Контрольна робота
по дисципліни:
В«Основи психології та педагогіки В»
Тема:
Віді учіння та Особливості мотівації учбової діяльності
Зміст
1.Внутрішня структура, філософсько-методологічні и психологічні основи навчання, Його рушійні сили
2.Навчання: викладання та учіння
3.вид и методи навчання
4. Форми й методи актівізації виховання та навчання в сучасній школі
Список літератури
1.Внутрішня структура, філософсько-методологічні и психологічні основи навчання, Його рушійні сили
Внутрішнім Стрижня процесу навчання можна вважаті мету навчального процесу. Суспільно вагомі цілі закладені Вже в самому змісті навчання. Надалі смороду реалізуються у вікладанні и учінні - ціх двох найважлівішіх складових цілісної соціальної діяльності навчання. Через Це ступінь усвідомлення суспільно Вагом цілей навчання Викладач и студентами Багато в Чому візначається ефектівністю їхньої Спільної навчально-пізнавальної діяльності.
Мета и Завдання навчання у віщій школі нерозрівно пов'язані з метою навчання у середніх Навчально закладах (середніх загальноосвітніх школах, технікумах и училищах, профтехучилищах). Загальноосвітні Завдання вузів спрямовані на Досягнення Загальної мети - гармонійного роз В¬ витку особістості - притаманний для навчання Засоба, а кож Засоба професійної підготовкі молодих людей Як майбутніх фахівців різноманітніх Галузо народного господарства. При цьому вірішуються Завдання, спрямовані на оволодіння студентами не Тільки вузівськім змістом освіти, а й усіма основними елементами культури, а саме: 1) вже відомімі людства знань про природу, суспільство, техніку и мислення; 2) досвідом застосування Вже відоміх способів діяльності, у тому чіслі й професійніх; 3) досвідом творчої діяльності у розв'язанні нових проблем; 4) досвідом ставлені до НАВКОЛИШНЬОГО світу и людей.
Таке уточнення цілей навчання за умов НТР и соціального прогресу Вперше проведення педагогами Щодо засобів навчання загальноосвітньої школи. Проти ці положення мают відношення кож до віщої школи І підлягають подальшій розробці. Запропонованих підхід до визначення мети навчання передбачає Наявність НЕ Тільки репродуктивного Завдання, а й Завдання, для Вирішення якіх фахівці мают віявіті здібності до творчої діяльності. Важливим кож прикрутити УВАГА студентів до Харчування псіхології засвоєння знань, способів діяльності, досвіду творчого мислення и досвіду відносін у суспільстві. Тут ми Ліше конспективно розглянемо Основні позіції псіхологічніх и філософсько-методологічних основ навчання, зважаючі на ті, Що студенти раніше Вже прослухалі загальний курс псіхології, спеціальні курси з соціальної псіхології, творчості и т. ін.
Віхідне положення, Що належить розкрити на Лекціях и семінарськіх Заняття, полягає в того, Що психологічні Концепції засвоєння у псіхології будуються на Основі псіхологічної Теорії діяльності. Згідно з цією теорією (Л.С. Віготській, Г.С Костюк, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв), псіхологічній акт за Своєю структурою Завжди пов'язаний з відповідною структурою матеріального акту діяльності, а В«будь-яка зовнішня матеріальна діяльність людини Вже містіть у собі психологічні компоненти, за Посередництво якіх відбувається її регуляція В». Обидвоє віді діяльності (Внутрішня и зовнішня) безпосередню визначаються результати засвоєння особістістю знань, способів діяльності, досвіду мислення, всієї системи відносін у суспільстві. У цьому віявляються Різні Сторони змісту освіти, Що підлягають засвоєнню, Різні Елементи культури. Шляхи засвоєння їх неоднакові и нерозрівно пов'язані Між собою. Наприклад, засвоєння знань Може вважатіся насправді ціннім Ліше тоді, коли воно досягає рівня застосування. Рівень же застосування передбачає засвоєння способів діяльності (навічок и вмінь - практичних та інтелектуальніх). Накопиченням ж фонду знань, засвоєння зрозуміти опосередковує Розвиток мислення.
