Робота на тему:
Виховання як система. Сутність системного підходу до вихованню
2006
Зміст
Введення. 2
1. Особливості виховного процесу та його зміст. 4
2. Системний підхід до виховання і його ідея. 9
3. Дитячий колектив як системоутворюючий чинник виховання. 13
Висновок. 17
Список літератури .. 19
Введення
Єдності поглядів у визначенні процесу виховання немає. Виявити його специфіку можна лише в зіставленні з процесами формування, становлення, соціалізації особистості.
Але і для цих процесів немає поки чітких визначень. Одні дослідники вважають, що поняття В«ФормуванняВ» більш широке, ніж поняття В«вихованняВ», інше - що воно вже, бо формування - це внутрішня сторона виховання. Співвідношення понять В«Соціалізація особистостіВ», В«формування особистостіВ» і В«вихованняВ» може бути представлено наступним чином: соціалізація є процес засвоєння соціального досвіду, освоєння і присвоєння суспільних відносин, що триває все життя індивіда і має певні стадії: становлення і розвитку особистості. [1]
Процес виховання - це процес формування, розвитку особистості, що включає в себе як цілеспрямований вплив ззовні, так і самовиховання особистості.
Згідно однієї з поширених нині концепцій процес виховання представляється як взаємопов'язана ланцюг розвиваються виховних ситуацій, кожна з яких будується з урахуванням результатів попередньої. При такому розумінні процес виховання - Це котра саморозвивається, одиниця якої - розвиваючись виховна ситуація.
розвивається не тільки вихованці, виховна діяльність, сам вихователь, його взаємодія з вихованцями; розвивається цілісний об'єкт, який, будучи системою, є щось більше, ніж сукупність компонентів. Так долається однобічність відокремлених підходів до розуміння виховання - соціологічного, психологічного, технологічного, соціально-психологічного; теорія виховання набуває власний об'єкт дослідження.
Виявлено та охарактеризовані такі властивості виховного процесу, як Статистичнй, багатовимірність, ієрархічність, самоврядність.
В процесі Виховання виділяються змістова і процесуальна сторони. [2] Їх єдність стає очевидним тільки при досить високому ступені абстрагування, дозволяє вийти за межі тих конкретних обставин, в яких здійснюється виховання.
Уявлення про виховної діяльності викладача навчального предмета, класного керівника, колективу - це ще аж ніяк не процес виховання в цілому. Необхідно педагогічне абстрагування, щоб побачити за ними щось цілісне.
1. Особливості виховного процесу та його зміст
У цілісному педагогічному процесі важливе місце займає процес виховання. Сущ-ність, а також місце і роль цього процесу найлегше виявити, розглядаючи його в структурі більш загального процесу формування особистості (рис. 1).
У тій частині, де формування особистості має керований, контрольований характер, де люди керуються свідомими намірами, діють не стихійно, а за заздалегідь наміченим планом у відповідності з поставленими завданнями, і проявляється воспита-ня.
Виховання - процес цілеспрямованого формування особистості. [3]
Це спеціально організоване, кероване і контрольоване взаємодія вихователів і вихованців, кінцевою своєю метою має формування особистості, потрібною і корисною суспільству.
У навчальних посібниках з педагогіки колишніх років була поширена формулювання, згідно якою процес виховання - це організоване, цілеспрямоване керівництво вихованням школярів у відповідності з цілями, поставленими суспільством.
Уразливість даного визначення ми легко виявляємо, зіставляючи значення понять В«ВзаємодіяВ» і В«керівництвоВ». Перше відображає складні відносини вихователів і виховуваних, відводячи останнім активну роль, а друге являє їх як пасивний об'єкт педагогічного керівництва. У сучасному розумінні процес виховання - це саме ефективна взаємодія вихователів і вихованців, спрямоване на досягнення заданої мети.
Малюнок № 1
Виховний процес має ряд особливостей. Перш за все це процес цілеспрямований. Найбільшу ефективність забезпечує така його організація, при якій мета виховання перетворюється в мету, близьку і зрозумілу вихованцю. Саме єдністю цілей, співпрацею при їх досягненні характеризується сучасний виховний процес. [4]
Процес виховання - процес багатофакторний, в ньому проявляються численні об'єктивні і суб'єктивні чинники, що зумовлюють своїм сукупною дією неуявну складність даного процесу.
Встановлено, що відповідність суб'єктивних факторів, що виражають внутрішні потреби особистості, об'єктивним умовам, в яких особистість живе і формується, допомагає успішно вирішувати завдання виховання. Чим більше за своїм напрямком і змістом збігаються впливи організованої виховної діяльності та об'єктивних умов, тим успішніше здійснюється формування особистості.
Процес виховання - процес комплексний. Комплексність в даному контексті означає єдність цілей, завдань, змісту, форм і методів виховного процесу, підлегле ідеї цілісності формування особистості. Формування особистісних якостей відбувається не по черзі, а одночасно, в комплексі, тому і педагогічне вплив повинен мати комплексний характер. Це не виключає, що в якійсь момент доводиться приділяти більшу увагу тим якостям, які за рівнем сформоване не відповідають розвитку інших якостей.
Ком-комплексний характер виховного процесу вимагає дотримання цілого ряду важливих педагогічних вимог, ретельної організації взаємодії між вихователями і вихованцями. [5]
Виховного процесу властиві значна варіативність і невизначеність результатів. В одних і тих же умовах останні можуть суттєво відрізнятися. Це зумовлено діями названих вище суб'єктивних факторів: великими індивідуальними відмінностями вихованців, їх соціальним досвідом, ставленням до воспи-танію. Рівень професійної підготовленості вихователів, їх майстерність, уміння керувати процесом також мають великий вплив на його хід і результати.
Процес виховання має двосторонній характер. Його протягом незвично тим, що йде в двох напрямках: від вихователя до вихованця і від вихованця до вихователю.
Управління процесом будується головним чином на зворотних зв'язках, тобто на тій інформації, яка надходить від вихованців. Чим більше її у розпорядженні вихователя, тим доцільніше виховний вплив.
Під змістом виховання розуміють систему знань, переконань, навичок, якостей і рис особистості, стійких звичок поведінки, якими повинні оволодіти учні у відповідності з поставленими цілями і завданнями. Умствен-ное, фізичне, трудове і політехнічна, моральне, естетичне виховання, злиті в цілісному педагогічному процесі, і дають можливість досягти головну мету виховання - формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
В останні роки погляди на зміст виховного процесу швидко і радикально змінювалися. Немає єдності і сьогодні: наше суспільство, а разом з ним і школа переживають важкий період збагнення об'єктивної істини. Взято курс на гуманізацію та демократизацію школи, який повинен привести до нової якості виховання.
В основі сучасної ідеології виховання лежать такі комроненти: [6]
Реалізм цілей виховання . Реальна мета сьогодні - різнобічний розвиток людини, що спирається на його здібності і дарування. Засіб досягнення цієї мети - освоєння людиною базових основ культури. Звідси центральне поняття змісту виховання - В«базова культураВ» особистості. Це культура життєвого самовизначення: економічна культура і культура праці; політична, демократична і правова; моральна та екологічна, художня і фізична; культура сімейних відносин.
Спільна діяльність дітей і дорослих . Пошук спільно з дітьми моральних зразків, кращих зразків духовної культури, культури діяльності, вироблення...
