Зміст
Введення
Глава 1. Психогігієна стресу
1.1 Роль психогігієни у сфері управління
1.2 Причини стресу на робочому місці
1.3 Ефекти стресу на робочому місці
1.4 Попередження стресу
Глава 2. Принципи та методи психогігієни стресу
2.1 Релаксація
2.2 Концентрація
2.3 Ауторегуляция дихання
2.4 Методи профілактики стресу
2.4.1 протівострессовое "переробка" дня
2.4.2 Перша допомога при гострому стресі
2.4.3 аутоаналіз особистого стресу
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Важливим завданням на сучасному підприємстві в умовах ринкової економіки є надання працівникам загальнодоступною соціально-психологічної допомоги в рамках програми з профілактики стресів і зменшенню соціальної напруженості на роботі. Як відомо, стрес є важливою соціальною проблемою, опосередковано впливає на стабільність поведінки в організації і життя суспільства в цілому. Актуальність цієї проблеми в останні роки для населення Росії особливо зростає, що пов'язано з тими процесами суспільно-економічних змін, які відбувалися в суспільстві за останнє десятиліття. У період соціальних реформ велика частина суспільства відчуває соціальний стрес, який призводить не тільки до матеріальних труднощів і нестабільності соціального статусу людини, але і до переживання їм затяжного психоемоційного стресу. Тим самим значна частина населення виявляється схильною соціально-стресових розладам. При цьому люди втрачають соціальну пристосовність, набувають невпевненість у завтрашньому дні, відчувають сумніви в життєвому сенсі внаслідок девальвації звичних цінностей. Всі ці фактори позначаються на працездатності людини, ефективності виконання посадових інструкцій. Організація систематично діючої антистресової профілактики, психогігієни стресу на підприємствах покликана підвищувати стресостійкість працівників до різних факторів. Причому на сьогодні існують різні методи психогігієни стресу, а також розроблені організаційні форми профілактики - індивідуальна захист від стресу за допомогою сучасних методів психологічної саморегуляції і корпоративна захист. В останньому випадку проведення групових тренінгів спрямовано на підвищення стресостійкості персоналу, зниження фрустраційної толерантності, нормалізацію міжособистісних стосунків у колективі, формування і зміцнення згуртованої робочої команди. Виробляються навички стрес-менеджменту при цьому розглядаються як виробнича IT-технологія, невід'ємний елемент корпоративної та управлінської культури, складова частина культури праці, особливо в сферах діяльності, пов'язаних із спілкуванням з людьми (сейл-менеджери. менеджери по роботі з персоналом і т.д.).
Мета даної курсової роботи - проаналізувати роботу по психогигиене стресу на конкретному підприємстві.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. вивчити ролі психогігієни стресу у сфері управління організації;
2. розглянути методи і прийоми психогігієни;
3. проаналізувати роботу по психогигиене стресу на конкретному підприємстві ТОВ "Капітель-Т";
Глава 1. Психогігієна стресу 1.1 Роль психогігієни у сфері управління
Під стресом в спеціальній літературі описують негативний стан людини, коли організм не може в повній мірі пристосуватися до несприятливих умов зовнішнього середовища. Відповідно, не повністю відновлюються сили після робочого дня, накопичується втома, змінюється на гірше емоційне і фізіологічне стан.
Аналогічним чином стрес проявляється і на рівні колективу. Для опису стресу, пов'язаного з професійною діяльністю використовуються різні поняття: "робочий стрес", "професійний стрес", "Організаційний стрес".
"Робочий стрес" (в англомовній літературі "job stress, stress at work") виникає через причин, пов'язаних з роботою, - умовами праці, місцем роботи.
"Професійний стрес" (в англомовній літературі "Occupational stress") виникає через причин, пов'язаних з професією, родом чи видом діяльності.
"Організаційний стрес" (в англомовній літературі "Organizational stress") виникає внаслідок негативного впливу на суб'єкт особливостей організації, в якій він працює.
Ці поняття є близькими, але не синонімічні. В залежності від того, які саме чинники виходять на передній план, доцільно використовувати те чи інше з цих трьох понять. Негативний вплив на працівника можуть надавати погані умови праці, слабка технічна оснащеність, неритмічна робоче навантаження, незручний графік праці (наприклад, порушує природні циркадні ритми) та інші подібні причини.
Ці та інші фактори можуть мати місце не тільки внаслідок недосконалості організації, але і з об'єктивних причин (несприятливі кліматичні умови, відсутність необхідних технічних рішень, нерівномірність попиту на даний вид праці, вимушено цілодобова робота або чергування і т.п.). Вони можуть діяти і поза організації, наприклад, в індивідуальному працю. Такого роду фактори викликають робочий стрес.
Багато професій незалежно від особливостей конкретного робочого місця (регіону, галузі) пов'язані з цілком певними стрессорами. У цьому випадку нерідко говорять про те, що сама професія носить стресовий характер. Таке положення дає підставу використовувати термін "професійний стрес". Нарешті, несприятливий психологічний клімат в робочій групі, невміле керівництво, нераціональне або недостатньо точний розподіл посадових обов'язків, погано організовані інформаційні потоки, неясні цілі діяльності, невизначеність перспектив розвитку підприємства та ряд інших факторів такого ж порядку викликають у працівників відповідної організації (підприємства, установи) організаційний стрес.
Стресостійкість - адекватна реакція людини на нестандартну ситуацію. Більшості людей доводиться працювати в напруженому ритмі. Шум, метушня, ненормований робочий день, постійне спілкування - все це не повинно зменшувати їх працездатність. Стрес не повинен вибивати з колії, в іншому випадку це тягне за собою невиконання обов'язків.
Найчастіше вимога стресостійкості пред'являється для таких вакансій, як секретар-референт, помічник директора, головний бухгалтер, і по інших керівним позиціях. Керівникам важко планувати діяльність компанії на кілька років вперед, тому вони завжди знаходяться в ситуації, коли потрібно оперативно приймати правильне рішення в умовах жорсткого обмеження в часі, а це інформаційний стрес.
Менеджери, продавці, секретарі часто змушені вислуховувати скарги незадоволених клієнтів, зазнаючи при цьому емоційний стрес. Нерідко в компанії активно йдуть кар'єрні війни, плетуться інтриги, що створює стресову ситуацію всередині колективу. Щоб гідно впоратися з усім цим, і існують програми по психогигиене стресу, стрес-менеджменту.
Керівник організації може запобігти психологічне розлад співробітника, підвищити його працездатність, використовуючи необхідні знання психогігієни в управлінні персоналом.
Основна мета управління як такого - створення необхідних умов для реалізації завдань організації, "встановлення гармонії" між індивідуальними трудовими процесами, координація й узгодження спільної діяльності працівників заради досягнення загальних запланованих результатів. Таким чином, управління - Це робота з людьми, а їхня трудова діяльність служить об'єктом керуючого впливу.
Для керівника важливо, щоб співробітники були психологічно стійкі і не були схильні до стресів, депресії і психологічних розладів, інакше різко знизиться працездатність працівника і це відіб'ється на підприємстві в цілому. Висновок про те, що симптоми психологічного розладу частіше проявляються у жінок, ніж у чоловіків, підтверджуються результатами багатьох досліджень, проведених у ряді країн.
Наука, що отримала назву "психогігієна", допомага...
