ГОУ СПО В«Пермський крайовий коледж мистецтва і культуриВ»
Курсова робота
з дисципліни В«Управління персоналомВ»
спеціальності 080501 В«Менеджмент організації (СКД)В»
Студентки 5-го курсу
Спеціальності 080501 В«Менеджмент організації СКДВ»
Трухін Євгенії Володимирівни
Викладач:
Перм, 2011 р.
Зміст
Введення
I. Основна частина
1.1 Предметна область самоменеджменту
1.2 Самоменеджмент керівника
II. Практична частина
2. Практичне застосування самоменеджменту керівником
III. Висновок
IV. Список використаних джерел
Введення
Управління організацією в сучасних умовах являє собою складну роботу, яку неможливо виконати успішно, керуючись сухими завченими формулами. Сьогодні керівник повинен не тільки знати зміст управлінського процесу, але й розуміти природу відбуваються в організації явищ. Більш того, сучасний менеджмент - Це не тільки і не стільки прийняття рішень і розподіл ресурсів, але, і головним чином, - виявлення закономірностей діяльності організацій, груп та окремих індивідів і створення на їх основі дієвого механізму функціонування, максимально стійкого до постійно змінюється зовнішнім впливу.
Необхідність раціональної організації самодіяльності індивідів, груп та організації в Загалом, викликана ускладненням міжособистісних і організаційних відносин, посиленням динаміки зовнішнього середовища і підвищенням невизначеності зворотного зв'язку, зумовила виникнення самоменеджменту як нового самостійного напрямки в менеджменті.
Самоменеджмент - це відносно нове поняття в управлінській науці. Його виникнення багато в чому пов'язане з переосмисленням змісту діяльності особистості і більш глибоким розумінням процесів самодіяльності, протікають всередині організації. В процесі розвитку самоменеджменту як науки підходи до його визначення, сфері застосування і можливого інструментарію неодноразово змінювалися, так що навіть до теперішнього часу більшість із базових понять до кінця не є строго визначеним.
I. Основна частина
1.1 Предметна область самоменеджменту
Спочатку самоменеджмент розглядалося виключно як сукупність технологій управління часом. Таке його розуміння закріпилося в основному завдяки книзі Л. Зайверта В«Ваш час - у ваших рукахВ», в якій самоменеджмент визначається як В«послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час В». Ототожнення самоменеджменту та тайм - менеджменту мало місце аж до кінця ХХ століття, а в зарубіжних і популярних публікаціях воно зустрічається і до теперішнього часу.
Проведемо аналіз предметної області самоменеджменту на основі різних літературних джерел.
Визначення предметної області самоменеджменту
Автор
Визначення
Предметна область
Л. Зайверт
Послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час
Управління особистим часом
В. Карпічев
Процес самодіяльності та піднесення особистості, особиста тектология, управління самим собою
Управління самим собою
Л.Ф. Нікулін
Організаційно - Координує діяльність в умовах нестійкого, в основному тривимірного (Час, простір, феномен) простору в умовах самоорганізації людського фактора як кінцевого феномена, що реалізується у формі слабкоструктурованих систем і структур
Управління в горизонтальних структурах
В.М. Колпаков
Наукова дисципліна, що вивчає теорію і практику самостійного управління людиною процесом своєї життєдіяльності і діяльності і має переважно практичну спрямованість на життєвий успіх і на те, як стати самим собою
Управління самим собою
А. Бекман
Не виділено
Управління самим мобой
І.Л. Добротворський
Не виділено
Управління самим собою
Наведені визначення дозволяють говорити про те, що більша частина авторів дотримується такої предметної області самоменеджменту як управління собою.
У даній роботі я розгляну самоменеджмент керівника.
1.2 Самоменеджмент керівника
Самоменеджмент - це саморозвиток менеджера як особистості і організація його особистої діяльності, представляє собою цілеспрямоване і послідовне використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці в специфічних умовах переважання самоорганізації.
Основні цілі самоменеджменту:
В· максимальне використання часу і своїх можливостей;
В· свідоме управління плином життя;
В· подолання зовнішніх обставин як на роботі, так і в особистому житті.
Виділення та спеціальне розгляд багатьма фахівцями в області менеджменту питань діяльності саме менеджера обумовлено важливим значенням даної проблеми, а саме наступним:
В· організація роботи менеджера значною мірою визначає результативність, ефективність його діяльності;
В· робота менеджера робить істотний вплив на результативність діяльності підлеглих керівників, фахівців та інших працівників;
В· діяльність менеджера в значній мірі визначає результати функціонування очолюваної ним організації або підрозділу;
В· оплата праці менеджера, як правило, істотно перевищує оплату праці інших працівників, що вимагає ефективного використання даного праці;
В· застосування самоменеджменту сприяє раціональній організації діяльності менеджера.
II. Практична частина
самоменеджмент керівник управління
2. Практичне застосування самоменеджменту керівником
При щоденному вирішенні різного роду завдань менеджер виконує різні функції - зовнішні і внутрішню.
Зовнішні функції:
1. постановка цілей;
2. планування;
3. визначення пріоритетів по майбутнім справах;
4. складання розпорядку дня й організація трудового процесу компетенції а;
5. самоконтроль і коригування цілей.
Внутрішньої функцією самоменеджменту є робота з інформацією.
У Навколо неї певною мірою В«обертаютьсяВ» інші функції, так як обмін ин інформацією необхідний під всіх фазах процесу самоменеджменту.
Перша функція - постановка цілей. Кожен управлінський працівник повинен ставити перед собою цілі, що означає погляд в майбутнє, орієнтацію і концентрацію сил і активності на те, що повинно бути досягнуто. Таким чином, мета формулює кінцевий результат. Вона є "підбурювачем" дій, мотивом, визначальним активність. Якщо поставлена ​​мета, то виникає такий стан напруги, яка діє як рушійна сила і зникає лише тоді, коли мета досягнута.
Процес постановки цілей складається з декількох фаз:
1. Визначення бажаних цілей та диференціація їх за наступними тимчасовим критеріям:
В· довгострокових життєвих цілей (особистих і професійних);
В· середньострокових цілей (на найближчі 5 років);
В· короткострокових цілей (на найближчі 12 місяців).
При цьому, за суті, виділяються професійні орієнтири, що підсилюють трудову мотивацію і направляючі професійні устремління.
2. Визначення особистих ресурсів. Для цього доцільно провести своєрідний SWOT-аналіз стосовно до однієї особистості - менеджеру, для чого необхідно:
В· визначити свої гідності;
В· визначити свої недоліки.
В· Для цього скласти перелік наявних у минулому невдач і відзначити, в результаті яких причин вони відбулися. Подумати, як позбутися від цих недоліків;
В· вказати зовнішні сприятливі, сприяючі кар'єрі фактори;
В· вказати зовнішні несприятливі фактори та загрози;
При цьому слід усвідомити, з чим необхідно рахуватися в найближчі роки, нап...
