Державне освітня установа
Вищого професійної освіти міста Москви
В«Московський міський педагогічний університет В»
Кафедра загальна педагогіка
Беляцкий Тетяна Анатоліївна
Студентка I курсу (08)
Заочного відділення
Контрольна робота
Тема: Виховання і самовиховання, їх взаємозв'язок
Науковий керівник:
Професор: Козлова С.А.
Москва, 2008 рік
План
Введення
1. Поняття (основні та міждисциплінарні): виховання, навчання, освіта, пед. процес, формування, розвиток
2. Виховання і самовиховання, їх взаємозв'язок
Висновок
Література
Введення
Наука - це система закономірностей, що діють у певній галузі. Предмет науки-це те, що вона вивчає. Предмет педагогіки - виховання.
Головним завданням педагогіки як науки є накопичення та систематизація знань про виховання людини.
Знання фіксуються в поняттях, означеннях, загальних абстрагованих положеннях, закономірностях і законах. Тому педагогіка наука про закони і закономірності виховання. Її функція - пізнавати причини та наслідки різним чином організованого виховання, розвитку, освіти і навчання людей і на цій основі вказувати педагогічній практиці кращі шляхи і способи досягнення поставлених цілей.
Теорія озброює педагогів-практиків професійними знаннями про особливості виховних процесів людей різних вікових груп, соціальних утворень, вміннями прогнозувати, проектувати і здійснювати навчально-виховний процес в різних умовах, оцінювати його ефективність.
Незважаючи на те, що педагогіка займається В«вічнимиВ» проблемами, її предмет конкретний: це виховна діяльність, здійснювана в навчально-виховних закладах, соціальних інститутах, сім'ї. Педагогіка розглядається як прикладна наука, направляюча свої зусилля на оперативне вирішення виникаючих в суспільстві проблем виховання, освіти, навчання. Педагогіка виконує соціальне замовлення. Від її успіхів і невдач залежить, якими людьми буде поповнюватися суспільство, наскільки швидко або повільно воно буде розвиватися.
1. Поняття (основні та міждисциплінарні): виховання, навчання, освіти, педагогічний процес, формування, розвиток
Основні педагогічні поняття, що виражають наукові узагальнення, прийнято називати також педагогічними категоріями. До основних педагогічним категорій відносяться виховання, навчання, освіта. Наша наука широко оперує також загальнонауковими категоріями - такими, як розвиток і формування.
Поняття В«вихованняВ» містить багато важливих ознак. І дати йому однозначне і точне визначення вельми не просто. У самому загальному філософському сенсі виховання-це пристосування людини до середовища і умов існування. Коли новонароджений дитина зробила перший вдих, він пристосувався до середовища, в якій йому належить жити. Проковтнувши перші їжу, новонароджений назавжди пристосувався до харчування. Розбивши ніс, він пристосувався ходити, не натикаючись на предмети, а заодно дізнається про існуванні більш твердих тіл. Впавши, назавжди відчує вплив земного тяжіння. Якщо людина пристосувалася до середовища, в якій він існує, він виховався. Не суть важливо під впливом і за допомогою яких сил йому це вдалося, чи сам він усвідомив необхідність найбільш доцільного поведінки чи йому допомогли. Якщо людина вижила і продовжує жити, то він вихований. Завдяки вихованню людина ставати цивілізованим. Без допомоги кваліфікованих вихователів він досягає мало, без виховання залишається лише біологічною істотою.
Виховання служить базисом для більш широких категорій, зміст яких виходить за межі педагогіки. Поняття В«вихованняВ» може розглядатися:
- В загальному філософському сенсі як пристосування людини до умов життя;
- У соціальному сенсі - як передачу досвіду життя і поведінки від старших поколінь до молодших;
- У широкому педагогічному сенсі - як процес і результат всіх впливів на людину;
У вузькому педагогічному сенсі - як спеціально організоване, цілеспрямоване і кероване вплив колективу, вихователів на воспитуемого з метою формування у нього заданих якостей, здійснюване в навчально-виховних закладах;
- У практичному сенсі - як процес і результат виховної діяльності (вихователів, наставників та ін), спрямованої на вирішення конкретних виховних завдань.
Наступна основна категорія педагогіки - навчання.
У найбільш загальному значенні - Це робота над собою з метою придбань знань. Іноді навчанням називають придбання досвіду. Навчання відбувається постійно і в будь-яких умовах. Для прискорення цього процесу винайдені навчальних заклади, в яких навчання доручається спеціально підготовленим людям - педагогам. У В«шкільномуВ» розумінні навчання - Це спеціально організований, цілеспрямований і керований процес взаємодії вчителів і учнів, спрямований на засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил і потенційних можливостей учнів, закріплення навичок самоосвіти відповідно до поставленими цілями. Основу навчання складають знання, уміння, навички. Повідомляючи навчаним ті чи інші знання, педагоги завжди надають їм потрібну спрямованість, формуючи як би попутно, а насправді досить докладно найважливіші світоглядні, соціальні, ідеологічні, моральні та багато інші установки. Тому навчання має виховує характер. Точно так само ми повинні визнати, що в будь-якому вихованні завжди міститься елементи навчання. Навчаючи-виховуємо, виховуючи - навчаємо.
Освіта - результат навчання. Освіта - система накопичувальних у процесі навчання знань, умінь, навичок, способів мислення. Саме система, а не обсяг розрізнених відомостей. В даний час наявність величезного обсягу знань, накопичених людством, не дозволяє стверджувати, що людина коли-небудь зуміє опанувати ними повністю навіть після дуже тривалого навчання. Отримання освіти свідчить лише про оволодіння заданим обсягом систематизованих знань, умінь в певній галузі та досягненні необхідного для виконання професійних дій рівня самостійного мислення. У стародавньому афоризмі В«освіта є те, що залишається, коли все вивчене забувається В»- велика частка істини.
В залежності від обсягу отриманих знань і досягнутого рівня самостійності мислення розрізняють початкова, середня і вища освіта. За характером і спрямованості освіту підрозділяється на загальне, професійне й політичне.
Поняття розвитку виходить за межі педагогіки, вивченням різних сторін людського розвитку займаються багато наук. У педагогічному сенсі розвиток - це процес і результат кількісних і якісних змін людини. Воно пов'язане з постійними переходами з одного стану в інший, сходженням від простого до складного, від нижчого до вищого. В людському розвитку проявляється дія універсального філософського закону взаємопереходу кількісних змін у якісні і навпаки. Розвиток людини - дуже складний процес об'єктивної дійсності. Педагогіка переважно вивчає проблеми духовного розвитку особистості у взаємозв'язку з усіма іншими компонентами.
Формування - ще не усталена педагогічна категорія, не дивлячись на широке її використання. Сенс формування то надмірно звужується, то розширюється до безмежних меж. В педагогічній літературі колишніх років формування нерідко вживалося для позначення некерованих. Випадкових впливів на особистість.
До числа основних педагогічних категорій деякі дослідники пропонують віднести і такі досить загальні поняття. Як В«самовихованняВ», В«педагогічний процесВ», В«Педагогічна взаємодіяВ», В«продукти педагогічної діяльностіВ», В«Педагогічні технологіїВ» та ін
Педагогічним процесом називають розвивається взаємодія вихователів і виховуваних, спрямоване на досягнення заданої мети і призводить до заздалегідь наміченим зміни стану, перетворенню властивостей і якостей виховуваних. Іншими словами, педагогічний...
