Зміст.
Введення
Глава 1. Теоретична частина. Виховно - освітнє
значення екскурсій в природу.
1.1. Внесок педагогів у теорію і методику ознайомлення
дошкільнят з природою
1.2. Значення екскурсій
1.3. Види, зміст екскурсій в природу, їх структура
Глава 2. Практична частина. Конспекти екскурсій
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
Щастя - Це бути з природою,
бачити її, говорити з нею.
(Л. М. Толстой.)
Природа являє все необхідне для нашого існування: і повітря, і воду, і їжу, і одяг, і дах, і багато іншого. Але разом з тим природа, як добра мати, виступає перед нами ще в одній ролі, яку часто недооцінюють: вона - наша вчителька і вихователька. Вона впливає на наше духовний розвиток.
Природа залишає глибокий слід у душі дитини, впливаючи на його почуття своєю яскравістю, різноманіттям, динамічністю.
У нашій країні проблема охорони природи і раціонального використання її ресурсів знаходиться під пильною увагою. В цілях вдосконалення природокористування важливо виховувати у підростаючого покоління з перших років життя любов до рідної природи, дбайливе і дбайливе ставлення до ній.
Однією з найбільш ефективних форм ознайомлення дітей з природою є екскурсії.
Глава 1. Теоретична частину.
виховно-освітньої ЗНАЧЕННЯ ЕКСКУРСІЙ В ПРИРОДУ.
1.1. З незапам'ятних часів людство цінує природу і бачить в ній не тільки свою годувальницю, але і мудру виховательку і наставницю. Багато великі мислителі та педагоги писали про те, що розвиток дитини в перші роки життя в значній мірі залежить від природного оточення. В«Природа є один з могутніх агентів у вихованні людини, - стверджував К. Д. Ушинський, - І саме ретельне виховання без участі цього агента завжди буде відгукуватися сухістю, однобічністю, неприємною штучністю В». (11; с.140)
Протягом історії педагогіки проблема ознайомлення дітей з природою вирішувалася по-різному в залежності від філософських позицій того чи іншого автора. Так, у багатьох дитячих садках дореволюційній Росії, що знаходяться під впливом буржуазних систем Ф. Фребеля, М. Монтессорі, ознайомлення дітей з природою використовувалося для формування релігійно-містичного світогляду.
Російські революціонери-демократи: В. Г. Бєлінський, О. І. Герцен, Н. А. Добролюбов, Д. І. Писарєв, М. Г. Чернишевський підкреслювали, що спілкування з природою в дошкільні роки і подальше вивчення природничих наук необхідні для виховання у дітей основ матеріалістичного світогляду, єдино послідовного і прогресивного.
Особлива роль в ознайомленні дітей з природою належить екскурсіям, які є однією з організаційних форм навчання в дошкільному закладі. Вони дають можливість у природній обстановці знайомити дітей з природними об'єктами і явищами, із сезонними змінами, насилу людей, спрямованим на перетворення навколишнього середовища. Під час екскурсій дошкільнята починають пізнавати світ природи у всьому його різноманітті, розвитку, відзначати взаємозв'язок явищ.
Виховно-освітнє значення екскурсій неодноразово підкреслювала Н. К. Крупська. На її думку, вони допомагають дітям В«... ширити свій горизонт шляхом спостереження живої природи, живих людей, їх праці, їх взаємин В». (5; с.196)
Високо цінувала екскурсії в природу Є. І. Тихеева, що внесла серйозний внесок у розробку методики їх проведення. Її основна вимога - зробити зміст екскурсії цікавим для кожної дитини, бо В«точність спостереження і глибина сприйняття пропорційні інтересуВ». (10; с. 41) І далі: В«Чим вдаліше була проведена екскурсія, чим більш вона зацікавила і захопила дітей, тим різноманітніше вони будуть в подальшому реагувати на неї: пригадувати, розпитувати, відображати бачене і пережите в грі, в образотворчій діяльності В». (10; с.42)
Спостереження в природних умовах, завдяки яким діти сприймають навколишній світ у всьому багатстві, сприяють розвитку допитливості, естетичних і моральних почуттів. В Як ефективних прийомів виховання і навчання дітей на екскурсіях Є. А. Флерина пропонує давати нескладні самостійні завдання, проводити повторні спостереження з метою більш глибокого диференційованого сприйняття явища природи, вчити дітей складати описовий розповідь про побачене.
