ЗМІСТ
ВСТУП
1. Основні ідеї гуманно-особистісної педагогіки
2. Історичні корені гуманної педагогіки
3. Ш.А. Амонашвілі - продовжувач ідей гуманної педагогіки
4. Про сутності освіти в "Школі життя"
5. Поняття - гуманність вчителя, учня. Ідея гуманізації шкіл
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Введення
В даний час сучасне російське початкову освіту здобуває розвиваючий характер. Гуманізація освіти - процес довгий і важкий. Для нього характерні принципові зміни в пріоритетах педагогічної діяльності вчителя, його орієнтація на розвиток особистості дитини створення умов для прояву ним своїх індивідуальних здібностей, тобто властивостей, що дозволяють йому активно пристосовуватися до навколишнього середовища.
Початкова школа є вихідною ланкою освіти. Саме тому зміст і методика початкового освіти повинні забезпечувати істотне психічний розвиток кожного дитини, формування у нього таких навчальних умінь, які дозволять без особливих труднощів продовжити свою освіту в середній ланці. У сучасних умовах при переході початкової школи на чотирирічний термін навчання зростають вимоги до вчителя в реалізації цього переходу. Без усвідомленого і грамотного розуміння цієї проблеми неможливо освоєння нових цінностей педагогічної діяльності, головна з яких - допомога дитині у розвитку його особистості: прилучення до кола загальнолюдських цінностей.
Для освоєння гуманістичних цінностей особистісно орієнтованої освіти педагогу необхідно глибоке проникнення в психологічні і медико - фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, що лежать в основі теорій, розробляють проблеми зв'язку навчання і розвитку дітей.
Ознайомлення з основними тенденціями розвитку початкової освіти, проблемами наступності дошкільної та початкової освіти і підготовкою дітей до школи, з розробленими навчально - методичними комплектами для початкової школи - одна з важливих завдань в системі підвищення кваліфікації.
Останні роки ідеї гуманно-особистісної педагогіки успішно розповсюджуються в Росії академіком РАО Ш.А. Амонашвілі (В«Здрастуйте дітиВ», В«Як живете дітиВ», В«Єдність метиВ», В«Роздуми про гуманної педагогікиВ», В«Школа ЖиттяВ» та ін), що очолив в Нині лабораторію Гуманної педагогіки в Московському міському педагогічному університеті.
Як стверджує Ш.А. Амонашвілі, гуманне педагогічне мислення і заснована на ньому гуманно-особистісна педагогічна система виступають антиподом традиційно затвердилася в радянській школі (і панівної в російській школі понині) авторитарно-імперативної педагогіки.
Спробуємо проаналізувати і по можливості сформулювати, спираючись на думки видатних вчителів-гуманістів сучасності і скарбницю класичного педагогічного спадщини, короткий уявлення про тих критеріях, які повинні бути закладені в В«Екологічно чисту, гуманнуВ» загальноосвітню школу XXI століття.
Мета даної роботи: розглянути гуманно-особистісну технологію Ш.А. Амонашвілі.
Завдання курсової роботи:
- розглянути основні ідеї гуманно-особистісної педагогіки;
- розглянути історичні корені гуманної педагогіки;
- розглянути Ш.А. Амонашвілі - Продовжувач ідей гуманної педагогіки;
- розглянути сутність освіти в "Школі життя";
- розглянути поняття - гуманність вчителя, учня. Ідею гуманізації шкіл.
1. Основні ідеї гуманно-особистісної педагогіки
Гуманно-особистісна педагогіка заснована на наступних постулатах:
1. Гуманне педагогічне мислення не є відкриття сучасної теорії і практики. Воно засноване на класичному спадщині і знаходить витоки в провідних релігійних, філософських і педагогічних навчаннях.
