Зміст
Введення
Глава 1. Форми і методи стимулювання трудової поведінки персоналу
1.1 Поняття і сутність процесу стимулювання
1.2 Трудова мотивація як процес стимулювання
1.3 Форми стимулювання трудової діяльності
1.3.1 Матеріальний аспект стимулювання
1.3.2 Нематеріальні стимули
1.4 Методи стимулювання трудової поведінки персоналу
Глава 2. Аналіз мотиваційної політики підприємства ВАТ В«Жива ВодаВ»
2.1 Організаційно-економічний характер підприємства
2.2 Матеріальний аспект трудової мотивації
2.3 Нематеріальний аспект трудової мотивації
Глава 3. Рекомендації по вдосконалення трудової мотивації підприємства ВАТ В«Жива ВодаВ»
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
Введення
В умовах формування нових механізмів господарювання, орієнтованих на ринкову економіку, перед промисловими підприємствами встає необхідність працювати по-новому, рахуючись із законами та вимогами ринку, опановуючи новим типом економічної поведінки, пристосовуючи всі сторони виробничої діяльності до мінливої вЂ‹вЂ‹ситуації. У зв'язку з цим зростає внесок кожного працівника в кінцеві результати діяльності підприємства. Одне з головних завдань для підприємств різних форм власності - пошук ефективних способів управління працею, що забезпечують активізацію людського фактора.
Мотиваційні аспекти управління працею набули широкого застосування в країнах з розвинутою ринковою економікою. У нашій країні поняття мотивації праці в економічному сенсі з'явилося порівняно недавно у зв'язку з демократизацією виробництва
Принципи побудови системи стимулювання і її основна спрямованість повинні підтримувати саме ту поведінку, саме те ставлення до справи, ті норми поведінки і робочі результати, в яких знаходить найбільш повне вираження зміст і основна спрямованість культивований і підтримуваної керівництвом організаційної культури. Непослідовність і розбіжність слова і справи тут неприпустимі, оскільки навіть одноразове порушення встановлених принципів стимулювання відразу викличе різке падіння довіри до політики, проводиться керівництвом.
Дана робота охоплює широкий спектр проблем, пов'язаних із застосуванням форм і методів стимулювання трудової поведінки персоналу з метою підвищення ефективності його діяльності.
Метою роботи є розгляд форм та методів стимулювання трудової поведінки персоналу на прикладі мотиваційної політики підприємства на прикладі ВАТ В«Жива ВодаВ».
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
-теоретично розглянути сутність і значення стимулювання праці;
- представити класифікацію видів і способів мотивації;
- проаналізувати мотиваційну політику ВАТ В«Жива ВодаВ».
Об'єктом дослідження в цій роботі виступає одна зі складових менеджменту - управління персоналом, а предметом - така форма мотивації як стимулювання.
Основою проведення цього дослідження стали роботи таких авторів як А.Я. Кибанов, В.М. Травін, В.А. Дятлов, Т.Ю. Базаров, Б.Л. Єрьомін, Н.Комарова та інших.
Глава 1. Форми і методи стимулювання трудового поведінки персоналу
стимулювання працю мотивація персонал
1.1 Поняття і сутність процесу стимулювання
Результати, досягнуті людьми в процесі роботи, залежать не тільки від знань, навичок і здібностей цих людей. Ефективна діяльність можлива лише при наявності в працівників відповідної мотивації, тобто бажання працювати. Позитивна мотивація активує здібності людини, звільняє його потенціал, негативна мотивація гальмує прояв здібностей, перешкоджає досягненню цілей діяльності [12, c.41].
Ефективність управління в дуже великій мірі залежить від того, наскільки успішно здійснюється процес мотивування.
Стимули виконують роль важелів впливу або носіїв "Роздратування", що викликають дію певних мотивів. В якості стимулів можуть виступати окремі предмети, дії інших людей, обіцянки, носії зобов'язань і можливостей, запропоновано людині в компенсацію за його дії або що він бажав би отримати в результаті певних дій. Людина реагує на багато стимули не обов'язково свідомо. На окремі стимули його реакція навіть може не піддаватися свідомому контролю.
Реакція на конкретні стимули не однакова у різних людей. Тому самі по собі стимули не мають абсолютного значення або сенсу, якщо люди не реагують на них. Наприклад, в умовах розвалу грошової системи, коли практично нічого неможливо купити за гроші, заробітна плата і грошові знаки в цілому втрачають свою роль стимулів і можуть бути дуже обмежено використані в управлінні людьми [3, c.521].
Процес використання різних стимулів для мотивування людей називається процесом стимулювання. Стимулювання має різні форми. В практиці керування однією з найбільш найпоширеніших його форм є матеріальне стимулювання. Роль даного процесу стимулювання виключно велика.
Однак дуже важливо враховувати ситуацію, при якій матеріальне стимулювання здійснюється, і намагатися обрати перебільшення його можливостей, тому що людина має дуже складну і не однозначну систему потреб, інтересів, пріоритетів і цілей.
Стимулювання принципово відрізняється від мотивування. Суть цієї відмінності полягає в тому, що стимулювання - це один із засобів, за допомогою якого може здійснюється мотивування. При цьому, чим вище рівень розвитку відносин в організації, тим рідше як засобів управління людьми застосовується стимулювання. Це пов'язано з тим, що виховання і навчання, як один з методів мотивування людей, призводять до того, що члени організації самі виявляють зацікавлена ​​участь в справах організації, oсуществляя необхідні дії, не чекаючи, або ж взагалі не отримуючи відповідного стимулюючого впливу.
1.2 Трудова мотивація
Трудова мотивація - це процес стимулювання окремого виконавця або групи людей до діяльності, спрямований на досягнення цілей організації, до продуктивної виконання прийнятих рішень або намічених робіт [11, c. 25]
Це визначення показує тісний взаємозв'язок управлінського і індивідуально-психологічного змісту мотивації, засновану на тому обставині, що управління соціальною системою і людиною, на відміну від управління технічними системами, містить у собі, як необхідний елемент узгодження ланцюгів об'єкта і суб'єкта управління. Результатом його буде трудове поведінка об'єктом управління і, в кінцевому підсумку, певний результат трудової діяльності.
Таким чином, сутність стимулювання найманих працівників полягає в наступному:
- це стимулювання високих трудових показників найманого працівника;
- це формування певної лінії трудового поведінки працівника, спрямованої на процвітання організації;
- це спонукання працівника до найбільш повного використання свого фізичного і розумового потенціалу в процесі здійснення покладених на нього обов'язків.
1.3 Форми стимулювання трудової діяльності
1.3.1 Матеріальний аспект
Задача менеджера, у випадку застосування матеріального стимулювання, полягає в розробці преміальної схеми виплат за продуктивність, системи відрядної оплати або трудових угод. Ця задача аж ніяк не проста, тому що ситуація в кожній фірмі унікальна і, отже, преміальна система повинна бути унікальної для кожного випадку. Вона також залежить від спеціалізації персоналу. Так цілком неефективно уводити відрядну преміальну систему виробничим робітником на фірмах із динамічним виробничим процесом, орієнтованим, головним чином, на роботу під замовлення [15, c.17].
Не всі способи економічного заохочення можуть зробити мотиваційний вплив на співробітників, однак, існує декіл...
