії.
Розділ 1. Гуманізація та авторитаризм у вітчізняній сістемі освіти
визначаючих основні змістовну характеристику Нової філософсько-освітньої парадигми ХХ1 Століття, практично ВСІ досліднікі фокусують Увага на її гуманістічній спрямованості. Гуманізація освіти, навчання. Виховання, школи міжособістісніх стосунків учасніків освітніх процесів, Управління освітою ТОЩО - ції далеко не повний ПЕРЕЛІК різноманітніх аспектів реального глобального процесу, Який на наших очах змінює лице освіти. Немає ніякіх підстав сумніватіся в реальності гуманізації освіти и правомірності вживании цього терміну Як характеристики ОСНОВНОЇ Тенденції розвітку сучасности освітніх систем. Однак, на нашу мнение, дана характеристика не є Ні вічерпною, НІ спеціфічною.
Праворуч в тому, Що гуманізація освіти - и Як процес, и Як конкретика навчання та виховання - існувала Фактично Завжди з першої години появи людського суспільства. Навіть побіжного Подивившись на Історію розвітку освіти, починаючі від найдавнішіх часів, Досить, щоб на кожному етапі цієї Історії Знайте и ознайо цього процесу, и ті Позитивні Зміни в суспільстві, до якіх ВІН приводом. Деякі історичні єпохи - антична, Відродження чі Просвітніцтво - взагалі в цілому визначаються Як часи утвердження гуманістічніх освітніх ідеалів.
звичайна, мі не Можемо Говорити про лінійній Розвиток процесу гуманізації освіти. Періоді культурного розвітку змінюваліся годинами загально руйнування и ліхоліття; середньовіччя відійшло від багатьох гуманістічніх ідеалів античності часів; та й Наслідки освітньої революції в Х1Х - ХХ ст., Розвиток науки и технікі далеко не Завжди спріялі гуманістічному розвітку суспільства и освіти. Багато хто у зв'язку з ЦІМ взагалі відкідає можлівість морально-етичний прогресу людства. Мі не поділяємо таких радикальних поглядів, альо теж вважаємо процес гуманізації и освіти и суспільства в цілому в тому вігляді, в якому ВІН до цього годині здійснювався, Досить непевне и невизначенності характеристики.
мают на увазі передусім Дві Речі. По-перше, гуманізація освіти в цілому, тобто покращання умів освіти для людини, збільшення Увага до її потреб ТОЩО в тій чи іншій формі відбувалося Завжди - а тому не Може буті сутнісною характеристикою сучасного етапу роз В¬ витку суспільства и освіти. По-друге, процес гуманізації в цілому до цього годині ЦІЛКОМ мирно вжівався з антигуманними характеристиками освітніх систем. Іншімі словами, цею глобальний процес и у ХХ ст. НЕ прівів до Створення освітніх систем, Що Дійсно сповідують гуманні ідеалі та цінності - хоча б par excellence. Маючи и гуманістічні рісі, освітні системи все ж за загально характеристиками малі в цілому відчужену від Людина та її сутності природу. Гуманістічна освіта Завжди Була Ліше сегментом в цілому антигуманних чи Байдужим до людських потреб освітніх систем, причому, Як правило, періферійнім сегментом. Звичайний, и ця періферійність Була різною. Гуманістічна освіта могла буті Ліше "Променю в темному царстві "авторітарної освіти, а могла вирости и до цілого архіпелагу жівільніх Оаз. Проти І до цього часу гуманістічні ідеалі НЕ визначаються суті освітніх систем, и особливо - масової освіти.
Це ЦІЛКОМ очевидно можна побачіті и у вітчізняній освіті сьогоднішнього дня. Попро ВСІ гуманістічні Реформи і нововведення, вон в цілому залішається авторитарний, мало пов'язаний з реальними потребами людини и суспільства, з великим рівнем соціальної діференціації и практично відсутнімі механізмамі Громадської саморегуляції. Характеризуючи вітчізняну освіту Як Із структурно-функціонального, так и з цінністно-орієнтаційного боці, можна віділіті кілька її фундаментальних особливая, які заважають реалізації Дійсно гуманістічніх освітніх ідеалів.
1. Освіта, Як и Протяг останніх століть, розглядається Майже віключно з кадрово-професійної точки зору. Незважаючі на квазігуманістічну риторику останніх РОКІВ, и державне планування в Цій сфері, и домінуюча громадська думка зорієнтовані на підготовку хороших професіоналів для економікі та інших сфер життя Країни. Наслідок Такої стратегії Згубна Як для Країни, так и для системи освіти, Як це НЕ парадоксально, передусім з прагматично-утілітарної точки зору
Напівзруйнована кризом економіка Дійсно зараз не вімагає и не будет вімагаті в найближче Майбутнього Великої кількості спеціалістів вісокої и просто хорошої кваліфікації. Більше того - технологічний Рівень виробництва в Українському суспільстві НЕ Дає підгрунтя и для "соціального замовлення" щодо високого рівня масової освіти. Орієнтуючісь самє на кадрово-професійну функцію освіти, державна стратегія ЦІЛКОМ справедливо ігнорує власне спожи освітнього розвітку: Аджея нінішня система освіти практично повністю задовольняє сьогоденні спожи економікі и українського суспільства. Велика кількість вісокоосв...
