Введення
На всіх етапах історичного розвитку людства цінувалися і були гідні захоплення люди, що мають багатий словниковий запас. Бідність словника заважає повноцінному спілкуванню, а, отже, і загальному розвитку дитини. І, навпаки, багатство словника є ознакою добре розвиненою мови і показником високого розумового розвитку. На сучасному етапі дослідниками доведена величезна роль дошкільного дитинства в накопиченні знань, формуванні словникового запасу. Словниковий запас дітей формується за рахунок пізнання навколишньої дійсності, предметного світу, що доведено в психології.
Проблемою формування словника дітей дошкільного віку займалися багато дослідники. Аналіз природи слова і особливостей освоєння дітьми лексики здійснювали Є.І. Тихеева, М.М. Коніна, Л.А. Пеньевская, В.І. Логінова, В.В. Гербова, А.П. Іваненко, В.І. Яшина. Специфіка засвоєння слова як лексичної системи, його зв'язки з іншими лексичними одиницями вивчали Ф.А. Сохін, О.С. Ушакова, Є.М. Струніна.
Важливою умовою формування словника дошкільника є вибір ефективних, доцільних методів і прийомів, а також форм здійснення даної роботи педагогами. Організація дидактичних ігор хоч і є традиційним методом в дошкільному освіті, але вимагає творчого підходу, поновлення методики їх проведення за рахунок пошуку ефективних прийомів керівництва, мотивації дітей. Виходячи з вище викладених теоретичних положень, ми сформували мету і завдання дослідження.
Мета дослідження полягає у вивченні впливу дидактичних ігор на процес формування словника дітей старшого дошкільного віку.
Об'єктом нашого дослідження є процес розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.
Предметом дослідження виступають дидактичні ігри, як засіб ознайомлення з якостями і властивостями предметів.
Завдання:
1. У процесі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури виявити сутність словникової роботи в ДОУ і її основні напрямки.
2. Розкрити особливості засвоєння словника дітей в старшому дошкільному віці.
3. Намітити основні шляхи формування уявлень про якості і властивості предметів.
4. Провести спеціальну експериментальну роботу по збагаченню словника дітей старшого дошкільного віку в процесі організації дидактичних ігор з ознайомлення з якостями і властивостями предметів.
Гіпотеза - рівень сформованості словника дітей старшого дошкільного віку підвищиться, якщо:
1) У ДОП будуть систематично організовуватимуться спеціальні дидактичні гри з ознайомлення з якостями і властивостями предметів.
2) В ході проведення дидактичних ігор будуть створені всі необхідні умови для збагачення словника дітей та задоволення їх пізнавальної активності.
3) Зміст дидактичних ігор буде подаватись у цікавій формі, будуть присутні елементи експериментування.
1. Значення словникової роботи для всебічного розвитку дітей дошкільного віку
В сучасній методиці словникова робота розглядається як цілеспрямована педагогічна діяльність, яка забезпечує ефективне освоєння словникового складу рідної мови [1, c. 15].
Розвиток словника розуміється як тривалий процес кількісного накопичення слів, освоєння їх соціально - закріплених значень і формування вміння використовувати їх у конкретних умовах спілкування.
Слово забезпечує зміст спілкування. Вільна усна (і письмова) мова спирається, насамперед, на володіння достатнім словниковим запасом.
Для того щоб розкрити сутність та значення словникової роботи з дітьми, її місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення, звернемося до характеристики слова, його ролі в мові та мовленні.
Мова, як засіб спілкування - це, перш за все мова слів. Словами називаються конкретні предмети, абстрактні поняття, виражаються почуття і відносини.
Головною особливістю слова є єдність лексичного і граматичного значень. Лексичні значення - згустки людських знань про певні сторони Насправді, без їх засвоєння неможливе оволодіння мовою як засобом спілкування і знаряддям мислення. Значення слова має складну будову: в ньому можна виділити предметну віднесеність, тобто позначення предмета, номінацію. В семантиці слова розрізняють і другу сторону - систему абстракцій і узагальнень, яка ховається за словом, систему зв'язків і відносин, яка в ньому виражається. Наприклад, слово стіл вказує на певний предмет - стіл, але разом із тим виділяє істотна ознака предмета - наявність настилу від кореня стил., стелили, настилати, а також позначає столи будь-якої форми, будь-якого виду.
Слід розрізняти значення і зміст слова. Сенс - це зміст слова в мові, в певному контексті. Слово в мові, може набувати різні смислові та емоційно - експресивні відтінки, залежно від свого поєднання з іншими. Наприклад, значення слова В« важкийВ» в пропозиціях: Важкий вантаж. Особливо важкі випробування випали на нашу долю на початку війни - С. Смирнов. За ним всюди Вершник Мідний важкою ходою скакав - А.С. Пушкін. схильні важку голову жито - Я. Дягутіте. Велика роль в зміні сенсу слова в мові належить також інтонації, з якою воно вимовляється.
Слова в мові існують не ізольовано один від одного. Вони входять в єдину лексичну систему. Кожна лексична одиниця цієї системи пов'язана різними відносинами з іншими одиницями. Як за призначенням, так і за формою (Синонімічні, анатомічні зв'язки, тематичні та лексико-семантичні групи).
Дитина тільки тоді може освоїти значення слова, коли воно буде вживатися в словосполученнях, реченнях, зв'язному висловлюванні. Тому формування словника повинно проходити в тісному взаємозв'язку з розвитком зв'язного мовлення дітей.
Словникова робота в дитячому саду - це планомірне розширення активного словника дітей за рахунок незнайомих або важких для них слів. Відомо, що розширення словника дошкільнят йде одночасно з ознайомленням їх з навколишнім дійсністю, з вихованням правильного ставлення до навколишнього.
Процес засвоєння дітьми значень слів, їх семантики був вивчений Л.С. Виготським, встановив, що дитина по мірі свого розвитку переходить від випадкових, несуттєвих ознак, до істотних. Зі зміною віку змінюються повнота і правильність відображення ним у своїй промові фактів, ознак або зв'язків існуючих в дійсності [10, с. 15].
Особливості розвитку мислення багато в чому визначають особливості дитячого словника. Наочно - дієве і наочно - образне мислення пояснює переважання слів, позначають назви предметів, явищ,
якостей. Поява словесно - логічного мислення викликає засвоєння дітьми елементарних понять.
Мовознавство і психологія розкривають таке важливе питання, що має відношення до методики розвитку мови, як поняття про словник активному і пасивному.
Активний словник - це слова, які мовець не тільки розуміє, але й вживає (більш-менш часто). Активний словник багато в чому визначає багатство і культуру мовлення.
Пасивний словник - це слова, які мовець на даному мовою розуміє, але сам не вживає. Пасивний словник значно більше активного, сюди відносяться слова, про значення яких людина здогадується по контексту, які спливають у свідомості лише тоді, коли їх чує.
Переклад слів з пасивного словника в активний, являє собою спеціальну задачу. Введення в мову дітей слів, які вони самі засвоюють з працею, вживають в спотвореному вигляді, вимагає педагогічних зусиль. Дані психології, мовознавства, фізіології допомагають визначити коло слів, утрудняють дітей на різних вікових ступенях.
Перший аспект полягає в освоєнні дитиною предметної віднесеності слів та їх понятійного змісту. Він пов'язаний з розвитком пізнавальної діяльності дітей і здійснюється в логіці предметних зв'язків і віднос...
