Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Музыка » Музична творчість Степового

Реферат Музична творчість Степового

Категория: Музыка

Зміст

Вступ

1. Аналіз музічної творчості Степового

2. Відомості про автора

Висновки

Список використаної літератури

додатка


Вступ

Музіка є одним Із наймогутнішіх засобів виховання, Який надає естетичного забарвлення духовному життю людини. "Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глібокої духовної споживи слухаті музику ї діставаті насолоду від неї, - писав В. Сухомлинський. - Без музики Важко переконаті людину, Яка вступає в світ, у тому, Що людина прекрасна, а Це переконань, посуші, соснові емоційної, естетичної, моральної культури ". Ці слова Видатний педагога-гуманіста конкретизуються Його мнение про музичне виховання Як першооснову у віхованні людини.

Ця ж думка є Сутта педагогічної Концепції візначного музиканта-педагога XX Століття Д. Кабалевського, Який підкреслював, Що Головним Завдання масового музичного виховання у загальноосвітній школі є не стількі навчання музіці, скількі Вплив через музику на духовний світ учнів, передусім на їх моральність. Учитель має розвіваті у дітях розуміння цього виду мистецтва, відкріваті; їм світ добра й краси, Допомогті пізнаті в музіці життєдайною джерело людських почуттів и переживань.

звичайна, допітлівій и талановитий вчитель, працюючих з дітьмі ініціатівно ї творч, навіть на Основі застаріліх підходів зможите досягті помітніх результатів своєї праці. Проти чі буде цею шлях найдоцільнішім и ефективного? Чі стануть при цьому уроки музики уроками Формування духовності особістості? Переконливим Відповідь на ці питання Дає Шкільна практика: Якщо Зміст и методи музично-виховної роботи НЕ визначаються Передбачення подалі розвітку ДІТЕЙ;, яснім розумінням того, якіх якости смороду мают набуваті у процесі музічної діяльності, така педагогічна робота віявляється неефектівною. Чи не можна вчитува ДІТЕЙ "Взагалі", не задумуючісь про кінцеву мету виховання, тієї Ідеальний стан, до Якого слід підвесті учня.

ЯКЩО уявіті кінцевій результат музичного навчання у загальноосвітній школі теоретично, оскількі цею процес нескінченній, то в світлі сучасности наукових поглядів у ДІТЕЙ має формуватіся музична культура Як невід'ємна частина духовної культури особістості. Під Музична культурою слід розуміті індівідуальній соціально-художній Досвід особістості у царіні музичного містецтва.

Навчально-виховний мета - ції тієї загальний орієнтір, Що візначає напр діяльності вчителя, а не ПЕРЕЛІК знань, умінь и навічок, якімі має оволодіті учень у дере, іншому и Подалі класах, або встановленного Рівень розвітку, Якого ВІН має досягті на Певної етапі навчання. Аджея Кожна дитина потребує індівідуальніх підходів виховання. Втім, Важко звільнітіся от стереотіпів застарілого мислення. Ще й досі деякі вчителі НЕ усвідомлюють тієї факт, Що метою процесу навчання Виступає самє Розвиток особістості учня, а не набуття знань, умінь и навічок, за якімі залішається роль (Дуже Важливим!) буті Засоба цього розвітку.

Безперечно, озброїті ДІТЕЙ Певної сумою знань, умінь и навічок однозначно лігши, Ніж віховаті (Хоча й з ЦІМ Завдання школа не Завжди Може впоратісь). Альо ніні, коли гуманізація стала провіднім крітерієм успішності навчально-виховного процесу, Розкриття загальнолюдського цінностей, в музіці, на Цій Основі, формування особістості стає Головною метою-музично-виховної роботи.


1. Аналіз музічної творчості Степового

1.1 фактурну частина ліро-епічніх романсів

Романс В«Утоптала стежечкуВ» написано на вірш Т. Шевченка. В Його Основі народно-жанрові танцювальне начало. Фортепіанна партія, зокрема вступ та інтерлюдія, імітує фольклорно-ансамблеве музикування (Додаток 1). Мелодія супроводжується легким Прозоров акомпанементом гітарного типу. Пробачимо, Як и в народних танцях, є тональний план твору: мі мінор - соль мажор - мі мінор (напрікінці є відхілення в субдомінантову тональність). Зі структурного боці романс Цікавий нерівномірнім чергування спонукати: Перший строфу написано у двочастінній формі А - У (по шість тактів у кожній), інтерлюдія має Чотири такти, так само Як и остання фраза. Отже, чергуються шестітактові побудова з чотірітактовнімі, Що вносити Певної своєрідність у твір з танцювальною основою (Додаток 1).

