Вплив стилю педагогічного спілкування на взаємини дошкільників
План
Введення
Глава 1. Вплив стилю педагогічного спілкування на міжособистісні відносини дошкільнят
1.1 Характеристика стилів міжособистісної спілкування. Педагогічне спілкування
1.2 Опис методів дослідження стилів спілкування, вивчення міжособистісних взаємин
Глава 2. Виявлення стилю педагогічного спілкування і його вплив на міжособові стосунки дітей старшого дошкільного віку
2.1 Методика діагностики стилю педагогічного спілкування
2.2 Методика діагностики міжособистісних відносин
2.3 Корекція стилів педагогічного спілкування
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Гуманізація системи освіти, характеризує сучасний етап її розвитку, пред'являє високі вимоги до загальної та професійної підготовки педагогічних кадрів, до прояву їх творчої індивідуальності. Індивідуальний стиль діяльності - одна з важливих характеристик процесу індивідуалізації професійної праці. Наявність свого стилю у професіонала свідчить, з одного боку, про його пристосуванні до об'єктивно заданої структурі професійної діяльності, а з іншого - про максимально можливий розкритті своєї індивідуальності. Педагогічна діяльність - складна і багатокомпонентна. З усього різноманіття її компонентів Н.В. Кузьміна виділяє три: змістовний, методичний і соціально-психологічний. Вони утворюють внутрішню структуру педагогічного процесу. Єдність і взаємозв'язок цих трьох компонентів дозволяють реалізувати в повною мірою завдання педагогічної системи. Головним у єдності є соціально-психологічний компонент, тобто педагогічне спілкування, яке забезпечує реалізацію двох інших. У спілкуванні складається важлива система виховних взаємин, що сприяють ефективності виховання і навчання. У педагогічній діяльності спілкування набуває функціональний і професійно значимий характер. Воно виступає в ній як інструмент впливу, і звичайні умови і функції спілкування одержують тут додаткову В«НавантаженняВ», так як з аспектів загальнолюдських переростають у компоненти професійно-творчі.
Продуктивно організований процес педагогічного спілкування покликаний забезпечити у педагогічної діяльності реальний психологічний контакт, який повинен виникнути між педагогом і дітьми, перетворити їх на суб'єктів спілкування, допомогти подолати різноманітні психологічні бар'єри, що виникають в процесі взаємодії, перевести дітей із звичної для них позиції ведених на позицію співпраці і перетворити їх на суб'єктів педагогічної творчості. У цьому випадку педагогічне спілкування утворює цілісну соціально-психологічну структуру педагогічної діяльності. Значимість педагогічного спілкування в структурі педагогічної діяльності і зумовила наш інтерес до вивчення проблеми індивідуального стилю педагогічного спілкування.
Питання про розвиток особистості дитини в дитячому садку, про формування його особистісних якостей і психічних процесів, а також про те, наскільки комфортно почуває він себе в групі дитячого садка, нам здалися дуже важливими і актуальними, оскільки група дитячого садка - це перша ланка в системі суспільного виховання і освіти дітей. Тут дитина проводить 8-12 годин в день, тобто третину свого дитинства. Не тільки від батьків, але й від дитячого садка залежить те, наскільки дитина виявиться психологічно підготовленим до школи. Тому вивчення внутрішньогрупових взаємин, спілкування, спільної діяльності, впливу дошкільної групи на формування особистості дітей, становлення відносин в дитячому колективі і т.д. - Важливі й актуальні проблеми. Проблема становлення і розвитку міжособистісних відносин дітей привертає увагу як психологів, так і педагогів. Цій темі присвячено значну кількість експериментальних і теоретичних досліджень (В.К.Котирло, Я.Л.Коломінскій, Т.А.Репиной та ін.) Розробка всіх цих питань представляє винятковий теоретичний і практичний інтерес.
Об'єктом дослідження є міжособистісні відносини дошкільнят. Предметом - вплив стилю педагогічного спілкування на міжособистісні взаємини дошкільнят.
У даній роботі нами були поставлені для подальшого вирішення наступні завдання :
- проаналізувати літературу з питання стилів педагогічного спілкування;
- виявити стиль взаємодії вихователів дошкільного закладу з вихованцями;
- визначити статус дитини старшого дошкільного віку в відвідуваною їм групі дитячого саду, з допомогою методики діагностики міжособистісних взаємин;
Перед проведенням експерименту нами була поставлена ​​ гіпотеза: в групах, де провідним стилем взаємодії вихователя є демократичний стиль взаємовідносини між дошкільнятами складаються більш гармонійно (це проявляється, зокрема, в меншій кількості знедолених в колективі).
В ході дослідження нами були використані наступні методики : методика діагностики стилю взаємодії В.Л. Симонова (її мета полягає у виявленні стилю педагогічного взаємодії вихователів з дітьми), методики соціометрії (дозволяє виявити характер взаємин у дитячих колективах, питання були обрані на тему В«КорабельВ»)
Глава 1. Вплив стилю педагогічного спілкування на міжособистісні відносини дошкільнят
1.1 Характеристика стилів міжособистісного спілкування. Педагогічне спілкування
Індивідуальне своєрідність педагога, його неповторність визначають стильові особливості діяльності, які зв'язуються з конкретними способами її здійснення. Кожен педагог схильний максимально використовувати свої індивідуальні особливості, забезпечують успіх у діяльності, і долати ті якості, які цьому успіху перешкоджають.
Спосіб самовияву суб'єкта діяльності позначається поняттям В«стильВ». У самому широкому сенсі стиль - це стійка тенденція в способах реалізації діяльності. Поряд з цим в психології отримало поширення поняття В«індивідуальний стиль діяльності В», тобто індивідуально-своєрідна система психологічних засобів, до яких вдається людина з метою найкращого зрівноважування своєї індивідуальності з зовнішніми умовами діяльності.
У вузькому сенсі слова індивідуальний стиль діяльності розглядається як стійка система способів виконання діяльності, обумовлена ​​типологічними особливостями. Стиль діяльності об'єднує такі взаємопов'язані компоненти, як характер висунутих вчителем цілей, використовуваних ним методів і засобів, способи аналізу результатів роботи.
Виділяється кілька критеріїв класифікацій педагогічних стилів. За характером висунутих педагогічних цілей і завдань можна виділити стилі проективний і ситуативний. Представники проективного стилю мають чітке уявлення про цілі діяльності, передбачають труднощі і прагнуть їх запобігти, чітко планують свою повсякденну діяльність. Вчителі ситуативного стилю не вміють передбачати труднощі, не спантеличуються плануванням своєї повсякденної діяльності.
Стилі педагогічної діяльності розглядаються у відповідності з виділеними в соціальній психології стилями керівництва (авторитарний, демократичний, попустітельскій).
Н.Ф.Маслова вказує на наступні змістовні особливості демократичного стилю керівництва: вчитель працює з класом в цілому, прагне враховувати індивідуальні особливості кожного учня, не має і не проявляє негативних установок. Авторитарний учитель найважливішим вважає виконання школярами знеособлених навчальних завдань і воліють самі оцінювати їх відповіді. Такий педагог працює В«Один на один з учнемВ», виходить з усередненого уявлення про нього, не враховує його індивідуальних особливостей [14; 24].
Попустітельскій (Анархічний, ліберальний) стиль керівництва характеризується прагненням педагога максимально полегшити своє завдання, не брати на себе відповідальність. Цей стиль керівництва є реалізацією такти...