Дослідження радянських вчених, виконані в останні роки, переконливо показують, що на екскурсіях створюються сприятливі умови для всебічного розвитку дітей. Ознайомлені-ня дошкільників з навколишнім - перші кроки у пізнанні рідного краю, рідної природи, у вихованні любові до Батьківщини.
1.2.
У процесі екскурсій закладається фундамент конкретних уявлень про рідну природу. Діти знайомляться з усім багатством її фарб, звуків, запахів, форм у розвитку та зміні. Пізнання природного оточення починається чуттєвим шляхом, при допомоги зору, слуху, дотику, нюху. Так, в лісі, парку діти вчаться розрізняти забарвлення осіннього листя: у берези вона лимонного кольору, у дуба - коричневого, у верби-зеленувато-жовтого, у осики - червоного або лілового. Картина осіннього лісу, парку сприймається ними яскравіше, повніше, якщо вихователь пропонує послухати голоси птахів, шум вітру, шелест листя, вчить визначати запах грибів, прілої зелені. Чим більше органів чуття беруть участь у такому пізнанні, тим більше ознак і властивостей виділяє дитина в досліджуваному об'єкті, явище, а отже, багатшим стають його представлення. На екскурсіях дошкільнята отримують можливість безпосередньо знайомитися з властивостями і якостями предметів, явищ шляхом спостережень, в ході виконання завдань ігрового або практичного характеру. Таким чином здійснюється сенсорне розвиток, на основі якого виникають розумові процеси, уява, формуються естетичні почуття.
Багатогранний світ природи пробуджує у дошкільнят інтерес,
викликає подив. В«Щире здивування перед відкрилася таємницею природи, - відзначає B. А. Сухомлинський, - могутній поштовх для стрімкого потоку думки В»(8; с.139) Допитливість дитини, його допитливість проявляються в пізнавальних питаннях, які допомагають йому орієнтуватися в навколишньому світі, виявляти наявні зв'язки і залежності. Тому вихователі, спрямовуючи діяльність дітей, повинні стимулювати їх пізнавальну активність, поява питань, прагнення знаходити на них відповіді, намагатися зміцнити і поглибити інтерес до природи, її пізнання. Одночасно вони вчать дітей правильно називати предмети, явища природи, їх властивості, якості, розвивають вміння висловлювати свої враження. І в результаті дитяча мова стає багатшою, змістовної, зв'язковий; діти вчаться описувати те, що спостерігали, міркувати.
Відомо, що К. Д. Ушинський вважав логіку природи самої доступній для дитини. Організовуючи спостереження, практичну діяльність вихованців на екскурсіях, педагог допомагає їм встановлювати причинні і тимчасові зв'язки, залежності між фактами і явищами навколишньої природи, порівнювати, робити висновки і узагальнення.
Спостереження природи, за образним висловом В. О. Сухомлинського, є В«подорожжю до витоків мислення і мовиВ», оскільки в цьому процесі активно взаємодіють почуття, пізнання, творчість. Дослідження педагогів і психологів виявили, що цілеспрямовані спостереження сприяють розвитку пізнавальних здібностей (спостережливості, допитливості, самостійності), накопиченню чуттєвого досвіду і його осмислення, виключають можливість утворення формальних знань, які не спираються на достатню чуттєву основу. Використання порівнянь підвищує інтерес і спостережливість, забезпечує більш активне, міцне і свідоме засвоєння знань. В процесі екскурсій у дошкільнят складаються яскраві реалістичні уявлення про природі, про зв'язки та деяких закономірностях, існуючих в ній.
На ...
