РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА АНТИКРИЗОВОГО І СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Курсова робота
з дисципліни В«Основи менеджментуВ»
на тему: Менеджер в системі управління, його імідж і стилі керівництва
Виконавець: Жиганова Є.В.
Науковий керівник: проф. Астахова Н.І.
Москва, 2010 рік
Зміст
Введення
Глава 1. Менеджер в системі управління
1.1 Сутність діяльності менеджера
1.2 Сутність рольових функцій менеджера
1.3 Рівні управління
Глава 2. Імідж менеджера
2.1 Портрет сучасного менеджера
2.2 Імідж менеджера
2.2.1 Культура одягу бізнесмена
2.2.2 Культура одягу ділової жінки
2.2.3 Володіння мистецтвом усній і письмовій ділового мовлення
Глава 3.Стілі керівництва менеджера
3.1 Класифікація стилів керівництва
3.2 Багатовимірні стилі керівництва
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Найбільшою цінністю в будь-якої організації, на будь-якому підприємстві є люди, поведінка яких непередбачувано для управління. Все це актуально по відношенню до не тільки промисловим і торговельним організаціям, але і до будь оперативної діяльності, незалежно від кінцевої мети цієї діяльності - отримання прибутку або іншого результату, відноситься вона до виробництва або до роботи в уряді. Тільки люди є фактором, який визначає цілісність і непослідовність у характері будь-якого виду діяльності. Тільки переконаними людьми, діючими в певному культурному й історичному контексті, їх поведінкою діяльність організацій приводитися в рух. Вони управляються не системами і технологіями, а людиною, яка слідує своїм шляхом, переслідуючи свої цілі, застосовуючи розумові здібності, інстинкти і емоції, такою людиною і є менеджер.
Глава 1. Менеджер в системі управління
1.1 Сутність діяльності менеджера
Менеджер - це людина, що займає постійну управлінську посаду й наділена повноваженнями приймати рішення з певних видів діяльності організації, функціонуючої в ринкових умовах.
Термін "Менеджер" може вживатися стосовно: до адміністратора будь-якого рівня управління, якщо адміністрування здійснюється сучасними методами; керівнику підприємства в цілому або його підрозділів (заводу, відділу, цеху, ділянки); організатору конкретного виду робіт; керівникові по відношенню до підлеглим.
До менеджеру, в першу чергу, пред'являються вимоги високого професіоналізму й компетентності. У ньому повинні з'єднуватися якості висококваліфікованого фахівця, що володіє технічними та економічними знаннями, та організатора виробництва, що виконує адміністративні функції. В умовах переходу до ринковій економіці необхідно змінювати погляд на природу, роль, сутність та значення праці керівника. Зараз на перше місце висуваються самостійність, ініціативність, підприємливість, творче мислення, готовність до розумного ризику.
Керівництво спільною діяльністю людей полягає у взаємозв'язку, з одного боку, єдиноначальності, а з іншого - самоврядування групи. Діяльність керівника здійснюється у складі спільної діяльності соціально-економічної системи. Всі виконавські, організаційні та адміністративні функції можуть концентруватися в руках керівника вищої ланки або делегуватися низовим щаблях посадової ієрархії, допоміжним підрозділам, функціональним службам.
У наш час інтелектуальні компоненти будь-якого виду діяльності переважають над фізичними. Тому підлеглих потрібно спонукати працювати не тільки фізично, але, головним чином, розумово. І треба пам'ятати, що ніяке примус не може змусити людину мислити і діяти творчо якщо він цього не хоче сам. Примусом ефективно управляти не можна.
Вплив на підлеглих складає основу керівництва. Керівник - це людина, яка особисто своїм впливом направляє підлеглих на досягнення цілей організації. Його функціями є визначення норм поведінки підлеглих, задоволення у міру можливості їх потреб та захист їх інтересів перед керуючими верхнього рівня.
Серед вимог, пред'являються до менеджера, на перший план ставиться вміння керувати людьми. Тому він повинен досконало знати своїх прямих підлеглих, особливо їх можливості виконувати доручену справу. Менеджер повинен мати цивільне мужність позбутися нездібних або недбайливих працівників.
Ринкові відносини вимагають творчого підходу до управління на базі всебічної інформованості, найкращого використання ресурсів та інших факторів підвищення ефективності функціонування підприємства. У цьому зв'язку на перший план виступає фактор розуміння того, що в кінцевому рахунку положення підприємства визначається ринком.
Менеджмент здійснюється в економічному, соціально-психологічному, правовому і організаційно-технічному напрямі.
Змістом економічного напрямки є управління виробничим процесом. Тут діяльність менеджера зосереджується на координації матеріальних і трудових ресурсів таким способом, щоб досягти поставлених цілей при найменших витратах.
Соціально-психологічний напрямок - це прерогатива менеджером усіх рівнів управління. На низовому та середньому рівні управління зусилля менеджерів спрямовані на створення теплих, дружніх виробничих відносин між колективами та окремими працівниками, при яких їх здібності могли б найбільш повно реалізуватися.
На вищому рівні управління соціально-психологічну функцію здійснює ряд осіб, використовують впасти, авторитет, положення для регулювання відносин між керівниками і підлеглими.
Соціально-психологічне напрямок базується також на рівні розвитку соціальних відносин у суспільстві, таких цінностей, як рівень освіти, культура, традиції, звичаї.
В здійсненні ринкових відносин важливе місце займає правова база менеджменту, яка відображається у законодавстві та інших правових актах, вироблюваних державними, економічними та політичними структурами. Сюди входять правові положення щодо створення фірм і підприємств, митна і податкова політика, державне регулювання підприємництва та ін
Величезний питома вага в загальному обсязі управління займає організаційно-технічна робота менеджера. Ця робота охоплює багато сторін управління. У неї входять: постановка цілей і завдань, забезпечення ресурсами, організація роботи, безпосередні контакти з виконавцями і контроль за їх діяльністю, стимулювання праці працівників, проектування нових виробничих процесів.
Розрізняють три стадії менеджменту: стратегічне управління, оперативне управління, контроль. За кожною з них закріплено певні види діяльності.
Стратегічне управління - це вироблення цілі менеджменту, прогнозування (наукове обгрунтування майбутнього стану і розвитку організації) і перспективне планування. Оперативне управління охоплює два види діяльності: організацію як спосіб створення необхідної структури (і потрібних ресурсів) і керівництво (вплив на безпосередніх виконавців у створеній структурі).
Контроль включає перевірку та аналіз результатів на шляху досягнення мети, невикористаних резервів виробництва.
Ефективно працююче підприємство припускає одноразове функціонування всіх стадій і напрямків менеджменту, тобто взаємозв'язок їх у часі і просторі. Забезпечення прибутковості, а значить ефективності роботи всіх підрозділів підприємства - головне завдання менеджменту. Вона включає в себе раціональну організацію виробничого процесу, розвиток техніко-технологічної бази, ефективне використання живої праці (кадрів), забезпечення творчої активності працівників.
Рівень прибутковості фірми в значній мірі визначається ринком, але залежить також від раціонального використання виробничих ресурсів і ефективності управління. Прибуток є запорукою стабільного функціонування підприємства. Будь-яке під...
