Зміст
1. Планування експлуатаційної програми готелю
2. Планування витрат готельного господарства
3. Аналіз основних фондів ресторанного господарства
Задача
Список використаної літератури
готель планування витрата турист
1. Планування експлуатаційної програми готелю
Експлуатаційна програма готелі - це наданий готелем обсяг послуг у натуральному і вартісному вираженні. Для номерного фонду експлуатаційна програма в натуральному вираженні - це кількість місце - днів проживання. В процесі складання експлуатаційної програми визначаються основні показники діяльності готелів, які дозволяють дати реальну оцінку можливостям номерного фонду:
1. Одноразова місткість, визначається шляхом множення кількості номерів кожної категорії на кількість місць у кожному номері.
2. Загальне річна кількість місце - днів у готелі визначається множенням показника одночасної місткості на число календарних днів у році. Отриманий показник характеризує максимальну пропускну спроможність готельних місць.
3. Оскільки на практиці максимальне завантаження неможлива, у зв'язку з виникненням простоїв на капітальний ремонт і реконструкцію, то розраховується фактична пропускна здатність з урахуванням простоїв. Так число місце - днів простоїв номерів, внаслідок проведення капремонту, визначається множенням місткості номерів, які потребують капремонту на середню тривалість проведення таких робот. Так як немає нормативів ремонтних робіт, то число простоїв визначається діленням годин потрібних на проведення таких робіт на середню тривалість зміни та множенням на чисельність працівників. У результаті фактична пропускна здатність готелю визначається як різниця між максимальною пропускною здатністю і кількістю місце - днів капремонту.
4. Коефіцієнт використання пропускної здатності визначається шляхом ділення фактичної пропускної спроможності на максимальну пропускну спроможність.
5. Середнє час проживання визначається шляхом ділення числа оплачених місце - днів на кількість гостей.
6. Коефіцієнт використання номерного фонду визначається шляхом ділення числа оплачених місця - Днів на фактичну пропускну спроможність.
7. Середня вартість готельного місця визначається шляхом ділення виручки на число оплачених місце - днів.
На показник експлуатаційної програми готелю впливають наступні фактори:
В· розрядність;
В· кількість місць і номерів;
В· структура номерного фонду;
В· структура туристів;
В· тривалість проживання;
В· терміни проведення ремонту.
Ряд оперативних показників діяльності готелю доцільно розраховувати не виходячи з числа місце - днів, а на основі кількості номерів:
1. Коефіцієнт заповнюваності номерного фонду визначається шляхом ділення загального числа зайнятих номерів на загальну кількість номерів. У разі розрахунку коефіцієнту за місяць чисельник дробу множиться на кількість днів зайнятих, а знаменник на кількість всіх номерів готелю.
2. Коефіцієнт зайнятості готельних місць визначається шляхом ділення числа зайнятих місць на число вільних місць.
3. Середнє кількість туристів припадають на один проданий номер визначається шляхом ділення загального числа туристів на кількість проданих номерів.
Мп • t + Mк • t
МПЛ = Т,
де
В· Мп і Мк число місць на початок і кінець планованого періоду відповідно;
В· Т - Кількість місяців в планованому періоді;
В· t - період наявності відповідних місць.
Пропускна здатність в планованому періоді визначається шляхом множення середнього кількості місць в планованому періоді на тривалість планованого періоду.
Таким чином, експлуатаційна програма готелю на планований період буде дорівнює множенню максимальної пропускної спроможності готелю планованого періоду на планований коефіцієнт її використання.
На якому б рівні ні здійснювалося планування туризму, воно підкоряється однаковому поетапного процесу, в якому існує п'ять основних фаз:
В· попередній ситуаційний аналіз;
В· детальне дослідження і докладний ситуаційний аналіз;
В· проміжні висновки з ситуаційного аналізу;
В· постановка цілей, розробка стратегії, постановка завдань.
Туристське планування повинне бути всеосяжним і враховувати всі складові частини туризму, а також загальні плани територіального розвитку. Його основою повинні стати інтереси суспільства, тобто необхідно забезпечити максимальну участь місцевого населення в прийнятті рішень з питань планування та розвитку туризму. Базисна концепція планування пов'язана з організацією деяких рішень у майбутньому для досягнення певних цілей. Як пра-вило, процес планування включає в себе наступні етапи:
1. Підготовчий етап.
2. Постановка цілей і завдань.
3. Діагностика.
4. Аналіз і синтез.
5. Формування політики та плану.
6. Рекомендації.
7. Здійснення плану.
8. Моніторинг.
Підготовчий етап. На цій стадії необхідно прийняття відповідними органами управління рішення про розвиток туризму на основі планованого і контрольованого підходу. Визначаються рамкові умови з усіх аспектів планування.
Постановка цілей і завдань. Етап цілепокладання або постановки цілей є одним з найважливіших для ефективного планування. [4; с. 34]
Виходячи з умови, що ринкові відносини засновані на домінанті горизонтальних зв'язків у вигляді мережевих структур (асоціації, холдинги, концерни і т. д.) при збереженні ряду вертикальних (адміністративних) структур (комітети, фонди майна, податкова поліція і ін), кардинальним чином змінюється підхід до розробці переліку цілей. Методичної передумовою до формування системи стратегічних цілей розвитку туризму є необхідність здійснення стратегічного бачення майбутнього стану галузі, головних стратегічних орієнтирів, приватних цілей і завдань, що конкретизують цілі розвитку туризму.
Під - Перше, формування стратегічних цілей розвитку туризму має відбуватися в контексті загальних цілей суспільного розвитку, головною серед яких є забезпечення якості життя населення не нижче прийнятих загальнодержавних мінімальних соціальних стандартів.
Під - Друге, вихідною базою розробки цілей розвитку туризму повинно бути бачення майбутнього стану галузі представниками різних секторів туристської галузі, громадськості, органів управління та ін
В - Третє, в практичній частині туристська діяльність може бути орієнтована як на окремі стратегічні цілі, так і на їх сукупність, яка повинна бути структурована, визначені стратегічні завдання, більш конкретні, виконання яких приводить до бажаного результату. При цьому основне завдання полягає в задоволенні потреб людей, що потребують різних туристських продуктах, при раціональному використанні всіх наявних туристських ресурсів і забезпеченні сталого розвитку туризму.
В - Четверте, основними методами участі зацікавлених сторін у розробці суспільних цілей і способів їх здійснення для розвитку туризму є наступні: проведення громадських семінарів, обстежень місцевих жителів, відкритих слухань, проведення громадських форумів, метод номінальної групи.
Основним вимогою, що пред'являються до блоку цілей і завдань, є забезпечення реальності. Цілі повинні бути конкретними і досяжними, збалансованими по економічним, соціальним та екологічним аспектам. [4; с. 35]
Діагностика. Це етап збору даних, де інформація збирається як з первинних, так і з вторинних джерел. В якості необхідної інформаційної бази передпланових досліджень використовується весь комплекс статистичних показників, характеризують господарську діяльність на досліджуваній території, а також фактологічний матеріал щодо всіх факторів, які впливають на стан і тенденції розвит...
