Зміст
Введення
1. Загальна характеристика ділового (службового) наради
1.1 Поняття службового наради і принципи його організації
1.2 Види службових нарад
2. Особливості підготовки службового наради
3. Процес проведення службового наради
3.1 Особливості процесу проведення службового наради
3.2 Стилі поведінки керівника на нараді
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Однією з найважливіших сторін корпоративної культури є коректне ділове спілкування. Ділове спілкування - це мистецтво, що дозволяє увійти в контакт з партнерами по бізнесу, подолати особисті упередження, неприйняття того чи іншого контрагента, досягти бажаного комерційного результату. Під діловим спілкуванням розуміється будь-яке спілкування, що сприяє вирішенню комерційних завдань. До принципів ділового спілкування відносяться: визнання рівності та неповторності кожного з партнерів, апріорне визнання існування того чи іншого "зерна істини" в кожній точці зору; взаємне збагачення учасників спілкування.
Службові наради - один з ефективних способів залучення співробітників до процесу прийняття рішень, один з інструментів управління причетністю співробітників до справ свого підрозділу чи організації в цілому.
У світовій практиці управління персоналом відкритість інформаційної системи організації і причетність співробітників до вирішення її проблем стають одними з найбільш важливих факторів мотивації трудової діяльності. Проведення службових нарад може розглядатися як один із способів управління мотивацією. Тому зневага нарадами є характерною помилкою керівника. У сучасних умовах безсумнівно важливе значення має правильне проведення службових нарад. Все вищесказане визначає актуальність даної теми контрольної роботи.
-->> Об'єктом дослідження в роботі є ділове (службове) нараду. Предмет дослідження: особливості підготовки і проведення службової наради.
Мета роботи полягає в тому, щоб розглянути правила підготовки і проведення службових нарад. Відповідно до зазначеної мети при виконанні контрольної роботи поставлені наступні завдання:
1. дати загальну характеристику ділових нарад, поняття, види і принципи їх організації;
2. розглянути особливості підготовки до службового наради;
3. проаналізувати основні аспекти процесу проведення ділового наради, стилі поведінки керівника на нараді.
У контрольній роботі були використані наступні методи:
вивчення і аналіз навчальної, наукової літератури;
метод аналізу, спостереження.
Структура контрольної роботи наступна: у першому розділі представлена ​​загальна характеристика аспектів службового наради; у другому розділі відзначаються особливості підготовки до службового наради; третя глава розглядає процес проведення службового наради.
У сучасній літературі проблема підготовки та проведення службових нарад розробляється дуже активно. В залежності від жанру в більшій чи меншій ступеня простежуються прагнення і пріоритети авторів. В одних джерелах - високий рівень абстракцій і теоретичні моделі, що, як правило, тягне за собою обмеження для практики. В інших - опис життєвого досвіду, конкретних інструкцій, правил і тактичних прийомів. Ці роботи претендують на широке практичне застосування, розвиток можливості досягати успіху в бізнесі. У цих роботах такими авторами як Курбатов В.І., Мокшанцев Р.І., Морозов А.В., Руденский Є.В., Семенов А.К., Шейнов В.П. та ін досліджений великий теоретичний і практичний матеріал з питань підготовки та ефективного проведення ділових (службових) нарад.
1. Загальна характеристика ділового (службового) наради
1.1 Поняття службового наради і принципи його організації
Крім ділових бесід і комерційних переговорів в підприємницькій практиці широко поширені ділові (службові) наради, які являють собою спосіб відкритого колективного обговорення тих чи інших питань. Рішення, що приймаються на цих заходах, звичайно ефективніше тих, що приймаються вузьким колом управлінців. Суть ділової наради полягає в тому, щоб забезпечити вільну дискусію і виробити загальне рішення на основі обліку самих різних думок.
Таким чином, ділове (службове) нарада - це обговорення питань організації виробництва, управління фірмою, маркетингової діяльності, проведене першою особою або замінюють його фахівцем.
До обов'язковим вимогам, що дозволяє зробити ділові наради дієвим інструментом створення команди однодумців, відносяться [1]:
регулярність проведення;
поєднання обговорення стратегічних і оперативних питань;
врегулювання на нарадах питань корпоративних відносин (До таких питань можна віднести зміна пріоритетів внутрішньофірмових відносин, уточнення функцій і повноважень виконавців, вироблення нових ідей, оцінка результатів попередніх програм);
керівникові слід пам'ятати, що нарада робить величезний вплив на його імідж і стиль ділових відносин.
У питанні організації службових нарад слід остерігатися крайності - їх надмірної кількості і тривалості. Як відомо, будь-яку хорошу ідею можна дискредитувати формальним ставленням до її реалізації.
Дієвість наради повинна сприйматися в якості етичної норми роботи в колективі, істотним актом уваги і поважного ставлення до співробітників з боку організаторів наради, які, в свою чергу, повинні: - Чітко визначити цільову спрямованість і предмет наради; - вибрати його оптимальний регламент (причому в даному випадку поняття "регламент" можна трактувати досить широко, включаючи тематику, час, склад учасників наради та відповідальних за його проведення); - не зводити нараду до вирішення приватних питань, які можна вирішити "у робочому порядку". При цьому слід пам'ятати, що службова нарада - Це, як правило, робота колективного розуму. Тому на нього слід виносити питання, що потребують спільних інтелектуальних зусиль всіх учасників розгляду тієї чи іншої проблеми.
Керівникам і фахівцям, які готують нараду, необхідно керуватися загальними принципами організації ділових нарад [2]:
в організаційній діяльності немає дрібниць;
технічна сторона організації (робочі місця учасників, матеріали, технічне забезпечення) повинні бути бездоганними;
повинен бути підготовлений ведучий (передбачена заміна, помічники ведучого і інший допоміжний персонал).
Особливість підготовки внутрішнього наради - спілкування колег за загальними для всього колективу проблемам - це частина корпоративної культури, тому, перед початком підготовки навіть короткої оперативки (якщо це не регулярна планерка) варто відповісти на запитання: чи потрібно проводити дане нараду; хто входить в коло осіб, без яких даний захід буде неможливим; які питання внести до порядку дня; чи потрібен доповідь керівника, і з якими підрозділами або окремими фахівцями потрібно проконсультуватися при його підготовці.
При встановленні мети наради слід уникати розпливчастих, неконкретних формулювань. Це викликає зниження інтересу до пропонованої проблеми і підсвідомо веде до відчуття необов'язковості її предметного вирішення. Формулювання мети повинна відображати риси передбачуваного результату обговорення питань.
Ведучий наради зазвичай вибирає один з двох основних стилів його ведення: дипломатичний або авторитарний.
Дипломатичний стиль припускає врахування думок усіх учасників наради, а також те, як різні ідеї узгоджуються між собою. При цьому неминучі компроміси.
При авторитарному стилі керівництва деякі учасники прагнуть "протягнути" свої проекти, діють напористо. При такому веденні наради керівник упевнено тримає кермо влади, подає безліч пропозицій, повідомляє нову інформацію, формує свою думку категорично, не допускаючи заперечень.
Авторитарне ведення нарада допустимо, як...
