Санкт-Петербурзький Державний Університет Культури і Мистецтв
Факультет мистецтв. Кафедра народних інструментів.
ÄèïëîìГГ Гї ðà áîòГ
Періодизація етапів психофізіологічної підготовки музиканта-виконавця до концертного виступу .
Виконав студент 532гр
Зуєв Д. В.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший викладач: Бичков О.В.
Рецензент:
доцент Бірюков В.П.
Санкт-Петербург
2007
Зміст
Введення ______________________________________ 3
Глава I . Початковий етап підготовки до
концертного виступленію_________________________ 6
1.1. Нейротизм і реактивність нервової сістеми____________ 6
музиканта
1.2.2. Режим і гігієна занять, виступленій_________________ 8
1.2.3. Про кількість занятій________________________________ _ 12
1.2.4. Попередні проігриванія________________________ 13
1.3. Оцінка попереднього програвання і робота
над ошибками____________________________________________ 15
1.4.Оптімальное концертне состояніе____________________ 17
1.4.1. Методи оволодіння оптимальним концертним
состоянием_____________________________________________ 18
1.4.2. Медитативне погруженіе___________________________ 21
1.4.3. Рольова подготовка___________________________________ 23
1.4.4. Виявлення потенційних ошібок_____________________ 24
1.4.5. Емоційний компонент оптимального
концертного состояния___________________________________ 26
1.4.6. Розумовий компонент оптимального концертного
стану концентроване вніманіе__________________ 27
Глава II . Домінантний етап підготовки до концертного виступу ____________________________________ 31
2.1.Самоконтроль і вольова регуляція______________________ 32
2.1.1.Воля________________________________________________ 33
2.1.2.Психомоторика______________________________________ 35
2.1.3.Самоконтроль психічних состояній__________________ 36
2.2. Формування сценічне самопочуття по
системі К. С. Станиславского______________________________ 39
2.3. Виховання творчого воображенія__________________ 48
2.4. М'язові напряжения_______________________________ 52
2.5.Взаімоотношенія музиканта і слушателя______________ 53
Глава III . Предконцертний період підготовки до
публічному виступленію______________ 56
3.1. Поради майстрів музичної педагогіки
і исполнительства_____________________________________ 56
3.2. Память______________________________________________ 58
3.3. Перспективне мишленіе______________________________ 62
Заключение________________________________________ 64
Список використаної літератури_________________ 66
Введення
Виступ - результат напруженого творчої праці артиста і є для нього відповідальним актом, стимулюючим його подальший творчий ріст. Різні властивості натури виконавця, воля, інтелект, глибина емоцій, творча фантазія, - все це, в тією чи іншою мірою проявляється під час публічного виступу.
В«Сценічне самопочуттяВ» (Станіславський) являє собою єдність інтелектуальної та емоційної сфери артиста, спрямоване на краще виконання творчого завдання. У цій єдності важливим початком є інтелект - В«пильне окоВ», що стежить за тим, щоб змістовна емоція не підмінялася афектованого збудженням, щоб замість життя образу на сцені або естраді не проявився б грубий натуралізм. З цього випливає, що сценічне, творче хвилювання артиста ніколи не повинно виходити за свої естетичні межі і переходити в сферу буденного В«переживанняВ». Підготовка до концертного виступу, таким чином, перетворюється на найважливіший етап формування музиканта-виконавця, а успішність його виступу на сцені буде прямо залежати не тільки від якості і надійності вчинених творів, але й від рівня його психологічної готовності до спілкування з публікою. Робота професійного музиканта являє собою один з найбільш складних видів людської діяльності, що вимагає багаторічного щоденної праці, нерідко фізично і психічно виснажливого. Навантаження безперервно ростуть через постійно збільшується конкуренції серед входять до життя молодих музикантів. І сьогодні переможцем нерідко виявляється той, хто виявився більш витривалим, більш працездатним, більш зібраним, більш міцним фізично і морально. Скільки існує людство і його діяльність, стільки ж існує одвічна проблема об'єктивної оцінки станів людини. На жаль його сили, обмежені, а збільшення навантаження (розумової або психомоторної) понад дозволеної йому природою викликає стан глибокого стомлення: музикант втрачає свіжість, відчуття радості від виконання. У такому стані марно сподіватися на високі результати. Зайве хвилювання не дозволяє користуватися ні можливостями діяльної боку розуму, ні енергопотенціалом а, часом призводить до краху всього задуманого і напрацьованого за довгий час і що найстрашніше - це може статися під час відповідального виступу. Відсутність свіжості, тобто оптимального - найкращого з усіх можливих психічного стану, негативно відіб'ється на Як мислення, почуттів та уяви а, у стані перевтоми їх функції виявляться, награння зникнення. І все ж хвилювання хвилюванню ворожнечу. Схвильованість або деяка В«піднесеністьВ» настрою перед виступом не тільки природна і бажана, як показує практика, вона часто рятує виконання від буденності.
Так як налаштуватися на потрібний ритм перед виступом і донести до слухача краще, на що здатний, які механізми включити для досягнення успіху на сцені і як виховати в собі любов до спілкування з публікою? Ці питання хвилюють, сьогодні, безліч музикантів, будь то ще навчається або ж давно виступаючий перед публікою концертний виконавець. Рішення, безсумнівно, криється в підготовчому етапі, який і буде головним об'єктом моєї роботи. Безсумнівно, кожному виконавцю буде цікаво: скільки триває підготовчий період, які прийоми саморегуляції психічних станів потрібно застосовувати і в який момент, які завдання на різних часових відрізках потрібно встигнути вирішити музикантові, як грамотно побудувати процес підготовки так, щоб він не перетворився на сумбурне іспитиваніе різних прийомів і методик роботи. Цінні поради з психологічної підготовки виконавця до концертного виступу містяться в книгах, статтях видатних музикантів і педагогів - Л.А.Баренбойма, Г.Г.Нейгауза, Г.М.Когана, С.І.Савшінского та ін Але, на жаль, ці рекомендації не систематизовані, не об'єднані в самостійну книгу і найголовніше - не дають ясного аналізу тимчасової періодизації в підготовці до публічного вист...