ОГОУ ВПО Смоленськом ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВ.
ФАКУЛЬТЕТ ДОДАТКОВОГО ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ І ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ.
Контрольна робота
По курсу В«Бібліотечний фондВ».
Варіант - 1
Викладач: Степанян Н. В.
Виконавець: студентка групи 4-04
Осмоловская Є. М.
Спеціальність: бібліотечно-інформаційна діяльність.
Кваліфікація: бібліотекар-бібліограф.
Домашня адреса: Республіка Білорусь,
Могилевська обл., м. Климовичі,
пров. 50 років СРСР д. 11, кв. 28
Зміст
Частина I. Комплектування бібліотечного фонду
Частина II. Закон про обов'язковий примірник документів
Частина III. Диференційований облік документів. Форми обліку
Частина IV. Скласти акт про прийом документів до бібліотеки
Список літератури
Частина I. Комплектування бібліотечного фонду
Термін В«комплектуванняВ» зустрічається ще в роботах І. А. Крилова, але широко увійшов в бібліотечний ужиток на початку XX століття. Комплектуванням (від латин. Completus - повний) бібліотечного фонду називається створення та постійне оновлення фонду виданнями, відповідними завданням бібліотеки та інтересам читачів, тобто поповнення його кращою літературою та звільнення від видань, які втратили цінність [1, с.51]. Комплектування, таким чином, процес двосторонній, при цьому обидві його сторони знаходяться між собою в діалектичній єдності. Комплектування - процес безперервний: одного разу розпочавшись, він не закінчується до тих пір, поки існує сама бібліотека.
Комплектування як процес складається з ряду етапів. На першому етапі визначається профіль фонду, тобто перелік тем, за якими буде набуватися література, а також тип, вид, мову і інші ознаки видань по кожній темі. При цьому з'ясовується, які з ознак мають першорядне для даної бібліотеки значення, які - другорядне і т.д. У підсумку встановлюються групові кордону фонду, або його модель. Модель фонду може існувати в різних формах, але частіше вона буває описової. Вже на цьому етапі починається первинний відбір. Він полягає у визначенні групових кордонів бібліотечного фонду. На цьому (другому етапі) бібліотекар-комплектатор за допомогою бібліографічних посібників та/або візуально знайомиться з репертуаром видань, знаходяться в обігу або плануються до виходу у світ. Потім встановлюється коло джерел, з яких передбачається здійснювати комплектування фонду (третій етап). Вибір джерел комплектування - відповідальне завдання, від правильності рішення якої значною мірою залежать повнота і оперативність підбору фонду. Зв'язок з джерелами поповнення фонду - укладення договору про постачання бібліотеки, замовлення літератури, оплата замовлення - четвертий етап процесу комплектування бібліотечного фонду.
На наступному етапі бібліотекар здійснює прийом придбаних видань. Прийняття рішення про включення надійшов видання в фонд означає кінець первинного відбору.
Заключний з точки зору послідовності процесу, етап називається вторинним відбором, він полягає у встановленні (по результатами використання) відповідності вже наявних у фонді видань задачам бібліотеки та інтересам її читачів. У процесі вторинного відбору уточнюється профіль фонду і виявляється зворотний вплив на первинний відбір. На практиці всі попередні етапи здійснюються послідовно, а вторинний відбір - одночасно з ними [1, с.52]. Первинний і вторинний відбір необхідної бібліотеці літератури, високоякісної в ідейному, науковому та художньому відношенні, є сутністю процесу комплектування. Сутність відбору, визначального особа бібліотеки, полягає в тому, що в ході нього віддають перевагу одній книзі перед іншою, свідомо обмежуючи рамки фонду. Тому дуже важливо визначити принципи і позиції, з яких проводиться відбір. Впровадження в практику комплектування бібліотек ідеї відбору, розробка його принципів і методів є величезним досягненням радянського бібліотекознавства.
Принципи комплектування бібліотечного фонду - це найбільш загальні вимоги до відбору друкованих видань у фонд бібліотеки [1, с.59]. У принципах виражається ідейна сутність роботи по комплектуванню бібліотечного фонду, а також її організаційна сторона, що дозволяє правильно визначити шляхи та методи вирішення окремих питань комплектування бібліотечного фонду. Існують наступні принципи комплектування:
профілювання;
координування;
систематичність;
плановість [1, с.59].
Принципи єдині для всіх російських бібліотек, але проявляються вони по-різному, в залежності від типу, виду, завдань бібліотеки, контингенту і запитів читачів.
Профілювання комплектування-це спеціалізація фонду, свідоме обмеження його тематики [1, с.64]. Профілювання означає диференційований підхід до відбору літератури в бібліотеку з урахуванням типу, виду, завдань і обсягу роботи бібліотеки; профілю обслуговується мікрорайону; контингенту читачів, їх національного та вікового складу, особливостей читацьких інтересів; складу і особливостей фондів бібліотек, які працюють у даному районі [1, с.64].
Найбільший ефект у справі науково обгрунтованого комплектування приносить поєднання профілювання з координуванням. Координування комплектування - припускає облік профілів фондів інших бібліотек загальної системи [1, с.69]. Необхідність одночасного дії профілювання та координування комплектування теоретично пояснюється тим, що одиничне в умовах однієї бібліотеки може бути характерним (особливим) для читачів іншої бібліотеки. Принцип профілювання та координування дозволяє кожній бібліотеці розширювати до необхідних меж тематику комплектування свого фонду, одночасно поглибивши його змісту. Завдяки цьому з'являється можливість в загальнодержавному масштабі уникнути непотрібного дублювання бібліотечних фондів, найбільш економним шляхом і в той же час гранично повно задовольняти читацькі запити.
Принцип систематичності і плановості комплектування - припускає досягнення пропорційного співвідношення друкованих видань у фонді за профілем даної бібліотеки у всіх істотних для неї аспектах, а також регулярність одержання і виключення видань на основі планування комплектування, надання по кожній профільній темі всьому зацікавленому контингенту читачів щодо закінченого комплекту творів, за яким її можна було б вивчити у всій повноті [1, с.70]. Теоретичну розробку цього принципу почав В. В. Стасов, який розумів систематичність як регулярність одержання літератури. Інакше підходив до змістом цього принципу Н. А. Рубакін. В«Систематичність, заокругленість, закінченість В»бібліотечного фонду, вважав він, потрібна для того, щоб бібліотека була В«книжковим відображенням ВсесвітуВ» [1, с.70].
За даним принципом комплектування бібліотечного фонду найбільш важливо досягти у фонді раціонального співвідношення літератури по різних галузей знання. Цей принцип передбачає пропорційне розподіл видань по структурних підрозділах бібліотеки. Систематичність і плановість базуються на профілюванні та координуванні комплектування фондів. Правильно вирішити питання про співвідношення друкованих видань різних галузей знання у фонді можна лише виходячи з точного визначення місця бібліотеки в системі координації [1, с.72].
Всі принципи комплектування, тісно взаємодіючи між собою, утворюють нероздільне єдність. Порушення одного з них означає порушення та інших. Принципи поширюються не тільки на первинний, але й на вторинний відбір. У результаті правильного їх застосування домагаються оптимальних в якісному і в кількісному відношенні змісту і структури бібліотечного фонду [1, с.72].
До якісних критеріїв при комплектуванні бібліотечного фонду відносяться такі характеристики бібліотечного фонду, як ступінь його відповідності моделі фонду, актуальність, надійність, інформативність, достовірність даних, викладених у документах та ін [7, с.57].
До к...