2. Педагогіка по суті своєї є загальнолюдська форма і культура мислення, тенденції якого закладені в природних функціях людини. Вона розвивається не стільки науковими досягненнями, відкритими наукою закономірностями, скільки рівнем і якістю загальнолюдської культури, витоками духовності і мотивацією діяльності. В цьому благо педагогічного мислення, як постійного джерела творчості й творення. У цьому ж відмінність його від науки в строгому сенсі цього слова.
3. Гуманно-особистісна педагогіка у главу кута ставить виховання особистості через розвиток її духовного і морального потенціалу; сприяючи розкриттю і творення в дитині рис і якостей благородства. Виховання людини шляхетного є провідна мета гуманно-особистісного освітнього процесу.
4. Гуманно-особистісна педагогіка приймає ідеї класичної філософії та педагогіки про те, що дитина є явище в земному житті, він є носій своєї життєвої місії і наділений найвищою енергією духу.
5. Гуманно-особистісний освітній процес будується на розумінні цілісності природи дитини, її рушійних силах, розкритих і науково обгрунтованих сучасною психологією і визначуваних нами, як стихійні устремління, пристрасті особистості дитини в його прагненні до розвитку, дорослішання, свободі.
6. Суть гуманно-особистісного освітнього (педагогічного) процесу, гуманно-особистісного підходу до дитини полягає в тому, що вчитель, будучи творцем цього процесу, засновує його на русі стихійних пристрастей в дитині; направляє його на повний розвиток сил і здібностей, що виявляються в багатогранній діяльності дитини; націлює його на виявлення та утвердження особистості дитини; насичує його вищими образами прекрасного в людських взаєминах, в науковому пізнанні, в житті (Освіта).
Гуманно-особистісна педагогіка, реалізована в В«Школі ЖиттяВ» Ш.А. Амонашвілі, виходячи з реальних умов російської дійсності не заперечує предметного навчання, класно-урочної системи, але прагне збагатити навчальну діяльність В«Світлом духовності і знань В», перетворити урок в самуВ« Життя дітей В». Звідси і відповідні акценти:
Ось як виглядає основний цикл освітніх курсів початкових класів В«Школи ЖиттяВ»:
1. Уроки пізнавального читання.
2. Уроки пісьменноречевой діяльності.
3. Уроки рідної мови.
4. Уроки математичних уяв.
5. Уроки духовного життя.
6. Уроки осягнення краси.
7. Уроки планування і діяльності.
8. Уроки сміливості і витривалості.
9. Уроки про природу.
10. Уроки про світ наук.
11. Уроки спілкування.
12. Уроки іноземної мови.
13. Уроки гри в шахи.
14. Уроки комп'ютерної грамотності. [1]
Очевидно, що працювати в режимі подібного навчального плану може не тільки вірить в ідеї гуманної педагогіки, але й цілеспрямовано підготовлений учитель.
7. Гуманне педагогічне мислення вимагає адекватних понять, воно безпосередньо пов'язане з переконаннями особистості, що займається його теоретичним збагаченням або практичним здійсненням. Ось чому переорієнтація вчителів від традиційно-авторитарних підходів на гуманне педагогічне мислення є найважливіша проблема справи розвитку освіти в сучасних умовах.
8. Гуманно-особистісний підхід до виховання в сучасній російській школі спирається на глибинну мудрість російського менталітету від Сергія Радонезького до В.І. Вернадського; він харчується життєвим джерелом світової педагогічної думки від Конфуція і Сократа до Дж. Дьюї та М. де Монтеня, він несе в собі чистоту ідей сучасних мислителів від Л.С.Виготського і Д.Н. Узнадзе до Я. Корчака та В.А. Сухомлинського.
Оволодіння основами гуманного педагогічного мислення - непорушна частина формування вчителя третього тисячоліття.
2. Історичні корені гуманної педагогіки
Гуманне педагогічне мислення будується на фундаментальних допущених складових істину для світових релігій і предмет для багатьох духовно-філософських вчень. Суть цих допущень в визнання реальності існування душі людини в її устремлінні до вічного сходженню і вдоск...
