МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ рф
ГОУ ВПО В«Башкирський державний університетВ»
Економічний факультет
Кафедра В«Регіональна економікаВ»
Курсова робота
на тему: В«Професійні компетенції сучасного управлінця-менеджераВ»
по предмету: В«Основи менеджментуВ»
Уфа 2010
Зміст
Введення
1. Теоретичні засади та підходи визначення термінів В«компетенціяВ», В«компетентністьВ» і В«професійна компетентність В»
1.1 Історична довідка визначення понять В«професійна компетентністьВ»
2. Види і класифікація професійних компетенцій
3. Управлінська культура як провідний компонент професійної компетентності сучасного менеджера-управлінця
4. Модель компетенцій
4.1 Ключові принципи побудови моделі компетенцій
4.1.1 Ключовий принцип моделі компетенцій № 1 - Залучення людей
4.1.2
Ключовий принцип моделі компетенцій № 2 - Надання інформації
4.1.3 Ключовий принцип моделі компетенцій № 3 - Створення релевантних компетенцій
5. Ключові компетенції сучасного топ-менеджера
5.1 Ефективне цілепокладання
5.2 Комунікативна компетентність і робота з ключовими співробітниками
5.3 Персональний і корпоративний тайм-менеджмент
5.4 Уміння відпочивати і здатність творити
Висновок
Список використаної літератури
Введення
<p> Тема моєї курсової роботи є дуже актуальною так, як в ситуації бурхливо розвивається ринкової економіки, що чергується то злетами, то падіннями і незмінно супроводжується високим ступенем невизначеності найбільш гостро постає питання компетентності менеджера-управлінця організації, здатного, немов штурман вести корабель-компанію в непередбаченому океані бізнесу. Щоб в принципі міркувати про питання компетентності/некомпетентності менеджерів, непогано було б для початку розібратися, які саме ключові навички (тобто компетенції) входять в В«портфель професійного управлінця В».
Безумовно, у кожного керівника є свій індивідуальний стиль управління, свій спосіб досягати поставлених цілей, але, для того, щоб подивитися на дану проблему комплексно, давайте позначимо деяку ідеальну модель успішного керівника, тобто керівника, здатного привести до успіху підприємство, яким він керує.
Метою роботи є вивчення підходів до визначення основних понять, виявлення ключових професійних компетенцій сучасного менеджера-управлінця, розглянути модель компетенції та його ключових принципів.
Об'єкт роботи - сучасний менеджер-управлінець.
Предметом роботи будуть бути професійні компетенції сучасного менеджера-управлінця.
Структура. Робота складається з вступу, 5 основних розділів, висновку і списку літератури.
У даній роботі були використані різні підручники і навчальні посібники по темі, статті, ресурси INTERNET.
1. Теоретичні основи і підходи визначення термінів В«компетенціяВ», В«компетентністьВ» і В«професійна компетентність В»
Сьогодні в науковій літературі існує надзвичайно різноманітна трактування понять В«компетенціяВ», В«КомпетентністьВ» і В«компетентнісний підхідВ».
Деякі дослідники вважають, що В«засновником компетентнісного підходу був Аристотель, який вивчав можливості стану людини, позначуваного грецьким "atere" - В«сила, яка розвивалася і удосконалювалася до такої міри, що стала характерною рисою особистості В»[1].
Н.І. Алмазова визначає компетенції як знання та вміння в певній сфері людської діяльності, а компетентність - це якісне використання компетенцій. Інше визначення компетентності дав М.М. Нечаєв: В«Досконале знання свого справи, істоти виконуваної роботи, складних зв'язків, явищ і процесів, можливих способів і засобів досягнення намічених цілей В»[2]. Найбільш дотепно на цю тему висловився відомий психолог Б.Д. Ельконін: В«Компетентнісний підхід - це як привид: всі про нього говорять, але мало хто його бачив В»[3].
Представники науково-академічного співтовариства вважають, що компетенція - це предметна область, в якій індивід добре обізнаний і виявляє готовність до виконанню діяльності, а компетентність - інтегрована характеристика якостей особистості, виступаюча як результат підготовки випускника для виконання діяльності в певних областях. Іншими словами, компетенція - це знання, а компетентність - уміння (дії). На відміну від терміна В«КваліфікаціяВ» компетенції включають крім суто професійних знань і умінь, що характеризують кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативні здібності, уміння вчитися, оцінювати, логічно мислити, відбирати і використовувати інформацію1.
З точки зору бізнес-практиків, професійні компетенції - це здатність суб'єкта професійної діяльності виконувати роботу відповідно до посадовими вимогами. Останні являють собою задачі і стандарти їх виконання, прийняті в організації чи галузі. Дана точка зору вельми співзвучна позиції представників британської школи психології праці, в основному дотримуються функціонального підходу, згідно з яким під професійними компетенціями розуміється здатність діяти в відповідно до стандартів виконання роботи. Даний підхід сфокусований не на особистісних характеристиках, а на стандартах діяльності та заснований на описі завдань та очікуваних результатів. У свою чергу, представники американської школи психології праці, як правило, є прихильниками особистісного підходу - вони ставлять в основу характеристики особистості, що дозволяють їй домагатися результатів у роботі. З їхньої точки зору, ключові компетенції можуть бути описані стандартами KSAO, які включають:
В· знання (Knowledge);
В· уміння (Skills);
В· здатності (Abilities);
В· інші характеристики (other).
Фахівці відзначають, що застосування такої простої формули для опису ключових компетенцій пов'язане з труднощами у визначенні та діагностиці двох її елементів: знання та вміння (KS) набагато легше визначити, ніж здатності і інші характеристики (АТ) (зокрема, через абстрактності останніх). Крім того, в різний час і у різних авторів літера В«АВ» означала різні поняття (Наприклад, attitude - ставлення), а буква В«ОВ» в абревіатурі відсутня зовсім (використовується для позначення фізичного стану, поведінки і т. п.) 1.
Однак слід зосередитися саме на skills і abilities, оскільки:
В· вони відіграють величезну роль у забезпеченні конкурентоспроможності компанії, яку очолює даний керівник;
В· або в вузах цьому взагалі не вчать (на відміну від knowledge), або це вводиться в одиничних вузах - в так званих підприємницьких університетах. Як результат, ринок освітніх послуг затоплений освітніми та тренінговими структурами, компенсуючими прогалини вузівської освіти.
речі, корпоративні університети, крім проведення спеціальних, прив'язаних до професійної специфіці, навчальних програм, також тренують так звані soft skills (в буквальному перекладі - В«м'які навичкиВ», або, інакше, life skills - В«життєві навички В»). Прикладами є communications skills - комунікативні навички, negotiation skills - навички проведення переговорів і т.д.
1.1 Історична довідка визначення понять В«професійна компетентністьВ»
З позицій психології професіоналізму, що знаходиться на перетині психології праці та акмеології можна виділити деякі етапи В«еволюціїВ» критеріїв (ознак) розуміння, пояснення та оцінки професійної придатності, компетенції человека1.
Основні тенденції локалізації в часі і в просторі різних оцінок людини як суб'єкта праці:
1. В початку XX століття це були В«здібностіВ» (В«навичкиВ», уміння В») - інваріантні якості, актуалізовані, властиві виключно суб'єкту;
2. З середини сторіччя це вже комплекс взаємопов'язаних, але різних за своєю природі...
