Зміст
Введення.
Третій рік життя. Характеристика віку
I. Теоретична частина
1. Ознаки предметного дії
2. Зв'язок дії з предметом
3 Техніка предметних дій
4. Значення вживання знарядь
5. Способи виконання дії з предметами
6. Розвиток предметної діяльності
7. Специфіка предметної діяльності
8. Зародження нових видів діяльності в ранньому дитинстві
9. Передумови до рольової грі
II. Практична частина
Діагностика розвитку предметної діяльності
Список літератури
Введення.
У ранньому віці (від 6 місяців до 3 років) провідною діяльністю є предметна, оскільки саме в ній лежать головні інтереси дитини, відбувається найбільш інтенсивний розвиток всіх сторін психіки і особистості малюка. Крім оволодіння культурними способами дій з предметами, в рамках предметної діяльності реалізується пізнавальна активність дитини, яка в ранньому віці проявляється в його допитливість прагненні до одержання нових вражень, ініціативному пошуку нової інформації про навколишній світ. Рівень розвитку пізнавальної активності відображає потребностно-мотиваційну сторону предметної діяльності, тобто бажання і прагнення довідатися нове, отримати бажаний або передбачуваний ефект.
У ранньому віці предметна діяльність малюка може мати розвиваючий ефект лише у співпраці з дорослим. Дорослий є для маленької дитини не тільки носієм культурних засобів і способів дії, але й джерелом нових смислів його діяльності Сенс дії дитини спочатку полягає в тому, що воно проводиться задля виконання доручення дорослого або поряд з ним. Саме дорослий передає дитині, як спосіб дії, так і бажання його виконувати, інтерес до не спираючись на поняття про зону найближчого розвитку, ми виходили з того для визначення дійсного рівня розвитку дитини недостатньо міряти і зафіксувати його актуальні дії, необхідно виявляти і враховувати його потенційні можливості, які виникають і проявляються в спільній діяльності з дорослим.
Виходячи з цього, в якості основних параметрів рівня розвитку предметної діяльності виділяються наступні:
1) операціональна сторона (характеристика власне дій): показниками операціональної сторони предметної діяльності виступають різні види дій з предметами маніпулятивні (неспецифічні і специфічні) та власне предметні (культурно-фіксовані) дії;
2) потребностно-мотиваційна сторона - рівень пізнавальної ак-тивності дитини. Показниками пізнавальної активності є інтерес дитини до предметів, прагнення до обстеження і дій з ними наполегливість, емоційна залученість в діяльність. Наявність таких ініціативних, самостійних дій, що охоплюють і пізнавальну, і афективно-вольову сферу дитини, може свідчити про дійсний освоєнні діяльності, а не про придбання одних лише моторних або сенсорних навичок;
3) включеність предметних дій в спілкування з дорослим. Відмінною особливістю всіх пропонованих методик, що виявляють рівень розвитку діяльності дитини, є включеність дитини в спілкування з дорослим. Ступінь прийняття допомоги і підтримки дорослого, можливість впливу дорослого на самостійні дії дитини є для нас найважливішим показником потенційних можливостей самої дитини.
ТРЕТІЙ РІК ЖИТТЯ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІКУ
У другій половині раннього віку провідна форма спілкування дитини з дорослим залишається колишньою - ситуативно-ділової. Це спілкування, як і на попередньому етапі, протікає на тлі предметної або ігрової діяльності та спонукається потребою у співпраці з дорослим. Тому діагностична ситуація, в якій виявляється рівень розвитку спілкування дитини третього року життя, багато в чому збігається з тією, що була описана вище. У той же час на цьому етапі вікового розвитку в спілкуванні дитини з дорослим відбуваються істотні зміни, які пов'язані з появою мови.
Інтенсивний розвиток активної і пасивної промови в цей період призводить до того, що це спілкування все більше стає, не тільки предметно-дієвим, але і мовним. Діти все частіше звертаються до дорослого, користуючись словами, і краще розуміють мову дорослого. Розвиток активної та пасивної промови на третьому році життя є важливим показником психічного розвитку дитини. Мова в цьому віці включена в спілкування, вона формується і розвивається, перш за все, як засіб спілкування з дорослим. Тому в методиці, наведеній нижче, діагностика мовного розвитку і рівня розвитку спілкування проводиться в єдиній ситуації. Разом з тим огляду на виняткову важливість мови на даному віковому етапі показники мовленнєвого розвитку і характеристики спілкування дитини з дорослим слід аналізувати окремо, у відповідності з наведеними нижче критеріями оцінки.
На третьому році життя предметна діяльність, як і раніше займає провідне місце в розвитку дитини, але набуває нових рис. Дитина стає характерною-ся все більш самостійним і вмілим. Він уже досить добре володіє специфічними діями, знає призначення побутових предметів (ложки, щітки, гребінці та ін) і добре вміє користуватися ними.
У другій половині раннього віку істотно зростає пізнавальна активність дитини. Пізнавальна активність і предметна діяльність тісно пов'язані між собою і являють собою дві сторони одного процесу. Пізнавальна активність проявляється у відношенні дітей до різних видам предметних дій, інтерес до різного роду предметним завданням, тривалості обстеження предметів, самостійності та наполегливості у вирішенні предметних задач. Її відмінною рисою на третьому році життя є наполегливе прагнення до досягнення результату, що спонукає дитину звертатися за допомогою до дорослого і більш уважно, ніж раніше, слідувати його інструкціями і поясненням. Все це дозволяє судити про орієнтацію дітей на нові джерела знання про предметний світ, інтерес до предмету, про їх готовність сприймати і засвоювати інформацію про приховані властивості предметів і прагнути до її отримання з усіх можливих джерел. Оскільки рівень пізнавальної активності завжди взаємозалежний з рівнем розвитку предметної діяльності дитини, в пропонованою методикою пізнавальна активність виступає як найважливіший параметр предметної діяльності.
До кінця раннього дитинства для дитини стає значущим не тільки процес дії, але і його результат. Наприклад, важливо підмести підлогу, а не просто зобразити рух руки з віником. Поява у дитини цілепокладання, яке передує конкретної дії, стає важливою віхою в розвитку не тільки його предметно-практичної діяльності, але й особистості дитини в цілому. З середини третього року життя дитина ставить цілі, досягнення яких відповідає значимого, загальноприйнятому результату, наприклад, правильно скласти пірамідку, зробити будиночок з кубиків у відповідності зі зразком і пр. Важливим компонентом в структурі предметної діяльності стає поява здатності самостійно оцінювати отриманий результат відповідно до вихідному задумом. З виникненням цієї здатності дитина знаходить таке важливе особистісне якість, як самостійність, тобто здатність без зовнішніх спонук ініціювати, виконувати і оцінювати свої дії. Тому цілеспрямованість предметної діяльності на даному етапі стає найважливішим її параметром.
Самостійно і правильно виконану дію доставляє дитині величезне задоволення, дає відчуття власної компетентності і незалежності. Саме в цьому віці дитина починає вимовляти відому фразу В«я самВ» і обмежувати участь дорослих у своїх справах. Однак, незважаючи на відносну самостійність, дитина відчуває потребу в схваленні власних дій, в підтвердженні їх правильності та успішності з боку взрос-лого. Все більшого значення в розвитку предметної діяльності починає при-набувати мова. Дитина все частіше коментує свої дії, звертається до дорослому з питаннями і проханнями, що допомагає йому краще регулювати свою діяльність. Тому включеність у ...
