Зміст
1. Цілі, принципи і стратегічні елементи SCM
2. Розміщення елементів інфраструктури в управлінні ланцюгами поставок
3. Опишіть основні драйвери і перешкоди в ланцюзі постачань
4. Відповіді на запитання
Список використаних джерел
1. Цілі, принципи і стратегічні елементи SCM
Термін SCM (Supply Chain Management) широко використовується на Заході вже понад 15 років, однак до теперішнього часу серед фахівців з логістики та загального менеджменту немає єдиної думки з приводу визначення цього поняття. Багато хто розглядає SCM з операційної точки зору, розуміючи під SCM матеріальні потоки. Інші вважають SCM концепцією управління, і нарешті, треті мають на увазі під SCM впровадження цієї концепції на підприємстві. Нижче наведені найбільш популярні визначення SCM:
SCM - це комплекс підходів, що допомагає ефективної інтеграції постачальників, виробників, дистриб'юторів і продавців. SCM, враховуючи сервісні вимоги клієнтів, дозволяє забезпечити наявність потрібного продукту в потрібний час у потрібному місці з мінімальними витратами.
SCM представляє собою процес організації планування, виконання та контролю потоків сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, а також забезпечення ефективного і швидкого сервісу за рахунок отримання оперативної інформації про переміщеннях товару. За допомогою SCM вирішуються завдання координації, планування та управління процесами постачання, виробництва, складування і доставки товарів і послуг.
Ланцюжок поставок (supply chain) представляє безліч ланок, пов'язаних між собою інформаційними, грошовими і товарними потоками. Ланцюжок поставок починається з придбання сировини у постачальників і закінчується продажем готових товарів і послуг клієнту. Одні ланки можуть цілком належати одній організації, інші - компаніям-контрагентам (клієнтам, постачальникам і дистриб'юторам). Таким чином, в ланцюжок поставок зазвичай входять кілька організацій.
Системи управління ланцюгами поставок (англ. Supply Chain Management, SCM) призначені для автоматизації та управління всіма етапами постачання підприємства і для контролю всього товароруху на підприємстві. Система SCM дозволяє значно краще задовольнити попит на продукцію компанії і значно знизити витрати на логістику і закупівлі. SCM охоплює весь цикл закупівлі сировини, виробництва і розповсюдження товару. Дослідники, як правило, виділяють шість основних областей, на яких зосереджено управління ланцюгами поставок:
В· виробництво - компанія вирішує, що саме і як виробляти;
В· поставки - при прийнятті принципового рішення про побудову або вході в ланцюг поставок компанія повинна визначити, що вона буде виробляти самостійно, а які компоненти (комплектуючі, товари або послуги) - купувати у сторонніх фірм;
В· місцерозташування - Рішення про місце розташування виробничих потужностей, центрів складування і джерел поставок;
В· запаси - основна мета управління запасами - страхування від непередбачених випадків, таких як сплеск попиту або затримка поставок;
В· транспортування - рішення, пов'язані з транспортуванням. Вони залежать від місця розташування учасників ланцюжка поставок, політики щодо запасів і необхідного рівня обслуговування клієнтів. Важливо визначити правильні способи та ефективні методи оперативного управління транспортуванням, так як ці операції становлять близько 30% загальних витрат на постачання, і саме з запізненнями в доставці пов'язано в середньому більше 70% помилок у розподілі товарів;
В· інформація - ефективне функціонування ланцюжка поставок неможливо без оперативного обміну даними між усіма її учасниками.
Ланцюжок поставки виконує дві основні функції:
1) Фізична функція ланцюжка поставки видна кожному: матеріали перетворюються в деталі, а ті - в готові вироби, і все це тим чи іншим чином переміщується в просторі.
2) Посередницька функція ланцюжка поставки менш очевидна, але не менш важлива - на ринок повинне приходити те, що потрібно споживачам.
Обидві функції, природно, виконуються з певними вадами. В ході виконання фізичної функції виникають витрати виробництва, транспортування і зберігання. Посередницька ж функція має на увазі витрати іншого роду. Коли пропозиція перевищує попит, необхідно знижувати ціни і продавати зі збитком, а коли попит перевищує пропозицію, з'являються упущені доходи і незадоволені клієнти.
Завдання SCM:
В· підвищення рівня обслуговування
В· оптимізація виробничого циклу
В· зменшення складських запасів
В· підвищення продуктивності підприємства
В· підвищення рентабельності
В· контроль виробничого процесу
SCM-рішення створюють оптимальні плани використання існуючих технологічних ліній, докладно розписують, що, коли і в якій послідовності треба виготовляти з урахуванням обмежень потужностей, сировини і матеріалів, розмірів партій і необхідності переналагодження обладнання на випуск нового продукту. Це допомагає домогтися високого задоволення попиту при мінімальних витратах.
У складі SCM-системи можна умовно виділити дві підсистеми:
1) SCP - (англ. Supply Chain Planning) - планування ланцюжків постачань. Основу SCP складають системи для розширеного планування та формування календарних графіків. У SCP також входять системи для спільної розробки прогнозів. Крім вирішення задач оперативного управління, SCP-системи дозволяють здійснювати стратегічне планування структури ланцюжка поставок: розробляти плани мережі поставок, моделювати різні ситуації, оцінювати рівень виконання операцій, порівнювати планові і поточні показники.
2) SCE - (англ. Supply Chain Execution) - виконання ланцюгів постачань в режимі реального часу.
Управління ланцюгами поставок являє собою стратегію бізнесу, що забезпечує ефективне управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками для забезпечення їх синхронізації в розподілених організаційних структурах.
Логістика в рамках управління ланцюгами поставок є прямим провідником потоків товарів і послуг. Кожна фірма, залучена в ланцюг, здійснює якісь логістичні операції. Ці операції можуть бути інтегровані всередині компанії і всього ланцюга, а можуть і не бути.
витрата драйвер поставка продукт
2. Розміщення елементів інфраструктури в управлінні ланцюгами поставок
Одна з типових проблем, з якими стикаються організації - вибір хорошого місця розміщення. Розміщення пов'язано з відшуканням кращих географічних точок місцерозташування елементів ЛЦ (заводів, складів, магазинів, ресторанів, офісів і т.п.). Рішення по розміщенню елементів ЛЦ надзвичайно важливі, оскільки вони впливають на показники діяльності організації протягом багатьох років, тобто мають довгостроковий характер. Якщо організація зробить помилку і відкриє спорудження в невдалому місці, вклавши в нього значні кошти, то виправити ситуацію, переїхавши на нове місце буде не так просто, це вимагає великих фінансових, трудових, тимчасових витрат, призведе до втрати часу, клієнтів, заморожування капіталів, зниження конкурентоспроможності.
Вибір місць розміщення являє собою ієрархічний процес прийняття рішень, представлений на рис. 1.
При виборі місць розміщення слід враховувати наступні фактори:
Місце розміщення замовників.
Місце розміщення постачальників і матеріалів.
Культура.
Ставлення органів влади та їх плани.
Прямі та непрямі витрати.
Ставлення громадськості.
Операції.
Розмір і конфігурація ділянки.
Транспортна доступність місцевості.
Конкуренти, їх число, міць, розташування.
Потенціал розширення або здійснення змін.
Ситуація на місцевому ринку робочої сили, ...
