Курсова робота
В«БАНКРУТСТВО ТА ШЛЯХИ виведення підприємства з кризиВ»
Введення
Об'єктивним процесом ринкової економіки, заснованої на конкуренції, є постійне перетікання капіталів у найбільш дохідні сфери, перерозподіл власності від неефективних господарюючих суб'єктів до ефективних. Здійснюється дане перерозподіл за допомогою процедури банкрутства. Тому в будь цивілізованій країні з розвиненою економічною системою одним з основних елементів механізму регулювання ринкових відносин є процедура банкрутства.
Банкрутство - це порівняно нове для російської економіки явище, яке стало нагальною необхідністю в умовах ринкових відносин.
На даний момент нашою ринковій економіці властиві такі явища як спад промисловості, економічна криза, відсутність інвестицій, посилювання грошово-кредитних відносин, що безсумнівно призводить до неспроможності господарюючих суб'єктів. І перед суспільством постає питання: що ж робити з цими збанкрутілими підприємствами.
Існуюча до 1998 р. в Росії нормативно-правова база, що регламентує процес банкрутства, виявилася непрацездатною в сучасних економічних умовах і привела до того, що великі підприємства отримали можливість, не побоюючись банкрутства, продовжувати посилювати кризу неплатежів. Але, не дивлячись на це, з кожним роком число справ про неспроможність, розглянутих арбітражними судами, зростає, що, безсумнівно, свідчить про те, що інститут банкрутства в Росії займає одне з провідних місць у розвитку нормальних економічних відносин серед учасників господарського обороту.
В даний час основним нормативним документом, який регламентує процедуру банкрутства, є Федеральний закон В«Про неспроможність (банкрутство)В» від 30 жовтня 2002 року № 130-Ф3. Актуальність і практична значимість теми справжньої курсової роботи обумовлена ​​низкою причин.
перше, в даний час, в російській економіці ключовою проблемою є криза неплатежів, і добру половину російських підприємств слід було вже давно оголосити банкрутами, а отримані кошти перерозподілити на користь ефективних виробництв, що безсумнівно б сприяло оздоровленню російського ринку.
друге, в умовах масової неплатоспроможності російських господарюючих суб'єктів особливого значення набувають заходи щодо запобігання кризових ситуацій, а також заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності підприємства і стабілізацію його фінансового стану. Дана діяльність об'єднується поняттям антикризовий менеджмент і на сьогоднішній день дуже актуальна і перспективна.
Основною метою курсової роботи є висвітлення проблеми банкрутства в цілому з урахуванням сучасних російських умов. Основними завданнями курсової роботи є:
1. Розглянути поняття банкрутства як невід'ємного атрибута ринкової економіки;
2. Визначити основні критерії неспроможності і процедури банкрутства, встановлені російським законодавством;
3. Проаналізувати показники платоспроможності і фінансової стійкості неспроможного підприємства;
4. Охарактеризувати причини банкрутства підприємств, способи запобігання банкрутства та шляхи виходу з кризи.
В роботі розглянуті причини банкрутства підприємства та проаналізовано основні шляхи виходу з кризових ситуацій. У теоретичній частині викладена узагальнена методика аналізу фінансового стану підприємства, що є основним інструментом антикризового менеджера.
У практичній частині на основі вищевказаної методики проведено оцінку потенційного банкрутства підприємства ТОВ ТК В«СимбірськВ». Аналіз фінансових коефіцієнтів дозволив сформулювати напрямки щодо подолання кризи.
При написанні роботи було використано безліч різної літератури, включаючи праці відомих економістів, законодавство про банкрутство, а також методичні матеріали з аналізу та статті практикуючих юристів та економістів, розглядають проблеми банкрутства.
1 . Поняття банкрутства
В умовах ринкової економіки принцип відповідальності підприємств за результати фінансово-господарської діяльності реалізується в разі утворення збитків, нездатності підприємства задовольняти вимоги кредиторів по оплаті товарів (Робіт, послуг) і забезпечувати фінансування виробничого процесу, тобто при настанні банкрутства підприємства.
Економічна неспроможність (банкрутство) - це неплатоспроможність підприємства, що має або набуває стійкий характер, визнана господарським судом або правомірно оголошена боржником відповідно до законодавства. Суть банкрутства полягає у відсутності грошей у підприємства для оплати своїх зобов'язань, це стан фінансової незабезпеченості, тобто абсолютне розлад виробничо-господарської діяльності, що є причиною розорення та ліквідації підприємства.
Банкрутство зумовлено самою сутністю ринкових відносин, які завжди пов'язані з ризиком втрат, невизначеністю досягнення поставлених цілей або можливістю постановки помилкових цілей.
Ризикові ситуації можуть виникнути на всіх стадіях господарського процесу: від закупівлі та доставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів до виробництва і продажу готової продукції. Їх причинами можуть бути: неплатоспроможність споживачів, невиконання договірних зобов'язань постачальниками ресурсів, тривалі затримки з оплатою рахунків за поставлену продукцію, неякісне за різними причин виробництво продукції, некомпетентність управлінського персоналу і багато іншого.
Ці втрати ведуть до зменшення прибутковості капіталу та виникненню фінансових коштів, що посилюється, якщо кредитори не відновлюють фінансування. Тоді підприємство має виплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. В умовах же відсутності готівкових коштів з'являється проблема ліквідності активів. Це стан називають технічною неплатоспроможністю. Вже на цій стадії можливе звернення кредиторів до суду про визнання підприємства банкрутом. Сенс банкрутства полягає в тому, що з господарського обороту виключаються неплатоспроможні підприємства. Оскільки економічна неспроможність одного підприємства позначається на фінансовому становищі інших суб'єктів господарювання, які є його контрагентами, то банкрутство дозволяє суб'єктам господарювання покращити свої справи і досягти фінансової стабільності [13].
Без процедури банкрутства економіка не може бути еластичною. Саме економічна відповідальність, формою реалізації якої виступає банкрутство, змушує господарюючих суб'єктів працювати ефективно. В іншому випадку фінансові, трудові та матеріальні ресурси через ринкову інфраструктуру переходять від неефективно до успішно працюючим підприємствам. У цьому проявляється жорсткість ринкових механізмів регулювання економічних процесів. Таким чином, банкрутство підприємств і певний рівень безробіття є свого роду платою за результативність виробничо-господарської діяльності. Підприємство, не здатне до конкуренції, не знайшло своє місце на ринку товарів і послуг, не має власних сил провести санацію і реструктуризацію, має врешті- решт припинити своє існування, щоб дати можливість на його місці виникнути іншому, більш конкурентоспроможного підприємству.
Процедури банкрутства, як правило, проводяться за участю держави. Його завдання полягає в тому, щоб зробити цю процедуру якомога безболісніше для суспільства, проте при цьому природний процес банкрутства неефективних, а часом і збиткових підприємств не повинен штучно стримуватися через механізм дотацій. У цьому випадку упускається можливість санації і реструктуризації підприємств та оздоровлення економіки в цілому.
У світовій практиці процедура банкрутства полягає в тому, що кредитори (фізичні та юридичні особи, яким повинно дане підприємство) домагаються санації чи ліквідації банкрута. Власники підприємства втрачають право власності на майно підприємства-банкрута, а скликаються збори кредиторів вирішує долю підприємства. При цьому можуть бути вико...
