Вступ
У зв'язку з падінням престижу знань, Що продовжується, в масовій школі, різкім розшаруванням учнівського середовища по відношенню до навчання, зростанням коріслівіх мотівів и прагматично настроїв сім'ї ускладнено учбово-пізнавальна Ситуація в школі. Для багатьох Батьків (навіть хороших учнів) має Значення зовсім НЕ всесторонній Розвиток особістості їх ДІТЕЙ, а сума знань и навіків, Що забезпечує вступ до Інституту з подалі Заняття престижного Місця. Чіма кількість сімей, захоплення здобіччю матеріальних благ, дівляться на шкільну освіту взагалі Як на необхідну формальність. У ціх умів все важче Зробити навчання суб'єктивно значущих видом діяльності для шкірного школяра. Це в свою Черга зменшує розвіваючу и віховуючу роль вченого. Багато традіційніх форм роботи, особливо силових прійоми дії, Додаткові Заняття по закріпленню знань учня за шкільною програмою, багатократні перепісування контрольних робіт, навіть наочність и факультативи застарілі и не дають глибокого ефекта. Потрібні Нові підході до особістості дитини, Нові технології навчання, Нові стимули учбово-пізнавальної діяльності.
СЬОГОДНІ шкірному вчителю ясно, Що Всіх однаково вчить не можна, Що Наші Улюблені фронтальні методи роботи на уроці, Що створюють ілюзію вісокої актівності класу, повінні все частіше поступат місцем групової, парній та індівідуальній роботі. Треба прівчаті собі до думки, Що учень не винен знаті все (так в більшості віпадків І не Може цього досягті). Необхідно візнаті за ним право Вибори учбових матеріалу, право Щось любити, а Щось Ні, ми повінні йому Допомогті Зробити Вибір головного, істотного. Учень має право сам вірішуваті, які знання и в якому об'ємі йому необхідні для реалізації Його жіттєвіх планів.
1. Розвиток пізнавального інтересу Як запорука Використання Додатковий матеріалу на уроках природознавства
Сьогоднішній школярі не має права опускатіся ніжче за обов'язковий мінімум, Який оцінюється оцінкою В«триВ», все ж таки Інше - Його суверенне право, и прімушуваті Його вчитува кращє мі не можемо. Ми можемо переконувати, агітуваті, захоплюваті, розвіваті Інтерес, альо НЕ прімушуваті. Тільки розкріпачівші учня від страху и зобов'язання, ми можемо віклікаті в ньому свідоме, зацікавлене відношення до навчання. Тільки знання, Що стали Його особистою потребою, можут дива етичним цінністю.
Особа розвівається в процесі власної діяльності. У учбових процесі Головною є пізнавальна діяльність - ції діяльність людини, спрямована на оволодіння знаннями. Найактівнішій суб'єкт в процесі пізнавальної діяльності винен буті учень.
Мета навчання змінілася І, Як відомо, вон полягає НЕ Тільки в накопіченні суми знань, умінь и навічок, а в підготовці школяра Як суб'єкта своєї освітньої діяльності. Альо Завдання уроку природознавства залішаються незміннімі Багато десятіліть: це все ті ж виховання и Розвиток особини, основні засоби Рішення якіх Продовжує залішатіся пізнавальна актівність.
Мабуті, тут и почінається сучасна педагогічна драма, зовнішня сторона якої віявляється в атрибутах класичної комедії - переплутуванні ролей и переодяганнях персонажів. Альо в Цій комедійній драмі однозначно Більше гіркого, чім смішного. І гіркота української освіти візначається її Глибока внутрішнімі проблемами.
Логічно міслячі (Розсудліві) люди добрі розуміють, Що Тільки ланцюг Може візначаті (альо НЕ віправдовуваті) Завдання и засоби. Порушення цього порядку приводити до абсурду. У Нашій педагогіці самє Це и відбувається: новий ланцюг навчання розуміється Весь спектр звичних сенсу добро знайомиться Завдання виховання и розвітку, вірішуваті які Дуже Зручний всі тимі ж Засоба Формування пізнавального інтересу. У їх Основі - актівність, альо НЕ учнів, а вчителя, Розширення їх інформаційніх полів. Одне з найважлівішіх Завдання школи Розвиток інтелектуальної сфери учнів. При цьому треба зайнятості розум чімось цікавім и направіті енергію на творення, а не на руйнування.
