Зміст
1. Функції менеджменту
2. Економічні методи менеджменту. Госпрозрахунок. Стимулювання
3. Економічні методи менеджменту. Ціноутворення
4. Економічні методи менеджменту. Фінансування та кредитування
5. Адміністративні, соціально-психологічні та виховні методи менеджменту
Бібліографічний список
1. Функції менеджменту
В сучасному менеджменті виділяється п'ять основних функцій (рис. 1):
- прогнозування і планування;
- організація;
- активізація і стимулювання;
- координація і регулювання;
- облік, аналіз і контроль.
Рис. 1. Функції менеджменту
Прогнозування і планування - основа менеджменту та його перший етап. На цьому етапі виробляються цілі діяльності та визначаються шляхи їх досягнення.
Прогнозування передує плануванню. Воно являє собою дослідження майбутнього організації, націлене на вирішення його стратегічних, довгострокових завдань. За результатами прогнозу розставляються віхи плану, визначаються можливі ресурси, оцінюються очікувані умови і Середа діяльності, ринкова кон'юнктура і т. п. Джерелами прогнозу можуть виступати як власні дослідження персоналу організації, так і розробки, виконані спеціалізованими установами по замовленням. (Зміст прогнозування докладно розглядається в розділі 8).
План роботи організації повинен містити відповіді на наступні питання:
- що робити? (Зміст заходу);
- коли робити? (Дата, період);
-->> - хто робить? (Персоніфікований виконавець);
- де робити? (Місце проведення).
Доповнений описом В«як робити?В» і даними про ресурсне забезпечення план перетворюється в програму.
План повинен передбачати можливість контролю його результатів. Для цього підсумки плану необхідно мати в кількісній формі, легко піддається перевірці.
Сучасній формою планової роботи є так зване програмно-цільове планування (Або програмно-цільовий підхід). У цьому випадку план вибудовується у формі ієрархії цілей: виходячи з головної мети визначаються послідовно цілі більш низького рівня аж до цілей, що стоять перед кожним низовим працівником (Згадане в розділі 5 В«дерево цілейВ»). Для кожної цілі визначаються ресурси, строки досягнення і відповідальні виконавці.
В невеликий організації (чисельністю до 100 чоловік) доцільно дотримуватися наступної системи планів:
- перспективні плани на 2-3 роки;
- цільові програми - з найбільш актуальних проблем;
- річні плани;
- місячні (календарні) плани;
- індивідуальні плани працівників.
Організація як функція менеджменту - це робота керівника щодо формування і забезпечення діяльності структур підприємства відповідно до її цілями і планами. Організація повинна передбачати:
- розробку знеособленої організаційної схеми підприємства, що забезпечує можливість вирішення його завдань;
- встановлення організаційних відносин між працівниками виходячи з аналізу процесів розподілу і кооперації праці;
- формування системи управління;
- складання штатного розкладу;
- визначення функціональних обов'язків працівників (розробку посадових інструкцій);
- відпрацювання організаційної схеми в динаміці.
Активізація і стимулювання передбачають вивчення мотивів для ефективної праці і спрямоване використання менеджером стимулів до праці кожного працівника і колективу в цілому.
Мотивація пов'язана з необхідністю задоволення людських потреб, теорія яких була створена А. Маслоу (див. розділ 2). Потреби людини не рівноцінні, а мають складну нерівнозначних структуру (рис. 2).
Рис. 2. Піраміда потреб по А. Маслоу
Всі потреби поділяються на дві групи - базисні і похідні. Базисні потреби носять постійний характер і мають свою ієрархію; похідні - змінюються і не мають ієрархії.
Базисні потреби мають п'ять рівнів (по висхідній):
I рівень - фізіологічні і сексуальні потреби (у воді, їжі, продовження роду);
II рівень - потреби існування (В безпеці, захищеності, впевненості у завтрашньому дні, стабільності);
III рівень - соціальні потреби (в спільній праці, приналежності до колективу, увазі до себе, турботі про оточуючих);
IV рівень - престижні потреби (у повазі, статус, службовому зростанні);
V рівень - духовні потреби (у творчості, самовираженні).
Перших два рівні базисних потреб називаються первинними і є вродженими. Наступні три рівня називаються вторинними і мають набутий характер.
Цінність потреб на кожному рівні різна. Потреби вищого рівня стають насущно актуальними лише після задоволення потреб попереднього рівня.
Похідні потреби - це потреби в благополуччі, справедливості, порядку, однакових законах і правилах моралі для всіх людей. Похідні потреби мають однакову цінність і саме тому в ієрархії не потребують.
Вивчення потреб персоналу дає в руки менеджера науковий інструмент для розуміння мотивації працівників з метою їх обгрунтованого стимулювання та активізації. Механізм активізації та стимулювання працівників докладно викладено нижче, при розгляді економічних, соціально-психологічних та виховних методів менеджменту.
Координація і регулювання припускають діяльність керівника по підтримці роботи підприємства на запланованому рівні.
Координація - Це узгодження діяльності організації та її підрозділів з наміченим планом. На відміну від прямого, адміністративного втручання в діяльність підлеглих координація припускає непрямі, переважно економічні методи управління. При цьому створюються умови, при яких керований об'єкт сам, за власною ініціативи буде працювати в певному, оптимальному для організації, напрямку.
Регулювання - Це корекція діяльності організації, зміна її стану шляхом прийняття необхідних поправок до керуючих впливів керівників усіх рівнів. Регулювання доповнює координацію і застосовується тоді, коли однією координації виявляється недостатньо.
Для здійснення координації та регулювання менеджер повинен мати у своєму розпорядженні достовірної та своєчасною інформацією про необхідному і фактичний стан об'єкта управління, а також про причини, що викликають збої в його роботі. Такими причинами можуть бути помилки в прогнозах, необгрунтовано, непродумано складені плани, постійний або тимчасовий дефіцит інформації, неякісні рішення, погана виконавська дисципліна, поганий облік, аналіз діяльності та контроль.
Облік, аналіз і контроль - безумовно, найважливіші функції менеджменту. Однак не слід надавати їм надзвичайного, самодостатнього значення (типу В«соціалізм - це облікВ»). При всій їх важливості облік, аналіз і контроль мають сенс лише тоді, коли здатні реально підняти ефективність діяльності організації. Витрачати кошти на вдосконалення обліку та його розширення має сенс, тільки якщо впевнений, що від цього покращаться конкретні результати роботи. Це відноситься і до контролю, і до аналізу.
Функція контролю має для менеджера особливе значення. У фундаментальній праці В«Основи менеджменту В»(автори М.X. Мескон та ін) контроль визначається як В«процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей В». Розглянемо цю функцію трохи докладніше.
Контроль необхідний менеджеру, по-перше, для зняття невизначеності інформації про поточний стан справ в організації, по-друге, для попередження можливості виникнення пов'язаних з цією невизначеністю кризових ситуацій і, по-третє, для постійного підтримання умов успішної діяльності підприємства.
Розрізняють попередній, поточний і заключний контроль.
Попередній контроль має свою стратегію, правила і процедури. Його об'єктами зазвичай є всілякі ресурси (матеріальні, фінанс...
