Зміст
Глава 1. Комунікації в інноваційному менеджменті
1.1 Сутність і завдання комунікацій у інноваційному менеджменті
1.2 Класифікація комунікацій в інноваційному процесі
Глава 2. Управління комунікаціями на різних стадіях інноваційного процесу
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Компанія, що знаходиться в конкурентному середовищі, може зберігатися, тільки розвиваючись. В той же час розвиток суперечить ідеї стабільності, оскільки будь-яке оновлення припускає відмову від старого, злам деякої традиції або хоча б її частини.
До організаційних ризиків і ризикам інноваційної невдачі додається ще невизначеність, пов'язана з зовнішнім середовищем. Чи приведе інноваційний пошук до отримання бажаного продукту? Чи вдасться цей продукт впровадити у виробництво за прийнятну ціну, чи вдасться його вивести на ринок і продати покупцеві? Відомо, наприклад, що лише 5% початих НДДКР знаходять своє успішне завершення у вигляді визнання нової продукції на ринку.
Високі ризик і невизначеність пред'являють до інноваційного менеджера особливі вимоги. В інноваційному процесі і так занадто багато полів невідомості і чинників нестабільності та ризику. Тому базові забезпечують механізми повинні, умовно кажучи, цокати як годиннички, щоб не створювати проблем хоча б на цьому поле.
Одним з таких базових забезпечують механізмів в інноваційному процесі, безумовно, є комунікації фірми. Розумно підрозділяти комунікації на внутрішньо і зовнішні комунікації.
Від успіху комунікацій залежить не тільки базова, забезпечує частина проекту, загальна для будь-якого бізнесу, але й творчий пошук на передньому краї, в сферах невідомого. Власне, саме цей пошук і становить суть інноватики, її відмінність від інших видів підприємництва. Тому, комунікації в інноваційному процесі можна розділити на забезпечуючі (типові для будь-яких бізнес-структур) та інноваційні комунікації, суттю яких є пошук інноваційних рішень, їх презентація (продаж) і впровадження.
Мета даної контрольної роботи полягає в розгляді застосування комунікацій в інноваційному менеджменті.
Завдання:
Гј Вивчити суть і завдання комунікацій в інноваційному менеджменті;
Гј Розглянути класифікацію комунікацій для інноваційного процесу;
Гј Вивчити управління комунікаціями на всіх стадіях інноваційного процесу.
Метою і завданнями роботи визначені її об'єкт і предмет.
Глава 1. Комунікації в інноваційному менеджменті
1.1 Сутність і завдання комунікацій в інноваційному менеджменті
Комунікації в менеджменті - обмін інформацією при підготовці і забезпечення реалізації управлінських рішень.
Для успішної реалізації управлінських рішень менеджер організації повинен зібрати, обробити і передати інформацію 1 або декільком особам. Зміст інформації залежить від того, яка структура її використовує і який характер прийнятих рішень.
Саме обмін інформацією між учасниками інноваційного процесу і є сутністю функції комунікації [1].
Ланка комунікаційного процесу - комунікаційна осередок, який складається з комунікатора (Передавача), комуніканта (приймача) і комунікаційного каналу. Комунікатором може бути будь ланка організації, яка приймає управлінське рішення. У нього виникає ідея про предмет комунікації, яка пов'язана з здійсненням інноваційного проекту. Комунікатор є ініціатором інформаційного контакту, він визначає склад комунікантів, форму каналу комунікації.
комунікантів - елементи зовнішнього середовища (споживачі, постачальники, міжнародні та інформаційні фонди, інші організації), внутрішні ланки ІП.
Внутрішніх комунікантів визначають горизонтальні і вертикальні зв'язки на ІП. Їх реалізація відбувається через спілкування керівника і виконавців (вертикальні), і між виконавцями, підрозділами і т.п. (Горизонтальні).
Більше значення для комунікацій має вибір комунікаційного каналу. В якості нього можуть виступати різні носії інформації. Вибір конкретного залежить характеру інформації, її постійності, інтенсивності, від того, комунікація разова або постійно діюча.
В інноваційному менеджменті форма комунікаційного каналу повинна враховувати можливості переконання, аргументації (емоційні аспекти).
Також засобами передачі інформації можуть бути конференції, науково-технічні наради, семінари, В«Мозкова атакаВ» і т.п [2].
1.2 Класифікація комунікацій в інноваційному процесі
Можна виділити 4 основних типу комунікацій в інноваційному менеджменті:
1) внутрішні забезпечують комунікації проекту;
2) зовнішні забезпечують комунікації проекту;
3) внутрішні інноваційні комунікації проекту;
4) зовнішні інноваційні комунікації проекту.
[3]
Внутрішні забезпечують комунікації фірми або будь-якої організації пов'язані:
- з рухом команд і зворотного зв'язку в організації;
- з розподілом і управлінням потоками вхідної інформації (як правило, цим займається секретар);
- з документообігом всередині фірми, його обліком і контролем;
-з обмін інформацією усередині компанії (між підрозділами);
- зі збором, зберіганням і використанням інформації, необхідної для виробництва інновацій;
- з комунікації між людьми всередині компанії.
Внутрішні забезпечують комунікації повинні бути непомітні.
Ніхто не повинен помічати коди і повідомлення, передані між співробітниками і підрозділами всередині організації, якщо проект нормально функціонує. Образно - червона кнопка на пульті чергового спалахує тільки в разі НП. Якщо ж все гаразд, цього бути не повинно.
Глобальний забезпечують комунікації пов'язані:
- із зовнішнім документообігом;
- з взаєминами з партнерами - контрактами і контактами;
- за участю інноваційної діяльності компанії в науковій діяльності країни, світу і т.п.;
- з репутацією і позиціонуванням групи (фірми) в професійному середовищі, в громадських зв'язках, в ЗМІ.
Зовнішні комунікації повинні забезпечувати хорошу репутацію фірми, доступ до новітньої інформації і до міжнародного ринку інновацій. Зовні вони, так само, як і внутрішні, не повинні бути помітні.
Завдання - забезпечити взаємодія компанії із зовнішнім світом + В«підготуватиВ» зовнішній світ для правильно сприйняття розробок компанії.
Внутрішні інноваційні комунікації пов'язані:
- з постановкою інноваційних завдань компанії, формуванням інноваційного портфеля, збором необхідної інформації;
- з організацією колективу, розподілом відповідальності та завдань, мотивування їх;
- з пошуком, обліком, узагальненням науково-технічної інформації, необхідної для реалізації інноваційних проектів;
- з розробкою творчих рішень.
Глобальний інноваційні комунікації пов'язані:
- з пошуком і використанням зовнішніх джерел знань, інформації, досвіду інших фірм;
- з впровадженням знайдених В«ззовніВ» інноваційних ідей у ​​власну практику;
- із захистом власних винаходів за допомогою авторських прав, патентів;
- з просуванням і продажем власних інновацій;
- з впровадженням та підтримкою інновацій.
Для підтримують комунікацій важливими є норми. Вся внутрішня документація, всі операції, завдання повинні бути зрозумілі, стандартні. Це дозволяє їм бути ефективними.
У зовнішніх комунікаціях також дуже важливо творчість, тому необхідно просувати свій бренд на ринок.
Для внутрішніх інноваційних комунікацій пріоритет віддається творчому розвитку, а норми і стандарти покликані забезпечити їм підтримку. Саме заради творчості, заради створення чогось нового інновації і створюються.
У зовнішніх інноваційних комунікаціях творчість також головує над нор...