Мислене Завжди спрямоване на Вирішення якогось Завдання. Завдання досягті мети за тихий чі інших конкретних умов зовсім не обов'язково має буті спрямоване на Відкриття чогось нового. Відкриття нового, невідомого людіні або виробництво чогось, Що взагалі НЕ існувало у природі, - функція творчого мислення.
Необхідно довести студентам, Що за умов НТР и соціального прогресу Вже недостатня готувати у вузах спеціалістів, які знають Ліше сучасности науку, техніку, виробництво. Важливим, щоб смороду булі кож готові до Створення власними силами нових науково-технічних цінностей. Ця проблема вінікла Вже напрікінці 50-х - на качанах 60-х років.
Академік М. М. Семенов позначають, Що Майбутні фахівці галі у вузі мают набуваті досвіду науково-технічної творчої роботи. На Його мнение, самє здатність студента до творчої роботи є візначальнім крітерієм ступенів підготовкі молодого фахівця до роботи після Закінчення вузу.
Творче мислення передбачає вміння побачіті, візначіті и вірішіті пізнавальне протіріччя, воно є необхідною Передумови розв'язання Завдання у нестандартних умів. Тут Дуже Важливе звернути УВАГА студентів на навчально-пізнавальне протіріччя, розкрио Його роль у Певної педагогічних умів Як рушійної сили навчального процесу.
Навчання у Певної розумінні є пізнання, багаті в Чому подібне до процесу наукового пізнання (детальніше про Це йтіметься Далі). Для навчального процесу - так саме, Як и для наукового пізнання - Вирішення діалектічніх протіріч Виступає рушійною силою Його розвітку.
У навчальному процесі віщої школи діє велика кількість таких протіріч, різніх за характером и сферою дії. Наприклад, протіріччя об'єктивні и суб'єктивні, Зовнішні и Внутрішні, істотні и неістотні. Об'єктивний характер мают ті суперечності, які наявні в самому предметі, фактах и ​​явищем пізнання. Суб'єктивний характер мают ті суперечності, які проявляються не в самому предметі, фактах и ​​Явища пізнання, а в процесі пізнання. До них належать суперечності Між Наукова знання и жіттєвімі уявленнямі, Наприклад, Між наявний рівнем знань и Вимоги віщого рівня; Між наявний знань, вміннямі и навичками; Між знань и здатністю застосовуваті їх за нових умов.
Внутрішні суперечності, Наприклад, у сістемі мотіваційної сфери навчальної діяльності студентів існують Між метою діяльності студентів и невідповіднімі їй реально цілямі навчання; у сістемі операціонального блоку навчально-пізнавальної діяльності студентів - Між складаний навчально Завдання и наявний запасом способів (умінь и навічок) їх Вирішення.
Зовнішні суперечності існують Між Викладання и учінням и т. ін.
З урахування багатьох навчально-пізнавальних суперечностей у педагогіці вісунута продуктивна Ідея важлівості визначення основного протіріччя процесу навчання (О.М. Данилов), відносно Якого ВСІ Інші віступають Як похідні: рушійною силою процесу навчання є протіріччя Між здійсненням навчання через Навчальні и Практичні Завдання відповідно до потреб суспільства и наявний рівнем знань, умінь и навічок, розумово розвітку тихий, хто навчається.
педагогічною формою Подолання навчально-пізнавальних протіріч є проблемним навчання Як спосіб Залучення тихий, хто навчається, до Вирішення навчально-пізнавальних проблем. Можна вважаті, Що вся система науково-дослідної роботи студентів (НДРС) є спеціфічною формою проблемного навчання у сучасности вузі, Яка забезпечує безпосередній зв'язок методів наукового пізнання и методів навчання. [1, стор.422-425]
2.Навчання: викладання та учіння
Процес навчання розглядається Як Спеціальна форма передавання и засвоєння суспільно-історічного досвіду. Це діяльність, Яки кріє в собі два протілежні (Хтось віддає, а Хтось пріймає), альо Єдині та внутрішньо зв'язані моменти навчання - викладання та учіння.
Викладання та учіння являютя собою два аспекти тог...
