ВСТУП
Функція - це спеціалізований вид діяльності, що вимагає певних знань, умінь, навичок (досвіду). Це система заходів впливу керівника на підлеглих.
Керівником вважається особа, що спрямовує і координує діяльність виконавців, які в обов'язковому порядку повинні йому підкорятися і у встановлених рамках виконувати всі його вимоги. Сам керівник може брати на себе функції виконавця лише для того, щоб розібратися в специфіці роботи.
Суть обов'язків керівника полягає в організації роботи підлеглих. Це особливий вид творчої діяльності, причому в міру зростання складності об'єкта управління і займаної посади, вимоги до творчості збільшуються.
Колишні керівники, як на Заході, так і в нашій країні, були в основному господарниками - В«ШтовхачамиВ», постачальниками, В«пожежникамиВ», координаторами технологічних процесів і т.п. , Що не мали при цьому права на ризик. Сучасні їх колеги є носіями нового типу господарського мислення, орієнтованого на нововведення.
Інтеграція керівника з організацією звичайно вище, ніж у рядових співробітників, бо він належить не тільки своїм рівнем ієрархії, але й вищого ступеня і відповідає за результати роботи в цілому. У той же час, концепція відповідальності керівника В«за все В»не вірна в принципі. Він повинен відповідати лише за свої дії, бо в противному випадку стає бюрократом.
Виконуючи свої обов'язки, керівник виступає у певній соціальній ролі, характер якої з розвитком суспільства змінюється.
У той період, коли працівники в більшості своїй представляли сіру безлику масу, володіли низьким рівнем освіти та універсальними навичками, весь час перебували під страхом звільнення, бо за воротами підприємства перебувала натовп спраглих зайняти їх місце, і в той же час перебували в постійній готовності збунтуватися через нестерпні умови життя і праці, від керівника вимагалося бути нещадним диктатором, керуючим персоналом за допомогою голого примусу.
З ростом освіти і культурного рівня працівників, усвідомлення ними себе як особистостей, роль диктатора перестала відповідати реальним потребам практики управління. У цих умовах у керівника з'явилася нова роль батька сімейства, не тільки отдающего розпорядження, що карає або винагороджує, але й створює сприятливий морально-психологічний клімат, який дозволить міжособистісні конфлікти підтримуючого своїх підлеглих на роботі, а деколи і в повсякденному життя.
Сучасна науково-технічна революція кардинально змінила умови і характер виробництва. Технологічні і соціальні процеси стали надзвичайно складними, а знання і кваліфікація виконавців, їх незалежність настільки зросли, що керівник уже не в змозі був одноосібно управляти всім. Тому його роль знову змінюється - він стає організатором самостійної роботи виконавців, об'єднаних в команди. Диктаторські замашки і патерналізм в даній ситуації практично виключені, бо першому серед рівних ними користуватися неприпустимо, і їх місце займає ділове співробітництво і консультування.
Функції керівника
Функції керівника - це ті складові і напрямні, які забезпечують цілісне життя підлеглого саме як працівника, саме як керованого співробітника
Керівник є провідним і організуючим ланкою в соціальних системах управління. Говорячи про функції керівника, ми характеризуємо основні виконувані ним обов'язки, зокрема: вироблення і прийняття управлінських рішень; організацію; регулювання і коригування; облік і контроль; збір та перетворення інформації.
Сучасні дослідження беруть за основу класифікації функцій вже не окремі цикли управління виробництвом, а всю структуру діяльності керівника в колективі. При цьому функції керівника розглядаються не тільки в рамках його адміністративної ролі, але також враховуються його соціальні, соціально-психологічні та виховні обов'язки. До перелічених функцій можна додати організаторську діяльність, яка полягає в інтеграції особистостей у колектив і комунікації, що складається у встановленні горизонтальних зв'язків усередині колективу і зовнішніх вертикальних зв'язків з вищестоящими організаційними структурами. Ще виділяють педагогічну функцію керівника (виховання і навчання), а також експериментально-консультативну, представницьку й психотерапевтичну. Причому функції управління колективами здійснюються не окремо один від одного і послідовно, а паралельно і одночасно.
Основні функції керівника
1. Адміністративно-організаційні
Керівник, відповідно до офіційно наданими йому правами і обов'язками, повинен об'єднувати індивідуальні дії членів колективу в єдину спільну силу:
В§ розподіляти обов'язки між співробітниками;
В§ контролювати процес виконання завдань;
В§ оцінювати результат і нести відповідальність за діяльність окремих співробітників і всієї групи перед вищими інстанціями.
2. Стратегічні, пов'язані з постановкою цілей, вибором методів їх досягнення
Реалізація цих функцій дозволяє виявити творчий потенціал керівника, винахідливість, витримку, здатність висувати нові ідеї. В структуру стратегічних функцій включається здатність до прогнозування, передбаченню кінцевого результату, до оперативної переробки великих обсягів інформації, що надходить від підлеглих і вищих інстанцій, результатів діяльності колективу. Керівник повинен також накопичувати у своїй пам'яті великий обсяг професійної інформації.
До функцій даного виду додається також планування як найважливіше прояв прогнозування. Планування має визначати конкретні завдання, час і засоби їхнього рішення і відповідати на такі питання:
В§ На якому етапі виконання роботи ми знаходимося в даний час (Оцінка реальних можливостей групи з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів)?
В§ Куди хочемо рухатися, які тактичні завдання вирішувати?
В§ Якими засобами збираємося це зробити?
3. Експертно-консультативні
У процесі групової діяльності керівник звичайно є тим компетентною особою, до якого всі звертаються як до джерела достовірної інформації і найбільш кваліфікованому спеціалісту. Висока професійна кваліфікація - одна з основних складових авторитету керівника. Керівник, призначений згори, але не компетентний з погляду розв'язуваних колективом завдань, швидко втрачає авторитет, йому підкоряються тільки через острах дисциплінарних стягнень, а справжнього консультанта шукають в особі неформального лідера.
4. Комунікативні
Керівник є основним джерелом важливої вЂ‹вЂ‹інформації, що має значення для успішного функціонування робочої групи. Ця інформація передається в процесі спілкування з групою та окремими її членами. Комунікативність, вміння спілкуватися з людьми, доступність спілкування - важливі якості керівника. Керівник може бути відкритий для спілкування з групою і тоді виступає як лідер. Але він може будувати систему комунікативних зв'язків лише у відповідності з принципом чіткої субординації, тобто комунікативний тільки з іншими керівниками рівного з ним рангу й віддалений від групи. Тоді він прирікає себе на емоційне самотність і не може розраховувати ні на яке інше вплив, крім офіційного, посадового.
5. Виховні
Приймаючи важливі рішення і направляючи колектив на досягнення поставлених цілей, керівник в той же час забезпечує виховний ефект у формуванні особистості своїх підлеглих. Функція виховання включає в себе дисциплінарні методи заохочення і покарання, якщо співробітники порушують регламент роботи або моральні принципи життя колективу. Керівник колективу, якщо він хоче бути його вихователем, повинен прагнути стати В«Лідером думокВ», що володіє найбільшим обсягом інформації. Він повинен сприйматися співробітникам...