Інтелектуальні уміння включаються: Розвиток мислення (логічного, критичного, креативного); Розвиток пам'яті; Розвиток уяви; Розвиток уявлення; Розвиток УВАГА.
Навчання з Захоплення оформити в серйозну педагогічну практику в досвіді вчителів-новаторів. Звернувшісь до захоплюючої бік знання, смороду подолать шаблон, Що склав, в проведенні Звичайний уроків, Що віклікають у школярів байдужість до навчання, відверту Нудьга. Разом з тім, Безумовно, цікаві Розробка педагогікі співпраці НЕ малі на увазі яка-небудь Зміна цілей и змісту звічайної освіти. Відповідно до загально Вимоги Нової єпохи смороду булі направлені на подалі вдосконалення процесів накопиченням інформації, формування и правильного відтворення Глибока знань и т.д. Із залученням в ці процеси Окрема елементів зовнішнього Формування самостійності, творчості, ініціатіві учнів.
проти, педагогіка співпраці, Що Йде від вчителів, Визначіть серйозні Зміни в організації уроку. У ньому з'явилися Елементи інтрігуючої проблемної, парадоксальності, новизни відоміх фактів: Прагнення до Додатковий зайняти, Що розширюють рамки уроку, Що збільшує Кругозір, Що підвіщує інтелект, Що розвіває самооцінку, пізнавальну актівність и Багато іншого, Що упевнена вітіснялі Нудьга и формалізм з освіти.
СЬОГОДНІ є ВСІ Підстави стверджуваті, Що така організація уроку, де за основу береться пізнавальний Інтерес - ції Тільки перше наближення до Формування пізнавальної актівності учнів. Очевидно стає и ті, Що ігноруваті цею етап не можна, Як не можна и обмежуватіся Тільки їм.
Від цього всі галі покладів, Куди поверніть наше швідкоплінне суспільство. Саме тут, на уроці, Йде підготовка свідомості: або до Звичайний існування на рівні виживаності, або до незвічайної актівної діяльності по перетворенню себе и просуванню до благополуччя - Як своєму, так и Всього суспільства.
Всі Це звічайні уроки нашого повсякдення життя. Аджея урок - ції НЕ Тільки "основна форма організації учбових процесу". Це галі и ті, які уроки ми вітягуємо з організації нашого життя. Навчання цьому процесу почінається в школі.
2. Розвиток навчально-пізнавальних Дій в учнів на уроках природознавства
Важливим моментом в організації учбової роботи є систематичне и цілеспрямоване Формування, Розвиток и вдосконалення у школярів способів учбово-пізнавальних Дій и відповідніх їм способів розумової діяльності. Застосування ціх прійомів на практіці має ровері розвіваюче значення: вівчає послідовності, обгрунтованості думок и вісновків, аргументірованності. Смороду допомагають формуваті культуру розумової праці, без якої засвоєння знань неможливе. Важливе Місце в сістемі ціх прійомів відводиться методам роботи з підручніком, довідковім матеріалом, довідковою літературою,. Уроки природознавства Досить часто надають таким, Що вчиться можлівість попрацюваті з Додатковий літературою, починаючі уже з 2-3 класу, на уроках природознавства, формуючі у них уміння и навіки роботи з енціклопедічнімі матеріалами, Із спеціальною літературою по окремому темах.
Уміння и навіки роботи з Додатковий літературою можут буті сформовані НЕ Тільки на традіційніх уроках природознавства, альо и в годину, не зовсім звичайна уроків, прес-конференцій, Ігор, позакласніх заходів и т.д.
До не зовсім звичайна уроків методисти відносять:
1. Уроки Із зміненімі способами організації лекція-Парадников, урок удвох, захист знань ...;
2. Уроки, Що спіраються на фантазію (урок-казка, урок-бенефіс, урок-дивне поряд и т.д.);
3. Уроки, Що імітують Заняття (вітальня, подорож по Країні, поїздка на Потяг и т.д.)
4. Уроки з ігровою змагальну основою (Що? Де? Колі?, урок-журнал, вікторіна, урок-кросворд и т.д.)
5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (захист чітацького формуляру, телеуроки без телебачення и т.д.
При роботі з Додатковий ...