У В«КолісковійВ» Степовий НЕ виходе за рамки обраності Пісенного жанру. ВІН зберігає м'якість и плавність мелодічної Лінії,, фортепіанної фактури. У музіці змальовано поетичну картинку: мати співає маленькій дитині Колискова. Тут Важливим звернути УВАГА на Такі слова: В«Любо ти спатімеш, Поки НЕ знатімеш, Що то печаль; хутко прійматімеш хвацько та шкода В», в якіх підкреслено стурбованість Матері за Майбутнього частку дитини (Додаток 2).


Твір написано у трічастннній формі А - В - А. Крайні Частина - ції Типова колискова; середина вносити Деяк пожвавлення, ладової та рітмічній контраст. В«КолисковаВ» нагадує м'яку акварельні замальовку живописця.

До ліро-епічніх романсів Степового з елементами драматизму відносімо В«Із-за гаю сонце сходити В»,В« За думою дума роєм вілітає В»,В« Ой три шляхи шірокії В»,В« Степ В».

Солоспів В«СтепВ» (сл. М. Чернявський) відрізняється могутнім епічнім складом. Басовий тембр голосу якнайкраще відповідає характеру мелодійного розгортання (Додаток 3). Перша, величносте за характером, побудова зіставляється з епіко-драматичною серединою. Невеликий двотактній вступ готує у низько Регистр., з'явилися вокальної партії. Лінія басів фортепіано посілює В«густотуВ» звучання Мелодії соліста. Іншим планом звучить пульсація акордів, Що надає творові гармонічної повнотіла. У наступній побудові вокальна лінія набуває м'якого, лірічного відтінку. її підтрімує Верхній голос фортепіанної фактури (Додаток 3).

Середня частина романсу Allegro energico - епіко-драматична. Актівізація розміреної оповіді, переведення її в дію зумовлені задум твору. Мелодію вітрімано в характері епічної танцювальності, її підтрімує фортепіано повнозвучнімі акордами; особливо активною є Басова лінія, Що проводитися октавами у низько регістрі. Образ степу-богатир, ЩО, прокінувшісь від сну, В«грому грудей підставля В», сімволізує образ прігнобленого народу, Який піднявся на боротьбі. Композитор вірить у Його велетенську силу и міць (Додаток 4).

Невелика реприза відразу ж змінюється драматично кодою, в якій недвозначно віражах основних мнение твору - Заклик до боротьбі: В«Так нехай же над ланами грім Бажанов прогріміть!В» Постлюдія фортепіано, Якою завершується коду, поступово пріскорюється и переростає у вихор танцювальності (Додаток 5).


Романс В«СтепВ» за Своїм задум та образно змістом Продовжує деякі класічні вітчізняні Зразки. Епічній РОЗМА, тенденція до драматізації нагадує Музичні образи Бородіна (передусім Сімфонію № 2) i Лисенка (згадаймо пісню Тараса В«Гей, літа орел В»з опериВ« Тарас Бульба В»). Очевидно, продовження у творчості Степового епіко-драматічної Лінії Не було Випадкове явищем. Як и митці Другої половини XIX ст., Степовий и Його сучасником, ровесники революції 1905-1907 РОКІВ, спіралі на творчість революційніх демократів, Ідеї якіх жівілі и музичне мистецтво.

Тема знедоленого народу Досить часто звучить у творчості Лисенка, а згодом и в музіці композиторів молодшої генерації - Стеценка, Леонтовича, Людкевича и Степового. Романс В«Ой три шляхи шірокіВ» написано в лірико-драматичному плані. Його перша частина має ряд інтонаційніх особливая, Що походящей от дум: рецітація, спеціфічні ладові звороті (Мінлівій характер IV ступенів ладу, вживании VII натурального вгорі й VII підвіщеного внизу у мінорі, використання акордів з цімі ладової Особлива ТОЩО). При Дуже віразній Мелодії тут Досить скромна фортепіанна партія. На качанах вон Дещо нагадує гру на бандурі (Д...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок