Курсова робота
ПО ТЕМІ:
В«Кооперація і поділ праці на підприємстві В»
р. Краснодар
2009
ЗМІСТ
ВСТУП
1 РОЗДІЛЕННЯ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
1.1 Поділ праці працівників підприємства
1.2 Кооперація праці працівників на підприємстві
1.3 Форми поділу праці працівників
2 ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗПОДІЛУ І КООПЕРАЦІЇ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1 Особливості організації праці промислових підприємств на базі яких досліджується поділ і кооперація праці працівників
2.2 Аналіз форм і способів розділення і кооперації праці працівників підприємства
3 УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ І СПОСОБІВ КООПЕРАЦІЇ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ прмишленності
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Перехід економіки Російської Федерації до ринкових відносин справив значний вплив на діяльність промислових підприємств країни. Орієнтовані раніше на планово-адміністративні методи господарювання, підприємства в результаті поширення в країні нових економічних відносин змушені були самостійно здійснювати пошук тих заходів, які дозволили б забезпечити фінансову стабільність, як основу їх функціонування взагалі. Промислові підприємства Російської Федерації в умовах формування ринкових відносин змушені були адаптуватися до процесу глобалізації виробничих процесів. Міжнародні транснаціональні компанії, успішно впроваджують останні досягнення науково-технічного прогресу і вдало використали дешевий ринок праці, склали конкурентне середовище, з подоланням якої багато вітчизняні підприємства не впоралися і припинили своє існування.
Організація праці завжди була одним з найважливіших чинників ефективності діяльності, однак, в умовах надлишку пропозиції на ринку праці підприємці натомість використання організаційних можливостей компенсували це залученням додаткового числа працівників з низьким рівнем оплати.
Зниження роботи з удосконалення організації праці мало місце не лише на практиці, тобто на підприємствах країни, але і в теорії. У науковому середовищі з початку 90-х років минулого сторіччя спостерігається помітне скорочення кількості робіт, присвячених вирішенню проблем організації праці. Складалося враження, що в області теорії організації праці вже все розроблено, а організація праці виступає елементом суспільних відносин, які не зазнають суттєвих змін при зміні виду економічних відносин в країні.
Підприємства колишньої електротехнічної промисловості, що мали в порівнянні з багатьма підприємствам інших галузей промисловості більш високий технічний рівень за рахунок виконання замовлень Міністерства оборони, зуміли дещо швидше пристосуватися до нових ринкових відносин. В даний час, коли фінансове становище підприємств надає можливість не тільки виживати, а виступає в якості основи для розвитку, виникає необхідність пошуку шляхів для підвищення ефективності діяльності.
Серед напрямків покращення діяльності підприємств вигідно відрізняються можливості, які досягаються за рахунок знаходження нових форм і способів розділення і кооперації праці. Чинниками, що зумовлюють такий стан, є: науково-технічний прогрес, що виявляється у всебічному застосуванні технічних засобів, заснованих на цифровій технології; ринкові відносини і, особливо, стан ринку праці, які згубно складністю демографічної ситуації в країні; процеси, викликані глобалізацією економіки, а також позиція МОП, сконцентрована на проблемах досягнення рівня гідної праці.
Мета даної роботи полягає в дослідженні проблеми кооперації та поділі праці персоналу.
Для здійснення даної мети були поставлені наступні завдання:
- вивчити розподіл і кооперацію праці в сучасних умовах;
- проаналізувати форми і способи розділення і кооперації праці;
- дати рекомендації щодо вдосконалення форм і способів кооперації праці працівників.
Об'єктом дослідження є підприємства електротехнічної промисловості, а предметом - поділ і кооперація праці на даних підприємства.
1 РОЗДІЛЕННЯ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
1.1 Поділ праці працівників підприємства
Розглядаючи поділ праці всередині підприємства, слід виділити наступні основні його види: 1) функціональний розподіл праці між різними категоріями працівників підприємства; 2) поділ праці між групами робітників за ознакою технологічної однорідності виконуваних ними робіт - професійне поділ праці; 3) поділ праці між групами робітників в залежності від складності виконуваних ними праць - кваліфікаційний поділ праці. [9, С. 66]
Слід зазначити, що поділ праці, означаючи одночасне співіснування різних видів трудової діяльності, відіграє важливу роль у розвитку організації виробництва і праці: по-перше, воно є необхідною передумовою процесу виробництва і умовою підвищення продуктивності праці; по-друге, дозволяє організувати послідовну та одночасну обробку предмета праці у всіх фазах виробництва; по-третє, сприяє спеціалізації виробничих процесів і вдосконалення трудових навичок беруть участь у них працівників.
Але поділ праці як процес спеціалізації працівників не можна розглядати лише як звуження сфери діяльності людини шляхом виконання все більш обмежених функцій і виробничих операцій. Поділ праці є багатостороннім, складним процесом, який, змінюючи свої форми, відображає дію об'єктивного закону зміни праці
У той Водночас необхідно враховувати існування кордонів доцільності в процесі поділу праці, ігнорування яких може негативно позначитися на організації та результатах виробництва. У зв'язку з цим особливо важливе значення мають наступні вимоги:
1) поділ праці не повинно призводити до зниження ефективності використання робочого часу і устаткування; 2) воно не повинно супроводжуватися обезличке і безвідповідальністю в організації виробництва; 3) поділ праці не повинно бути надмірно дробовим, щоб не ускладнювати проектування й організацію виробничих процесів і нормування праці, а також не знижувати кваліфікацію робітників, не позбавляти працю змістовності, не робити його монотонним і стомлюючим.
Монотонність праці є досить серйозним негативним чинником, що виявляється в процесі поглиблення поділу праці у виробництві. Засобами проти монотонності можуть служити періодична зміна робочих місць, усунення одноманітності трудових рухів, введення змінних ритмів праці, регламентованих перерв для активного відпочинку і т.п.
Важливо відзначити, що при розподілі праці на підприємствах повинен враховуватися не тільки зростання продуктивності праці, але і умови для всебічного розвитку працівників, усунення негативного впливу виробничої обстановки на організм людини та підвищення привабливості праці. Ступінь поділу праці багато в чому залежить від конкретних умов роботи підприємства: належності до галузі виробництва, типу і масштабів виробництва, рівня механізації, автоматизації, обсягу випуску і специфіки виробів та ін
Названі вище види поділу праці мають відмітні особливості. Так, функціональне поділ праці проявляється у двох напрямках: між категоріями працівників, входять до складу персоналу підприємства, і між основними і допоміжними працівниками. Перше означає виділення в складі персоналу підприємств таких категорій працівників, як робітники, керівники, спеціалісти і службовці. Характерною тенденцією в розвитку цього виду розподілу праці є зростання частки фахівців у складі виробничого персоналу.
Іншим напрямком функціонального поділу праці є поділ працівників на основних і допоміжних. Перші з них безпосередньо беруть участь у зміні форми і стану оброблюваних предметів праці, наприклад, робітники ливарних, механічних і складальних цехів машинобудівних підприємств, зайняті виконанням технологічних операцій з виготовлення основної продукції. Другі безпосередн...
